Ми звикли відзначати силу держави і її економічну міць найперше зазначаючи її гроші – тобто актив із найбільшою ліквідністю. Тандем науковців-авторів книжки «Державне багатство народів», Даг Деттер та Стефан Фьольстер, говорять ще і про інші ресурси, матеріальні й нематеріальні активи, а ще – пояснюють, що можна отримати або втратити, якщо обліковувати їх та управляти різними способами. Яка суспільна користь від цього може бути, і як це впливає на ВВП.
З інструкції на діло. Автори-практики
Стефан Фьольстер – онук нобелівських лауреатів, має ступінь магістра після Гарварду та доктора філософії після Оксфорду, ще вивчав економіку у Лос Анджелесі, у Каліфорнійському університеті. Крім того, що є автором декількох книг з економіки, він активно застосовує свої знання на практиці, бо є президентом Шведського інституту реформ. Його колега – Даг Деттер, також шведський спеціаліст, знається на управлінні інвестиціями. Свого часу вичав китаєзнавство та ділове адміністрування в Лундському університеті. Поєднував на практиці принципи управління великої корпорації та міністерства. Зараз консультує інвесторів та уряди США, Європи та Азії.
Життя гучних імен
Автори вправно граються зі статистикою, несуть ідею належного обліку й управління всіма ресурсами, якими володіє держава. Водночас робота надає гучні факти з історії економічного розвитку держав нашого світу через призму подій на життєвому шляху їх найбільших підприємств, де, хоч сота відсотка залишається у власності за державою. Тут розквіт, злами та метаморфози, найбільші продажі та котирування акцій таких велетів як China Resources, залізничної корпорації Amtrak, шведського лісопромислового конгломерату AssiDoman, інвестиційної компанії Temasek та багато іншого в тому ж дусі, і з подібними за гучністю іменами.
Приватизація чи професійне управління? Що пережили першопроходці
Це книга про реструктуризацію, реформи, перші кроки, перший досвід, ризикові старти, фальстарти економічних програм різноманітних урядів відомих держав. Кожен факт супроводжується реакцією суспільства та ЗМІ, на неординарні рішення й успіхи і провали в спробах по-іншому організувати управління державним багатством. Окрім посилань на наукові роботи, дослідження, публічні виступи, текст підкріплюється зв’язками із публікаціями на шпальтах The New York Times, The Economist, Financial Times та інших відомих джерел.
Автори розказують про успішні моменти приватизації, про незвичні схеми поєднання державного власності та професійного незалежного управління активами держави.
Знання цієї книжки допоможуть вивчати тонкі моменти причин спадів чи неймовірних успіхів окремих урядових програм, чи економіки держави загалом. Сьогодні спеціалістів мали би турбувати питання, чому в місцевих громадах так переймаються через бюджет, а так мало уваги приділяють балансу та якості обліку активів які є в управлінні. Про те, чому б не застосувати до обліку державних активів вимоги міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) і що з того може вийти. Чи грає роль щось інше, окрім грошей у міцності й силі держави, як утворення, що має піклуватися щонайперше про громадян і їхнє становище. Окремого акценту від читацької уваги заслуговує розділ у книжці про нашу державу – Україну.
Сучасна історія України
У 2015 році (це дата першого виходу книжки у світ) Україна вже була остання гібридної війни, чим і привернула увагу науковців. Тож опису її економічного становища дуже актуально присвячений окремий розділ. Із нього можна дізнатися як про проблеми фінансового стану, підвалини економіки та особливості роботи найбільших державних підприємств, так і про «клієнтелізм», «кумівський капіталізм», конфлікти інтересів під час управління державними активами, які має Україна. Авторами наведено приклади того, як можна підвищити дохідність державних активів, і як це впливатиме на економіку.
Хоча країна перебуває на верхніх позиціях «індексу кумівського капіталізму», що укладається журналом Economist, портфель державних комерційних активів, який залишився непроданим, усе ще становить значну частку економіки України та є вирішальним… с.112.
Хто приборкав якість. Приклади й настанови
Книга дає пізнавальний зріз економіками Китаю, Великої Британії, США, Сінгапуру і Швеції. Причому виклад тексту дуже вдало структурований, й окрім міцного наукового підґрунтя автори виснували свій власний розповідний стиль. Цікаво відчувати себе переконаним, підвладним текстові, а потім, разом з автором нівелювати ті, чи інші висновки, потрапивши в «пастку» доведення від супротивного.
Ключем, який пропонують автори для розв’язання проблем багатства держави, або ж, принаймні, до мотивації в прагнення їх розв’язати, – є якість управління активами, якими володіє держава та її громадянське суспільство. І ця якість має бути спрямована на цінність активу, як результат. Держава є найбільшим і найменш професійним управлінцем – такий постулат викликає запитання. Отже, і зрушує ту «закам’янілість», яка лежить на економіках великої кількості держав. Шлях до реалізації – у кожного індивідуальний, але багато вивченого і проаналізованого вже полегшує перші кроки.
Відкриття галузі для конкуренції дещо нагадує відкриття “скриньки Пандори”: шлях до простої й безпосередньої мети викриває безліч корисливих інтересів і прихованих конфліктів, які політики намагаються врівноважити. с.163
Підживлення для рішучих. Кому читати
Важко стверджувати що ця книжка підійде для будь-якого. Ідея, яку вона несе, має в ідеалі торкатися кожного громадянина. Та в роботі все ж таки переважають терміни зі сфери державного управління, фінансів, використовуються дані статистики… Ситуації подані в розрізі особливості економічного розвитку країн тих чи інших регіонів. Тож, якщо читач не очікує від автора просто мотиваційного та легкого розповідного тексту, як часто трапляється в бестселерах із саморозвитку, а готовий до аналізу, дискусії та сприйняття теми державного багатства, тобто глибше проникати в дилему приватизації/ націоналізації, говорити про поліпшення життя шляхом вдосконалення управління державою – книжка однозначно не залишить байдужим і розкриє чимале поле для роздумів та нових ідей. Книжку буде корисно розгорнути управлінцям, а особливо поколінню, що зараз вчиться й готується працювати саме в державній сфері, економістам, лідерам громад (актуально для голів ОТГ), юристам, дослідникам проблем корупції, правотворцям.
Після цієї книжки читачі по-іншому будуть сприймати цифри, які звикли чути в новинах про міжнародні зобов’язання держави, про ВВП, про державний борг.
Підвищення дохідності державного багатства на 2% приблизно дорівнюватиме витратам на дослідження та розвиток у всьому світі. с.109
Автори, які є не лише міцними теоретиками, а й успішними практиками, зможуть переконати найбільших скептиків. Бо говорять не лише про абсолютні позитивні риси, а тверезо запроваджують те, можливе, на що здатна наука, а ще й самі неодноразово ламали стереотипи:
Попри скептицизм щодо політики активного управління державними активами, що панував у бізнес-спільноті, багато досвідчених професіоналів погодилися обійняти не виконавчі посади в наглядових радах та виконувати інші консультативні функції, перейнявшись духом колективних дій, певною мірою схожих на служіння на благо народу. с.171.
До заключного слова – у 2017 році вийшла друком книга «Державне багатство міст», тому, сподіваємося, що Видавництво Старого Лева продовжить своє успішне підживлення реформ в Україні шляхом кісних перекладів порівняльної та прикладної управлінської літератури.
Читати: Люди – найбільша подія
Читати: Світові бренди. 15 історій успіху компаній
Читати: Долина богів. Історії з Кремнієвої долини. Уривок із книжки
13 thoughts on “Багата держава – продана? Питання власності та якості управління багатствами в книжці шведських економістів”