Книга за 6 годин, або Читати вдвічі швидше – реально!

Якщо вам не вдалось потрапити на воркшоп із швидкочитання Святослава Вікторенка, психолога, тренера з розвитку швидкочитання та пам’яті, що відбувся нещодавно з нагоди виходу книжки «Прорив у швидкості читання» Пітера Кампа (Наш формат, 2018, пер. Валерія Глінка), не хвилюйтесь. Адже ми зібрали для вас найголовніші знахідки, основні правила та методики, а також поради, як ефективно працювати з великими об’ємами інформації. Ділимося з вами методиками, використовуючи які – окремо чи комплексно – ви зможете читати вдвічі швидше.

Швидкочитання надає нам експертності у читанні спеціалізованої літератури чи літератури для себе, розширює наші можливості і цілі, яких ми можемо досягнути. Використовуючи основні методики, ви зможете читати в 1,5 – 2 рази швидше. Якщо зараз ви в середньому витрачаєте на книжку розміром 300 сторінок 8 – 12 годин, то, користуючись методиками, зменшите цей час до 6.

На думку Елвіна Тоффлера, «у 21 столітті безграмотним вважається не той, хто не вміє читати й писати, а той, хто не вміє вчитись, доучуватись і переучуватись».

Як виміряти швидкість читання

Для цього вам буде потрібна допомога когось з колег чи друзів. Визначення проводитиметься в два етапи. Візьміть уривки з невідомого вам науково-популярного тексту, орієнтовно на 300 слів. Підготуйте одне одному по 10 запитань за текстом (обов’язково не найпростіших!). Тоді виставте таймер, визначте, за скільки секунд прочитали уривок. Після цього дайте відповіді на 10 запитань за текстом.

Наприклад, у тексті 376 слів. Множимо кількість слів на 60 секунд (22 560) і ділимо це число на час прочитання у секундах. Так ви визначите швидкість, з якою рухаєтесь очима по тексту.

Показник швидкості читання множимо на коефіцієнт розуміння – на кількість правильних відповідей: 10 з 10 – 1, 9 з 10 – на 0,9 і т. д.

Помноживши, ми отримаємо продуктивність читання – це ваша швидкість читання з розумінням.

Швидко читати - не означає розуміти менше

Якщо ми читаємо книжку протягом тривалого часу, поки завершимо, вже можемо забути, про що вона була. Так само скролимо соцмережі – і теж не запам’ятовуємо, навіть якщо натрапили на щось цікаве й корисне – губимось серед інформації, якщо її забагато. Дещо читаємо «для галочки», бо існує якийсь мастрід.

Ще 100 років тому радянський психолог Лев Виготський писав, що є певне упереджене ставлення – якщо швидко читаєш, мало розумієш. Насправді ж, чим швидше ми читаємо, тим швидше працює наш мозок і тим швидше ми сприймаємо і розуміємо цю інформацію, можемо запам’ятовувати і аналізувати. Схоже відчуття з’являється, коли після кількох годин їзди швидкісною трасою в’їжджаєш у місто – виникає враження, що всі підтуплюють.

Побічний ефект швидкочитання – починаємо швидше аналізувати, всі мисленнєві процеси прискорюються.  

Відомі люди в середньому читали 1,5 – 2 тис слів за хвилину. Навіть якщо взяти 1000 слів, середня книжка на 300 сторінок містить на сторінці в середньому 300 слів. З такою швидкістю, не відволікаючись, можна прочитати книжку за півтори години.

Методи швидкочитання

Палець на відстані витягнутої руки визначає пляму ясного зору, яку ми бачимо чітко, за нею – периферійний зір. Швидкочитання – це, передусім, тренування цієї плями, внаслідок якого вона стає більшою. Це дозволяє читати не по одному, а по два і більше слова.

У цьому допоможе метод тренування за таблицею Шульте:

Наше завдання – дивлячись в таблицю, не рухаючи очима, знайти периферійним зором від 1 до 25. Таким чином можна розвинути периферійний зір і бачити більше.

  • Коли ви читаєте текст, проговорюєте його вголос – один з голосів – це процес мислення, обмірковування, а інший – проговорювання кожного слова, яке ви читаєте. Але він має свій ліміт – 300 слів за хвилину. Особливість швидкочитання в тому, що ми вчимось бачити все картинкою, образами. На цьому, по-перше, будується вся образна пам’ять (вона дозволяє легко, ефективно і швидко запам’ятовувати будь-яку інформацію), по-друге, робити це дуже швидко, по-третє, вона цікава.
  • Щоб прибрати субвокалізацію, потрібно не проговорювати вголос текст, рахувати від 9 до 1, відволікаючи голос від читання. Спочатку розуміння прочитаного повністю падає. Але потім переналаштовується на інший лад, ви починаєте бачити образами все більше і більше, і тоді знімається ліміт.
  • Регресія – повторне перечитування під час читання – після того, як збились тощо. Щоб цього уникнути, за допомогою картки закриваємо все, що прочитали – щоб позбавити себе можливості перечитувати. Таким чином можна привчити мозок розуміти все з першого разу.
  • Антиципація – впізнавання. Всі ми впізнаємо слова, а не читаємо. Тому дуже легко сплутати слова, які дуже схожі. Мозок економить енергію, і тому вгадує. Щоб розвивати цей навик, читайте ускладнені тексти, без розриву, без пробілів, написані справа наліво, верх ногами і т.д. Їх буде дуже складно читати, але потренувавшись 10-15 хвилин, переключившись на звичайний текст ви відчуєте, як одразу прискорюєтесь.

Подібним чином тренуються спортсмени – додають на руки і ноги обтяжувачі, спочатку їхня сила і швидкість падає, тоді доводять до попередніх показників, а коли знімають обтяжувач, швидкість прискорюється. Мозок тренується так само, як і м’язи. Такі тексти для тренувань можна знайти, є також сайти, які конвертують в різні ускладнені формати будь-який текст.

  • Дуже часто швидко і ефективно читати заважає слабка концентрація уваги. Мозок викидає всю інформацію, яку ми не використовуємо. Як свідчить крива забування, вже за тиждень після прочитання в нашій пам’яті залишається лише 1-3% від прочитаної статті чи книжки. Щоб запам’ятовувати більше, необхідно структурувати прочитану інформацію, зробити висновки тощо. Це сприятиме значно кращому запам’ятовуванню.

Цю вправу потрібно робити в парі.

У вас є поле 5 на 5 клітинок, всього 25 клітинок (як Шульте, але без чисел). Потрібно уявити 2 крапки: одна в центрі і одна у верхньому правому кутку. Наше завдання – рухати по черзі в своїй уяві ці крапки. Спочатку ми робимо це візуально, але потім – із закритими очима уявляємо цю дошку і теж рухаємо все в уяві. Таким чином розвиваємо концентрацію уваги і візуальну пам’ять. З часом збільшуємо кількість і швидкість кроків, щоб ускладнити завдання.

Стратегії читання

Художню і наукову літературу потрібно читати по-різному. Також важливі цілі – читаємо для ознайомлення, для впровадження у своїй справі, оглядово чи для задоволення. Тоді використовуються відповідні різні методи читання і фіксації інформації.

Також допоможуть пришвидшити сприйняття читання програми Reedy для Android (можна використовувати і в браузері Chrome) і FOCUS для iOs.

Під час тренування нової навички важливо розуміти, що результат буде не одразу: зазвичай половина засвоює швидше, а в половини навпаки відбувається відкат назад або у швидкості, або в розумінні – через те що незвично, це новий досвід. Коли 10-хвилинні  тренування в сумі досягнуть години, ви відчуєте помітний прогрес.

«Прорив у швидкості читання» Пітера Кампа – найбільш повна книжка, присвячена швидкочитанню, де подано багато ключів, які різноманітні школи запозичують і називають своїми унікальними «фішками».

Ще кілька лайфхаків

Найважливіший ворог на перших етапах тренування – перенапруження очей. Щоб максимально розслабити м’язи очей перед тренуванням (а також використовується для відновлення зору і для розвитку периферійного зору), швидко й енергійно потріть долоні одна об одну, щоб вони максимально прогрілись. Тоді розігріті долоні прикладіть до очей (без надавлювання центр долоні накладаємо на закриті очі в районі зіниці). Таким чином ми ніби прогріваємо наші очі. Внаслідок цієї вправи очі ніби освіжаються внаслідок розслаблення м’язів.


Щоб пришвидшити читання, водіть пальцем по тексту. Коли достатньо натренуєтесь, зможете читати з цією ж швидкістю, але вже без пальця.


Розмовляйте з автором! Коли ми читаємо, важливо ставити собі питання. Також після кожних прочитаних 1-2 сторінок задумайтесь, про що ви прочитали. Це дозволяє менше відволікатись, постійно узагальнювати, ви будете більше сфокусовані і працюватимете над тим, що прочитали. Також після прочитання кожного розділу робіть узагальнення, завдяки цьому покращується розуміння книжки.


Не читайте заради читання!

Показником розуміння прочитаного є те, як ви можете своїми словами переказати суть прочитаного. Цінуйте свій час, читайте усвідомлено.


Як обирати книжку

Перед покупкою обов’язково дізнайтесь, ким є автор книжки, прочитайте та оцініть зміст. Перегляньте перші 10-30 сторінок, щоб пересвідчитись, що вам подобається спосіб викладу. Оцініть, наскільки книжка вам цікава, що зможе вам дати та чи зможете взагалі її читати.

Так уникнете необдуманих покупок та гори книжок, до яких все не доходять руки.

(Visited 2 857 times, 1 visits today)