#ЧитаємоРазом: «Ігри і казки, які лікують-2»

#ЧитаємоРазом: «Ігри і казки, які лікують-2»

Наші оглядачки вже читали першу частину цієї книги. Тепер — діляться враженнями від другої.

Оглядачки

#ЧитаємоРазом: «Ігри і казки, які лікують-2» 0

Настя Заремба @anastasiia.zaremba: мама, яка прочитала більше 25 книг про виховання. Вірю, що в книгах можна знайти відповіді на будь-які питання, головне знати, де шукати.

IMG_6080-246x246

Юлія Прохорович @julia_prokhorovych: неідеальна матуся маленького хлопчика-шилопопика. Шукаю тишу в книжках, особливо люблю читати у ванні з піною та при свічках (просто це єдине місце, де мама може усамітнитися).

42-150x150

Ірина Юрченко @irinyurch: мама-книголюб. Вірю в те, що книги відіграють велику роль у формуванні особистості – не тільки маленької, а й дорослої

Про що книга

Ірина: «Наші діти будуть краще нас» – девіз, кредо, надія, прагнення або бажання багатьох мам. Як же це здійснити? Як виховати хорошу людину? Як допомогти дитині в створенні того самого «кращого майбутнього»? Як навчити говорити правду, бути наполегливим і не здаватися? Як виховати добру людину?

По крихтах, спотикаючись і помиляючись, але мами знаходять відповіді на свої питання – тільки б знати, де їх шукати. Нещодавно ми розповідали вам про книгу «Ігри і казки, які лікують» Аліни Руденко – такий собі посібник для батьків, які зіткнулися з проблемами в поведінці дитини. Перед вами друга частина книги – вона і сконцентрована на тих самих «як?». І якщо акцент першої книги – це негатив, «зворотна сторона» щасливого дитинства, то «Ігри і казки, які лікують — 2» присвячена абсолютно протилежним факторам в житті дитини. Замість розмов про агресію й істерики – наполегливість і цілеспрямованість, замість впертості – оптимізм, а замість жадібності – вміння говорити правду.

Анастасія: Ця книжка – це набір практичних порад, казок, ігор, які повинні допомогти батькам навчити дитину говорити правду, бути цілеспрямованою та прищепити любов до книг.  Дуже цікавим є останній розділ «Повсякденні дрібнички», де автор розповідає як уникнути істерик в магазині, як привчити дитину чистити зуби і робити зарядку, що таке доброта і чому вона важлива. Важко сказати на який вік дітей розрахована ця книга, адже є поради як для немовлят так і для підлітків.

Юлія: Ну що ж можна додати до вищесказаного дівчатами? В другій книзі автор вирішила розглянути більш детально теми брехні, цілеспрямованості та любові до читання. Кожному питанню приділено достатньо уваги і батьки можуть знайти свій підхід до вирішення певних ситуацій!

Ігри і казки, які лікують...

Ірина: Якщо в першій книзі я просто набрала собі методів «на замітку», так як ще не стикалася з описаними нюансами, то друга книга місцями була «про наболіле». А саме глава про цілеспрямованість, наполегливість та послідовність у дітей.

Як і будь-якій мамі, мені хочеться зробити максимум корисного для дитини. Розвиток, віршики, лічилки, заняття та інше – все це прекрасно. Але в міру. Я з тих, кому важко зупинитися. Варто синові самостійно засісти за якусь справу, у мене в голові включається сирена «А дитиною займатися ти будеш? Чого сидиш, нічого не робиш?».

Спокій, терпіння і спостереження. Для цього в книзі є гра для дорослих – «Акваріум», де автор пропонує вам уявити себе рибкою за склом. Спробуйте відчути себе такою рибкою, яка не може (і не повинна!) впливати на те, що відбувається за межами акваріума.

Ще один важливий момент з цього розділу – набратися терпіння. Ми часто підганяємо дітей, не помічаючи, що цим же і заважаємо їм розвиватися правильно. «Швидше прибирай пазли в коробку, нам пора на вулицю!» – вулиця закриється? «Закривай книжку, вечеря холоне!» – підігріти не можна?

«Збери конструктор, час ліпити з пластиліну!» – він втече? Саме час помітити важливість того, чим займається ваша дитина. Чому б не дати їй можливість вибрати самій?

І найголовніше – відсутність фанатизму і крайнощів. Автор нагадує, що у медалі – дві сторони і не завжди наполегливість важлива. Часом необхідно відпустити ситуацію, прийняти її як даність і розслабитися. Непогано б цього і дитину навчити.

Анастасія: Якщо бути відвертою, в мене виникло дуже багато питань до автора книги, тому мені важко сказати, який розділ сподобався найбільше. Але я з легкістю можу сказати до якого розділу в мене найменше питань – «Обіцяю говорити тільки правду і нічого, окрім правди». На мою думку цей розділ найбільш структурований, гарне пояснення, чому діти брешуть, а також дуже багато казок та ігор. Для себе відмітила гру «Чудова ідея», в якій необхідно записувати всі вигадки дитини у зошит. Також, мені дуже сподобалася ідея про квест для дітей у розділі про цілеспрямованість і наполегливість.

Досить спірні поради у розділі «Як виховати оптиміста», ще й до всього, коли пояснюються причини песимізму, автор чомусь пише тільки про відповідні дії або бездіяльність батьків, забуваючи про саму дитину. Всі діти різні, і варто пам’ятати про зерно, як у книзі Джона Медіни «Правила розвитку мозку дитини» або в книзі Мері Шіді Курсінки «Виховання надзвичайної дитини».

А от найбільш неприємно мене вразив розділ «Любов до читання». По-перше, мене зачепила фраза: «Не підеш гуляти, поки не виконаєш домашнє завдання», виглядає так, наче домашнє завдання – це покарання, і як же тоді його можна полюбити. На мою думку, психолог міг би підібрати кращий вислів і мотивацію.

По-друге, я знайшла поради для дітей, які тільки вчаться читати, а як привити любов до книг тим, хто вже вміє, або взагалі підліткам? А по-третє, це казка «Особисте листування». Я взагалі не зрозуміла, навіщо дитині, яка вже вміє писати, нав’язувати існування зубної феї. Навіть у цій казці, в дівчинки з’явилася проблема через це з однолітками – тобто проблема, створена батьками. Більше того, коли дівчинка спитала в феї, чи вона справжня, фея написала їй, що образилась на таке питання. Як на мене це якийсь сюрреалізм, і потім нам будуть необхідні розділи про довіру і правду.

Юлія: Мені імпонує розділ книжки про виховання цілеспрямованості у дитини. Автор намагається зрозуміти, чому іноді діти втрачають самостійність та інтерес до справ. Що становиться причиною безініціативності та незавершеності справ? Як мама я отримала чимало цікавої інформації щодо особливостей дитячої уваги та віку, інших моментів у вихованні. Щось я знала інтуїтивно і отримала підкріплення своїх уявлень, а щось було в новинку.

Собі на замітку я взяла пораду автора – як допомогти дитині гідно приймати поразки або «Свято першої трійки»! Це досить нестандартний підхід до виховання, коли дитина отримує першу в житті трійку. Неодмінно прочитайте про цю пораду, не буду відкривати усі карти;)

А ще мені дуже сподобалася порада автора щодо наполегливості у природі. Як вода камінь точить чи наскільки працьовиті маленькі мурахи, що можуть будувати великі будиночки! І скільки ще можна знайти таких цікавих прикладів, треба тільки зупинитись і уважно подивитися навколо, і світ неодмінно здивує вас!

#ЧитаємоРазом: «Ігри і казки, які лікують-2» 0

Післясмак

Ірина: Як і з першою книгою, у мене залишилися позитивні враження. Мені подобається, що «Ігри і казки, які лікують» присвячені не тільки іграм і казкам, а й служать непоганими «нагадувалочками» для батьків.

У кожному розділі ви зустрінете поради психолога і важливий пункт «дзеркало», де зможете подивитися на себе з боку. Чи буде дитина любити літературу, якщо не бачила маму з книгою в руках? Чи стане говорити правду, якщо тато сам може йому збрехати? Закінчить справу, якщо у мами ніколи немає часу \ можливості \ настрою розібратися зі своїми справами? Є про що подумати, в будь-якому випадку. А це головне.

І не забувайте: всі діти різні, до кожного – свій підхід і універсальних методів не існує в природі. Читайте книги, прислухайтеся до тих порад, які вам імпонують, і не вимикайте свою інтуїцію.

Анастасія: В мене дуже дивні враження від книги, з одного боку було багато корисних ігор та казок, а з іншого якісь дуже незрозумілі поради психолога. Наприклад, вправи з оцінкою і порівнянням, начеб-то ж всі психологи вже говорять про те, що порівнювати себе можна тільки  з собою, а не з хорошими і поганими дітьми. Більше того, не можна взагалі давати оцінку дітям, лише їх діям. І якщо казки, крім одної, мені сподобались. То до багатьох порад самого психолога в мене безліч питань і це псує все враження від книги.

Юлія: Загалом мені сподобалася книга, тут є багато корисної інформації, порад, ігор та казок. Звісно усі поради не можуть стовідсотково підходити  для всіх дітей, бо всі ми різні! Але кожен дорослий зможе знайти щось цікаве та корисне для виховання своєї малечі.

Топ-3 цитати

Ірина: «Те, що дитина робить зараз із вашою допомогою (навіть якщо просто спостерігає за тим, що робите ви), коли-небудь обов’язково стане тим, що вона добре робитиме сама».

«Чимало дбайливих батьків переймаються через те, що якщо в дитини не буде щось виходити, у неї з часом сформується низька самооцінка. Але навпаки, якщо батьки весь час хвалять і не дають відчути, що дитина може сама, вона стане невпевненою в собі»

«Говорити треба, не докоряючи дитині. Треба показати, що ви розумієте, чому дитина так говорить. Ваша підтримка стане ресурсом, який допоможе малюкові впоратися зі своєю брехнею. Адже показати дитині, що ви не лише знаєте правду, але і розумієте, чому вона говорить неправду, краще, ніж сказати «Ти брешеш!».

Анастасія: «Як часто ми шпетимо своїх дітей за брехню, як ми хочемо, щоб вони говорили нам тільки правду! І як часто ми самі безсовісно обманюємо, навіть не помічаючи цього»

«Якщо ви досі переживаєте, що колись зробили не так, можу сказати: по-перше, минулого не повернеш, по-друге, якщо ви переживаєте, отже вам не все одно, а це означає, що ви хороші батьки. Прийміть ситуацію і пробачте собі»

«І тоді, на заході життя, мені відкрилася страшна таємниця. Якби я тоді, коли був молодий, змінив себе, я б зміг зробити свою сім’ю щасливою. Разом ми могли б вплинути на наших друзів і близьких. Об’єднавшись, ми могли б змінити країну, а за нею – і весь світ»

Юлія: «Дорослі часто підганяють дитину, не помічаючи всієї важливості того, що вона зараз робить. Майже завжди ми вважаємо важливішою «дорослу» справу»

«Де б ви не були, ви завжди знайдете сотні прикладів того, як наполегливість творить дива. Усе, що вам потрібно – стати трохи уважнішими і не боятися провести час лежачи на землі, на траві або піску, узявши лупу або фотоапарат»

«Більшість маленьких дітей – великі консерватори. Вони люблять переглядати одні й ті самі мультики, їсти лише улюблені макарони і часто не хочуть пробувати щось нове»

#ЧитаємоРазом: «Ігри і казки, які лікують-2» 0

Кому варто прочитати

Ірина: батькам, які шукають «ключик» до своєї дитини, вихователям, учителям, педагогам – у книзі багато цікавих матеріалів не тільки для мам.

Анастасія: батькам, які хочуть, щоб їх діти говорили правду.

Юлія: усім, хто спілкується з дітьми і хоче говорити з ними однією мовою.

Yakaboo
Найбільша online-книгарня України. Любимо книжки понад усе:)

1 332 thoughts on “#ЧитаємоРазом: «Ігри і казки, які лікують-2»

    Залишити відповідь