#ЧитаємоРазом: «Що робити, коли…—2». Книга про найважливіше

Безпека дітей — те, що турбує усіх батьків, без жодних виключень. Саме про це — у книзі Людмили Петрановської «Що робити, коли…». Наші оглядачки вже читали разом першу частину цієї книги. Тепер розповідають про її продовження.

Оглядачки

Наталія @ilatanka: читака й мама в декреті. Багато читаю про виховання, щоб віднаходити те, що мені імпонує й надихає ставати ще більш щасливою мамою. Так! Я вірю, що щаслива мама = щаслива сім’я = щаслива дитина.

Юлія @julia_prokhorovych: неідеальна матуся маленького хлопчика-шилопопика. Шукаю тишу в книжках, особливо люблю читати у ванні з піною та при свічках (просто це єдине місце, де мама може усамітнитися).

Ірина @irinyurch: мама-книголюб. Вірю в те, що книги відіграють велику роль у формуванні особистості – не тільки маленької, а й дорослої.

Про що книжка

Наталя: про виклики, з якими можуть зіштовхнутися діти від 9 і… до 100+ рочків. Пожежа, опік, поранення, людина тоне – ви точно знаєте, що треба робити?

Ірина: про ситуації, в яких може опинитися дитина постарше – від 9-10 років. Про самостійний вибір дитини, власні рішення і відповідальність.

Юлія: як зазначила Іра, ця книга для старших дітей, які вже можуть самостійно приймати рішення. І в цьому віці важливо навчитися правильно оцінювати ризики, – коли бути сміливим, а коли треба злякатися. Розібратися із різними ситуаціями – пожежою, коли ти поранився, або твої друзі замислили погане – допоможе психолог і педагог Людмила Петрановська.

Якщо дитина опиниться в ситуації, коли…?

Наталя: щось сталося під час купання. Зараз літо, тому ця тема, на жаль, дуже актуальна. Тільки подумайте, в Україні утоплення є однією з основних причин смерті серед хлопчиків віком від 5 до 14 років. Лише торік від утоплення постраждали 125 дітей віком до 14 років, 48 з них загинули.

Важко повірити, але дуже часто діти потопають зовсім поряд із батьками або друзями. Тобто за якихось два кроки, перед очима. І, звісно, їх легко могли б урятувати, якби… ЯКБИ вчасно зрозуміли, що відбувається.

Уся річ у тім, що в житті люди топляться зовсім не так, як у кіно. Вони не махають руками, не б’ють по воді й не кричать: «Рятуйте!». Вони потопають швидко й тихо. Бо щойно людина почала захлинатися, вона вже нічого не крикне. Вона хіба що може ще трішки дихати.

Петрановська радить дітям бути обережними, негайно кликати на допомогу й не втрачати здорового глузду.

Якщо ви грали в м’яча або доганяли одне одного й раптом хтось із дітей зник під водою, потім випірнув і знову зник, не мовивши ані слова й не прибравши волосся з обличчя, — це може означати, що він потопає. Тоді в тебе буде зовсім мало часу, щоб допомогти.

Не бійся помилитися – це саме той випадок, коли краще перестаратися, ніж потім каятися усе життя.

От ви це знали? Хіба не корисна інформація? Напрочуд корисна не тільки для дітлахів, а й для багатьох дорослих.

Ірина: Почалася пожежа. Ця глава вразила мене більше за інших, адже деяких правил і нюансів я сама не знала. Страшна і неймовірно небезпечна ситуація, до якої потрібно бути готовим. Поетапно, з докладними інструкціями і важливими акцентами, Людмила Петрановська розповідає – що ж робити, якщо в будинку пожежа. Психолог пропонує різні ситуації з прикладами – від ледве помітного запаху диму до заблокованого вогнем виходу з власної квартири.

Коли щось відбувається, ми хочемо з’ясувати, що саме. І йдемо туди, де це “щось” відбувається, щоб поглянути. Під час пожежі так робити НЕ МОЖНА! Якщо з-під якихось дверей клубочиться дим, У ЖОДНОМУ РАЗІ НЕ ВІДЧИНЯЙ ЇХ! Щойно ти їх відчиниш, до кімнати надійде свіже повітря, і полум’я спалахне тобі назустріч.

Автор не тільки відзначає необхідні дії і заходи, задає питання, щоб повторити все те, чого робити не можна; але і пропонує підготувати себе до подібної ситуації. Це можна зробити своєрідною грою: за допомогою питань і спроб “евакуації” дитина зможе навчитися тримати себе в руках і діяти правильно.

Продумай: що робитимеш, якщо загориться в кухні? На балконі? У твоїй кімнаті? Що може завадити порятунку? Легко спіткнутись об край килима чи об рюкзак та ролики, покинуті посеред кімнати? На дорозі стоїть коробка зі старими іграшками, яку ти ніяк не розбереш? Погано зачиняються двері до кімнати? Заїдає замок на дверях?

Безумовно, глава буде корисною не тільки дітям, а й їхнім батькам. Чи впевнені ви, що точно знаєте що робити під час пожежі? Що рятувати в подібній ситуації? Чи не стане квартира пасткою? Чи всі електричні прилади справні і правильно працюють? Чи немає вдома яких-небудь предметів, які можуть спровокувати пожежу? Пограйте разом зі своєю дитиною, вчіться разом.

Юлія: Компанія задумала якусь витівку, що може погано закінчитися! А ти не знаєш як себе вести, що робити? Адже піти проти друзів складно, на це потрібна сміливість!

Я дуже рада, що автор наводить таку ситуацію для прикладу і пропонує варіанти для її вирішення. Погодьтеся, не тільки діти можуть опинитися в ній, а й дорослі! Вона вдало розігрує різні ситуації, коли тебе можуть “взяти на слабо”, або називати боягузом та інше. Що їм відповісти? Петрановська допомагає із честю вийти із такої ситуації. Браво!

Допоможи хлопцям відмовитися від задуманого, але не почувайся боягузом, який просто злякався.

Скажи: “Ми вже надто дорослі для таких дитячих витівок” або “Хіба ми несповна розуму, щоб упхатися в таку дурню?”. Запропонуй іншу ідею. Що зробити натомість? Теж цікаве, незвичне й веселе.

Післясмак

Наталя: Шкодую, що такої книжки не було в моєму дитинстві. Вона б точно стала в пригоді. Однак зараз є – і це чудово! Що вже й казати про дітей, якщо навіть мені було дуже корисно прочитати?! От я тепер точно буду уважнішою біля водойм і не слухатимуся порад «Обпеклася? Помаж олією!».

Іноді радять змастити опік олією. Цього робити не можна! Олія спрацює, як термос, утримуючи тепло в обпеченому місці, і стане тільки гірше.

До речі, у цій книжці Петрановська знову розглядає дуже різні ситуації – від “застряг у ліфті” і “хочу песика, а батьки проти” до “мені важко вчитися” і “сталася пожежа!”. Так, це питання різного масштабу. Однак не забувайте: те, що вам здається дрібницею, для дитини може бути трагедією. Тому я раджу дати прочитати цю книжку вашій дитині, а потім заохотити все обговорити з однаковою увагою до кожної теми.

Ірина: Друга частина книги запам’яталася найбільше, адже багато ситуацій, про які пише Петрановська, далеко не дитячі та вимагають дійсно не втрачати голову. Пожежа, хтось тоне, друзі задумали щось негоже, хтось пропонує наркотики… Читати про подібне, уявляти — волосся дибки стає. Але як же все-таки важливо не тільки читати, а й розмовляти про це в родині! І як же добре, що батькам на допомогу є подібні книги – яскраві, цікаві та захоплюючі, незважаючи на серйозність піднятих автором тем. Обидві частини «Що робити, коли…» — однозначний must read в кожній родині, де є діти. Такі книги потрібно обов’язково читати всім разом, обговорювати і думати над можливими варіантами. Як не крути, а в житті буває всяке. “Попереджений значить озброєний”.

Юлія: Чудове продовження першої книжки Петрановської, ось яка моя думка! Діти ростуть, і ситуації, з якими вони можуть зустрітися стають більш серйозними і небезпечними. Тому такий помічник у вигляді книги завжди буде в нагоді. Бо інколи навіть дорослі не знають як правильно поводитися в певних ситуаціях. А більше – батьки часто бояться й думки припустити, що їхнім дітям можуть пропонувати наркотики, або вони можуть вскочити в якусь халепу. Може краще поговорити разом про такі ситуації і бути готовими до них, аніж просто замовчувати? Вирішувати вам, а я вже виділила місце для цієї книги на своїй улюбленій поличці!

Топ 3 цитати

Наталя:

Нездібних людей не буває, ну, таких цілковитих нездар. Просто в усіх нас здібності дуже різні.

Ірина:

Якщо на душі гурко і ніщо не тішить – розповісти комусь про свої почуття: другові, мамі, дідусеві, улюбленому вчителеві, шкільному психологу, священикові в церкві, написати в інтернеті. Відганяти тугу й нудьгу, боротися за свою радість, шукати її. Насправді вона завжди поряд, треба лиш її побачити.

Список “мені важко” може колись просто закінчитися? І все-все-все буде неважко? Ні, навряд чи це станеться. Усе одно щось залишиться – те, що дається нелегко. Таке, що не через тимчасовий затор – просто там не дуже легко проїхати. Так уже в тебе всередині все влаштовано. І не тільки в тебе – такі місця є у всіх, навіть найрозумніші, щонайуспішніші, якнайзнаменитіші чогось та не можуть подолати. Обов’язково роби те, до чого душа лежить.

Юлія:

..виступити одному проти всієї групи – це значно крутіше, ніж битися з будь-яким монстром. Це справжня мужність.

Що робити, коли… застряг у ліфті. Якщо буває домовик, то, може буває й ліфтовик? Сидить собі десь у куточку, зовсім непомітний, і пильнує лад. Може, навіть зрадів, що ти тут застряг, а то він усе сам та сам, люди входять і виходять, слова від них не діждеш. А тут такий шанс поговорити. Розкажи йому казку або історію, розваж бідолашного.

Якщо ти обпікся… Іноді радять змастити опік олією. Цього робити не можна! Олія спрацює як термос, утримуючи тепло в обпеченому місці, і стане тільки гірше.

Кому варто прочитати

Наталя: дітям від 9 років, а також усім дорослим, які мають або доглядають дітей.

Ірина: всім, хто так чи інакше контактує з дітьми: батькам, бабусям і дідусям, тіткам і дядькам, вихователям, учителям і педагогам.

Юлія: дітям і дорослим.