Коли у рецензії тексту більше, ніж у книжці: #ДвіДумки про «Аквамен. Книга 1. Западина»

Аквамен — несправедливо забутий фантастичний герой зі складним минулим і заплутаним майбутнім. Видавництво «Рідна мова» у 2018 році видало комікс про цю напівлюдину, яка нагадує радше могутню морську істоту, у перекладі Яніни Лимар. Наші оглядачки мають #ДвіДумки про цю книгу від Джеффа Джонса, Айвана Рейса та Джо Прадо.

Оглядачки

Юлія Дутка: Моє знайомство з графічними романами почалося з Сендмена, який належить до інтелектуальних європейських графічних історій. Далі був «Проповідник», якого можна охарактеризувати позначкою 18+… Але, коли хочеться чогось супергеройського, то складно себе зупинити. Та й навіщо? Тож «Аквамен» — моє перше знайомство з коміксами DC, але не перше — з персонажем. 

Віталіна Макарик: Зараз буде камінг-аут: із «Акваменом» я втратила цноту… читацьку, звісно. Бо, якщо в дитинстві я… ну, скажімо, ще читала комікси (переважно у прекрасному журналі «Соняшник»), то в дорослому віці зосередилася виключно на тих текстах, де є #багатолітер. А от мої кіносмаки за останні кілька років навпаки круто повернули від арт-хаусу до фільмів студії Марвел та інших супергеройських стрічок. І ось я вирішила поєднати кіно й літературу — і познайомитися з Акваменом, головним героєм культових коміксів DC та свіжого блокбастера. Так, це мій спосіб поекспериментувати над собою. Погляньмо, що з цього вийшло!

З якої западини вигулькнув герой

Юля: Непросто тут знайти початок. Якщо ви думаєте, що цей томик покаже вам історію Аквамена від самого початку — ви помиляєтесь. Серія, створена Джеффом Джонсом і компанією, належить до найновіших, так званого перезапуску, і побачила світ вже у цьому тисячолітті. А роком народження Аквамена прийнято вважати 1941 (то, як бачите, він вже старенький). Тоді письменник Морт Вайзингер та художник Пол Норріс народили неймовірне створіння — сина земного батька та матері-атлантійки. Історія, яку пропонує нам фільм з Джейсоном Момоа трохи прояснює це, однак в оригінальній історії тато супергероя — дослідник глибин, а не доглядач маяка.

Попри те, що Аквамен — один із найвпізнаваніших та довговічних героїв Всесвіту DC, якому присвячено безліч випусків коміксів, у нього дуже непроста доля. Якщо в Супермена, Бетмена, Дивожінки — цілі армії прихильників, то Аквамен досить довго залишався на периферії та навіть отримав звання того, хто не є улюбленим супергероєм ні для кого.

Всю цю інформацію вишукала, коли після прочитання відчула, що мені бракує контексту, передісторії. 

Віта: Я взялася за комікс у стані незамуленої свідомості — навмисне, аби зрозуміти, наскільки зображення з мінімумом тексту може розкрити для непідготовленого читача історію героя. Звісно, трішки не вистачало бекграунду. Але Аквамен — із цих динамічних супергеройських малюнків, з коротких реплік самого героя й інших персонажів, із коротких флешбеків у його дитинство — постав абсолютно повнокровним і цілісним персонажем.

Хлопець-напівсирота (з легендою про маму-королеву Атлантиди, але розкажи комусь таке у школі — засміють), який має незвичайний телепатичний зв’язок із рибами (але толку з нього на суші?) і чудового тата, який навчає дуже важливим і правильним речам (наприклад, відповідальності), але не може зарадити самотності сина. А ще в Артура-Аквамена — загострене почуття справедливості, яке зрештою й приведе у тусовку найсправедливіших супергероїв (маю на увазі Лігу Справедливості), але поки що лише спонукає до вчинків, які зрозумілі не всім.

Загалом, це дуже складний психологічний образ, і я несподівано для себе виявила, що для того, аби його розкрити, не обов’язково багато тексту.

Чому не варто називати Меру Акважінкою

Віта: Сюжет першої книги «Аквамена» справді динамічний і напружений. Усе ж починається з того, що із глибокої океанської западини лізуть якісь монстри, яких неможливо ідентифікувати ні як людей, ні як риб. Усіх живих істот із зовнішнього світу вони сприймають як їжу, замотують у дивні кокони і забирають із собою на глибину. Хто вони, як від них врятуватися і кому під силу це зробити — загадка ще та, і спостерігати, як люди і супергерої розв’язуватимуть цю проблему, справді цікаво.

Але чи не більше, ніж сама історія, мене зацікавила її проблематика. В «Аквамені» йдеться і про те, що в супергероїв теж бувають комплекси й дитячі травми, і про відчуття «чужості» у будь-якому середовищі, і про те, як іноді помиляються люди щодо інших (і в що це їм виливається), і про сексизм та відстоювання жіночих прав.

Партнерство (бо назвати це просто любовним союзом якось язик не повертається) Артура і Мери, неулюбленого героя і супержінки-профеміністки — це той тип стосунків, за яким справді цікаво спостерігати. А ще цікавіше — думати, у що він розвинеться.

А до яких міркувань спонукав «Аквамен» тебе, Юлю?

Юля: Мені сподобався тандем Аквамена і Мери — вони гармонійні і доповнюють одне одного навіть у догляді за псом, який з’явився в парочки після того апокаліпсису на узбережжі. Навіть серіал про сімейні стосунки цих двох не був би нудним. Але все-таки Мера — не просто Акважінка, додаток до Аквамена. Вона — не менш потужна супергеройка. 

Я от думала, а що було б з мешканцями містечка, якби в них отак випадково під боком не виявилось двох водяних супергероїв. Мабуть, дуже сумно. Або ж місцеві командоси влаштували б зайдам незлецький геноцид з випробуванням нової зброї. 

Я звикла до #багатотексту, але персонажі здавалися повнокровними і живими. Зізнаюсь, я милувалась рельєфними м’язами Артура і десь трохи мріяла про таку розкішну фігуру, як у Мери. Говорять там зовсім небагато, але цих кількох штрихів вистачає, щоб побачити героя, мов наяву. Здається, тепер комікси у моєму вішлисті з’являтимуться частіше. Адже вони — чудовий привід для дива, у яке чомусь легко вірити. 

Комікс vs фільм. Хто кого переможе у поєдинку на тризубах?

Юля: У моєму випадку спочатку був фільм. Аквамен навіть зумів потіснити мій улюблений супергеройський божественний тандем марвелівських Тора і Локі (а цій любові, повірте, вже багато років), бо, погодьтесь, Момоа зумів створити прикольного нахабного напівоголеного персонажа, який підкорює жіночі серця самим лише поглядом і мокрючими джинсами на татуйованому тілі.

Можна жартувати і про хкала Дроґо, і про матір драконів, та персонаж з тризубом витягнув на собі весь фільм, насичений спецефектами, але з добряче провисаючим сюжетом. Не вистачало глибини, хоч персонажі пірнали навіть в ущелину. Момоа і Сицилія — те, що врятувало фільм від провалу, тому що харизматичні чоловіки та італійські морські-гірські краєвиди завжди рятують ситуацію своєю красою.

Що ж до графічного роману — маємо зовсім іншу історію з двома знайомими персонажами: Акваменом у золотисто-зеленому панцирі (але з білявою чуприною) та Меру, яку епізодичні людські персонажі вперто називають Акважінкою. Тут є простір для того, щоб сягнути більшої глибини, тож я чекаю наступних випусків, щоб оцінити серію у розвитку.

Тож порівнювати фільм з коміксом, хоч і хочеться, та, як на мене, не варто. Ці історії пов’язані тільки персонажами, яких показують з різних боків.

Віта: Порівнювати — ні, а от «споживати» разом — варто. Фільм дає трохи більше передісторії, деталізує підводний світ і спосіб життя, дає розуміння про місце Аквамена в Атлантиді. Комікс говорить про це все лише натяками. Але у коміксі історія подається у дуже концентрованому стані. І це, як на мене, плюс, адже справляє сильніше враження.

Кому читати

Віта: Любителям коміксів і загалом візуалам, які охоче сприймають сюжет через зображення.

Юля: Шанувальникам супергеройських історій та Всесвіту DC.

Кому не варто читати

Юля: Тим, хто вважає комікси марнуванням часу. Цю думку важко змінити. 

Віта: І тим, хто хоче отримати завершену історію, з чітким початком і кінцем.

Схожі книги

Юля: «Ліга справедливості» та сатиричний «Дедпул», як на мене, — найкраще доповнення до вже прочитаного «Аквамена».

Віта: Зрештою, якщо вас затягнуло у світ коміксів, просто беріть будь-який перекладений українською мовою комікс видавництва «Рідна мова» — і не помилитеся. 

Yakaboo
Найбільша online-книгарня України. Любимо книжки понад усе:)

5 thoughts on “Коли у рецензії тексту більше, ніж у книжці: #ДвіДумки про «Аквамен. Книга 1. Западина»

  1. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a online game where you can do anything you want. SL is literally my second life (pun intended lol). If you want to see more you can see these Second Life authors and blogs

  2. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a game where you can do anything you want. sl is literally my second life (pun intended lol). If you want to see more you can see these sl articles and blogs

  3. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a online game where you can do anything you want. Second life is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these Second Life websites and blogs

Залишити відповідь