Як зрозуміти свою дитину: #ЧитаємоРазом: «Ігри і казки, які лікують»

«Використовуючи цей практичний посібник, можна позбавити дитину агресії і капризів, упертості, сором’язливості, тривожності, шкідливих звичок і багатьох недуг. Головне — читати уважно і втілювати всі ігри та вправи в життя», — говориться у анотації до книги «Ігри і казки, які лікують». Чи згодні з цим наші оглядачки? Перевіримо.


Оглядачки


25_14_07

Наталія @ilatanka: читака й мама в декреті. Багато читаю про виховання, щоб віднаходити те, що мені імпонує й надихає ставати ще більш щасливою мамою. Так! Я вірю, що щаслива мама = щаслива сім’я = щаслива дитина.

Юлія @julia_prokhorovych: неідеальна матуся маленького хлопчика-шилопопика ? Шукаю тишу в книжках, особливо люблю читати у ванні з піною та при свічках (просто це єдине місце, де мама може усамітнитися).

Ірина @irinyurch: мама-книголюб. Вірю в те, що книги відіграють велику роль у формуванні особистості – не тільки маленької, а й дорослої?


Про що книжка


Ірина: Кожна мама рано чи пізно стикається з зворотною стороною «щасливого дитинства» свого малюка. Одна дитина раптово стає агресивною, інша же – починає соромитися навіть близьких. Хтось навіть мухи боїться, а хтось — моторошно упертий. Як же допомогти малюкові не тільки впоратися з новими для нього (та й усієї родини) емоціями, а й позбавити від не найприємніших якостей? На допомогу — «Ігри и Казки, які лікують» Аліни Руденко.

Коротко і доступно автор описує типові «принади» дитячого поведінки, його причини та практичні методи, які можуть допомогти батькам. Все це – в форматі творчих завдань, ігор і казок. Мами і тата не тільки допоможуть дитині розібратися з проблемами, але і звернуть увагу на власну поведінку.

Юлія: Ця книга – путівник по подоланню певних проблем, які виникають при дорослішанні наших діточок. Діти – вони такі непередбачувані! Сьогодні – милі янголята, а завтра можуть такі коники викинути! Кожен день з ними схожий на життя поряд із діючим вулканом!;)

Це непогано. А ще це природно. Таким чином малеча пізнає світ, вчиться взаємодіяти з іншими людьми. Але ми (батьки) повинні завжди бути напоготові, адже часто діти й самі не розуміють, що з ними відбувається. Вони не можуть пояснити своїх почуттів. І тут потрібна наша допомога! Підтримати, пояснити, втішити, відволікти цікавою грою або разом прожити ситуацію за допомогою казки.

Наталя: Ця книжка, як добре збалансована страва, має в міру теорії про дитячі капризи і страхи та вдосталь різноманітних практичних рекомендацій для роботи з ними. Мабуть, більшість турботливих батьків знають, що донести якусь інформацію до дитини найкраще через гру чи казку. Але як їх правильно підібрати під конкретну проблему? Авторка книжки пропонує свої варіанти. Батькам залишається тільки брати й тестувати.


Ігри, що найбільш привернули увагу


Ірина: Сподобалася гра «Подарунок і урок» у розділі «Агресія». Автор пропонує грати всією сім’єю, в ідеалі – за вечерею – адже це не просто їжа, а можливість побути разом і поділитися своїми враженнями за день. Коли всі зберуться за столом, запропонуйте кожному згадати одну хорошу подію і одну погану. Хорошому – радіємо, а з поганого виносимо урок. Головне, закінчити гру чимось позитивним, адже саме так дитина навчиться знаходити позитивні моменти в кожному дні.

Змусив замислитися список помилок батьків у розділі «Упертість». Чи знали ви, що дитина може пручатися не тільки через величезну кількість заборон, але і від банального збою звичного порядку? А те, що “задавити” впертість – далеко не найкращий варіант, що може спричинити потім неприємності в майбутньому? І головне, може, варто просто подивитися в дзеркало ?;)

У цьому ж розділі можна знайти батьківські «хитрощі», які допоможуть впоратися з дитячою наполегливістю і при цьому не нашкодити характеру.

Окремо хочеться відзначити списки – про мульт-терапію для виховання і про види спорту і користь. Перший пропонує список мультфільмів з відмітками «про що» (про сміливість, дружбу, доброту і т.д). Другий же описує різні види спорту з описами користі для здоров’я і відповідним віком для початку занять.

Юлія: Мене зацікавив розділ про жадібність. Ну хто не стикався з тим, що дитина не хоче ділитися своїми іграшками? Та ще може таку істерику влаштувати, якщо ви змушуєте її це робити! А ви не змушуйте! Знов-таки, жадібність для дитини є цілком природньою. І тільки з часом дитина вчиться у дорослих бути щедрою.

«Якщо я хочу це – це моє.

Якщо я дав вам це, але пізніше змінив свою думку, це моє. Якщо я зміг забрати це у вас – це моє».

Також автор пропонує декілька ігор та казок на вибір, щоб допомогти дитині навчитися взаємодії з іншими дітьми.

Наталя: Мені важко виділити окремий розділ чи тему, яка би мені найбільше припала до душі чи здалася корисною. Адже я розумію, що є велика ймовірність того, що більшість піднятих у книжці проблем рано чи пізно можуть стати актуальними. Сором’язливість, жадібність, безсоння, дитячі страхи… Хіба є діти, які через це не проходили? Тому я вирішила далеко не відкладати цей посібник, щоб у разі чого заглядати за підказками.

Однак мушу зазначити, що я не з усіма порадами згодна. Зокрема, авторка радить в екстрених ситуаціях запропонувати дитині «побити дуже злу подушку», щоб випустити агресію. Натомість Деніел Ґоулман, якому я більше довіряю, у своїй книжці «Емоційний інтелект» дає протилежну пораду: «… випускати гнів на волю – один з найгірших способів емоційної розрядки. Спалахи люті, як правило, посилюють активність емоційного мозку, внаслідок чого люди починають гніватися ще більше». Також маю зауваження до гендерного балансу в книжці. Окремі казки для хлопчиків? Я вважаю, що це зайве. Залишився осад і від таких ремарок як-от «А якщо у вас хлопчик, чи хотіли б ви, щоб він зміг за себе постояти, коли виросте». Так, у мене хлопчик. Але коли буде дівчинка, я теж цього хотітиму. У третьому тисячолітті варто й дівчаток навчати бути сміливими, сильними особистостями.


Післясмак


Ірина: «Ігри і казки, які лікують» — абсолютно “моя” книга, без зайвої інформації і зі зрозумілими описами. Батькам не доведеться «винаходити велосипед», все готово – залишається тільки обрати гру або казку для душі і застосовувати в житті. Черговий плюсик – це список питань і інструкції до казок, відмінна можливість обговорити з дитиною прочитане.

Я б рекомендувала цю книгу кожній мамі, адже багато ігор підійдуть для сімейного проведення часу. Зовсім не обов’язково використовувати їх лише у виховних цілях.

Юлія: Перш за все, хочу зазначити, що мене трохи збентежила така назва книги. «Ігри та казки, які лікують» – це достатньо гучна заява! Адже усі ми різні і немає універсальних «ліків», які допоможуть подолати певну проблему.

Але в книзі автор заклала основи по розумінню того як батькам краще всього себе вести з дитиною, і як правильно реагувати на певну поведінку. Тут є безліч підказок, порад, ігор та казок, які можна взяти до уваги. Мисліть критично і обирайте те, що буде цінним саме у вашій ситуації.

Наталя: Це вже далеко не перша книжка про виховання дітей, яку я читаю, тому я звикла добряче фільтрувати інформацію – відбираю, що мені близьке, а що ні. Буду відвертою. У книжці «Ігри та казки, які лікують» мені сподобалося не все. Однак дуже багато порад, казок, ігор я планую перевірити на практиці, коли виникне така потреба. Тому я згодна з коментарем Юлі, що книжку варто прочитати і скористатися тими порадами, які вам будуть доречними саме з вашою дитиною.


Топ 3 цитати


Ірина:

quote1

Агресія – природне і необхідне людині почуття. Не можна придушувати агресію – дитина може захворіти або спрямувати свою агресію на саму себе.

quote2

Не відмовляйте, якщо дитина просить узяти її на руки або пожаліти. Якщо дитина буде впевненою, що ви завжди це зробите, вона припинить боятися.

quote2

Якщо дитина наполегливо продовжує жадувати, отже раніше її примушували ділитися і перейшли межу «Я – Моє». Адже найкращий спосіб зробити дитину жадібною – змушувати її ділитися без її згоди.

quote2

Юлія:

quote1

Намагайтеся дати малюкові вибір. Не запитуйте, хоче або ні дитина йти на прогулянку, якщо ви знаєте, що малюк відповість “Ні”. Запропонуйте йому інший варіант. Наприклад, ви не спати вкладатиметеся, а полетите на Місяць. Чи ви будете не чистити зуби, а пограєтеся в «Качині історії».

quote2

Чи легко ви дасте свою помаду малознайомій жінці, щоб вона нафарбувала губи? Ні? А може, ви дасте ключі від своєї машини, щоб о-о-н той чужий чоловік поїздив трохи? Не хочете? Тоді навіщо ж змушувати дитину ділитися з кимось, якщо вона цього не хоче?

quote2

Проста звичка ділитися враженнями дня дуже корисна для кожної родини. Малюк, як і кожен член сім’ї, відчуває, що його думки і переживання дуже важливі для всіх. Обговорення планів за вечірнім чаєм допомагає усталити звичку вести діалог, розвинути звичку ділитися переживаннями.


Кому варто прочитати


Ірина: батькам, які зіткнулися з проблемною поведінкою своєї дитини або просто хочуть урізноманітнити сімейне дозвілля – ігор і завдань вистачить з головою. А ще – педагогам, учителям молодших класів і вихователям в садочку.

Юлія: усім, хто хоче допомогти дитині подолати певні труднощі.

Наталя: турботливим батькам 🙂


Кому не варто читати


Ірина: тим, хто вірить, що гра чи казка здатні змінити поведінку маленької людини.

Юлія: байдужим до проблем діточок.

Наталя: батькам, які переконані, що вони все самі знають


Схожі книжки


Ірина: «Лінива мама. Завдання для розвитку» Анна Бикова

Юлія: «Самостійна дитина, або як стати “лінивою мамою”» Анна Бикова

Наталя: «Що робити, коли…» Людмили Петрановської



[irp posts=”28052″ name=”Як реагувати на дитячі страхи й побоювання? #ЧитаємоРазом: Що робити, коли…”]

Як реагувати на дитячі страхи й побоювання? #ЧитаємоРазом: Що робити, коли…”]

Yakaboo
Найбільша online-книгарня України. Любимо книжки понад усе:)

15 thoughts on “Як зрозуміти свою дитину: #ЧитаємоРазом: «Ігри і казки, які лікують»

    Залишити відповідь