Вчора, 20 січня, в США нарешті відбулася інаугурація 46-го президента Джо Байдена – епоха Трампа закінчилася. Підготували для вас добірку книжок про таємниці президентів, порядки в Білому домі та підкилимну боротьбу, яка іноді закінчується імпічментом.
«Страх. Трамп у Білому домі»
Боб Вудворд
Для когось Дональд Трамп – геніальний бізнесмен з шістьма банкрутствами, для інших – амбітний лідер, треті ж вважають його пришелепкуватим дідуганом, який намагався влаштувати путч на завершення президенства.
Трамп різний. І Боб Вудворд у своїй книзі малює психологічний портрет президента, щоб показати його саме таким, яким він є насправді. А принагідно ще й розкриває внутрішню кухню Білого дому при президентстві Трампа.
Автор змальовує події з життя президента, його звички, манеру спілкування з оточенням. Сама лише сцена діалогу з міністром оборони Меттісом, якого президент якось назвав «скаженим псом», чого вартує. Чи сцена, де син Трампа привів свого друга та попросив тата зробити з ним фото. Різні події показують неоднозначного політика, який ще чекає на остаточну оцінку історією.
«Promise Me, Dad»
Джо Байден
Інавгурація Джо Байдена підігріла цікавість до його мемуарів «Обіцяй мені, тату». Їх знову розкупають в інтернет-книгарнях. В книзі описується рік після того як у сина Джона Байдена – Бо – був діагностований рак. «Дай мені слово, тату, що щоб не трапилося – все буде в порядку, просив син політика
Цікаво Байден описує момент, як Барак Обама запропонував йому стати віце-президентом на секретній зустрічі в Міннеаполісі. Під час цієї розмови тоді ще сенатор запитав, як він Обама збирається відновлювати добробут середнього класу.
46-й американський президент дає цікаві характеристики тераріуму українських політиків, зокрема, Порошенко та Яценюку.
«Думати, як Барак Обама»
Деніел Сміт
Барак Обама народився в родині афроамериканця та білої жінки саме в ті часи, коли расове питання в США стояло особливо гостро. Тож в дитинстві бути своїм серед однолітків Баракові було вкрай тяжко.
Цей досвід згодом дозволи знайти спільну мову з більшістю американських виборців і зрештою стати першим темношкірим президентом США.
В своїй книзі Деніел Сміт детально розглядає це становлення та всі чинники, що так чи інакше вплинули на особистість президента.
«Становлення»
Мішель Обама
Коли ми вже заговорили про Обаму, не можна оминути увагою першу леді Мішель Обаму.
Коли вона була господинею Білого дому, її часто порівнювали з іншими видатними дружинами президентів: за щирість і відкритість – з Жаклін Кеннеді, за силу та амбітність – з Хіларі Клінтон, за доброту та раціональність – з Елеонорою Рузвельт.
До речі, так само, як і Елеонора, Мішель Обама власноруч вирощувала недорогі та екологічно чисті овочі, облаштувавши свій город прямо в саду Білого дому.
У своїй книзі Мішель Обама згадує про дитинство в небагатій сім’ї, становлення характеру, знайомство з майбутнім чоловіком, їхній спільний шлях до президенства та життя вже після переїзду з Білого дому.
Це не чергова історія «залізної леді», яка, наче та диво-жінка, здолала всіх поганців і кіношно видряпалася на вершину. Ця історія – сповідь, в якій присутні найінтимніші та найпотаємніші моменти з життя Мішель: про те як боліло, що ніяк не вдається завагітніти, про походи до психолога та емоційні складнощі в стосунках з чоловіком.
«Лінкольн у бардо»
Джордж Сондерс
Авраам Лінкольн, безумовно, є одним із найбільш впізнаваних президентів США. Це він – визволитель рабів, він – переможець у Громадянській війні, він – перший президент від Республіканської партії, а віднедавна ще й мисливець на вампірів.
Та з тієї сторони, з якої показує президента Джордж Сондерс, ви навряд колись його бачили. Річ у тім, що саме в розпал війни через хворобу помирає син Лінкольна. Тож всередині президента мають уживатися одразу дві особистості: сильний і розсудливий національний лідер, а також згорьований батько, який щойно втратив свою дитину.
Роман «Лінкольн у бардо» дозволяє поглянути на одного з наймогутніших господарів Білого дому як на людину, а не тільки як на політика. До честі автора, він чудово опрацював архіви, тож психологічний портрет президента не вигаданий, а максимально наближений до реального. А книжка затягує у вир таких же реальних подій і спогадів, тож відірватися від читання буде вкрай складно.
«Зникнення президента»
Джеймс Паттерсон, Білл Клінтон
Виявляється, Білл Клінтон – не лише видатний політик і відмінний скандаліст, який свого часу потрапив у сороміцьку історію з Монікою Левінські, збрехав під присягою, а за двадцять років після того мало не повернувся до Білого дому в ролі «першого містера». Він ще й непоганий літератор.
У романі-трилері, написаному в співавторстві з Джеймсом Паттерсоном, Клінтон змальовує ідеального президента. Президента, який не займається перекладанням відповідальності та делегуванням обов’язків, а в період найбільшої небезпеки без вагань ризикує власним життям, щоб врятувати країну від смертельної загрози.
Уникнути імпічменту, особисто поїхати на зустріч з терористами, врятувати світ і виголосити промову, від якої прямо мурахи по шкірі – буденна справа для ідеального президента. Хоча автори на першій сторінці і попереджують, що будь-яка схожість із реальними особами є випадковою. На жаль.
«Різдво з першими леді»
Берк Колін Христіан
Колишня перша леді США Меланія Трамп не надто вже сильно полюбляла прикрашати Білий дім до Різдва, як те годиться справжній господині. Згадати лишень скандал, де в інтернет злили розмову Меланії з подругою, в якому перша леді жалілася на необхідність прикрашати Білий дім, хоча воно їй сто років не треба.
На відміну від Меланії, попередні перші леді ставилися до цієї чудової традиції набагато тепліше. Жаклін Кенеді, Ненсі Рейґан, Лора Буш, Мішель Обама та інші дружини президентів мали свій погляд та підхід до цього свята. Наприклад, Ненсі намагалася створити в Білому домі дитячо-казковий колорит Різдва, Лора вбачала у Різдві привід об’єднатися та зарядитися патріотизмом, тож прикрашала все в кольорах американського прапора, а Мішель надавала перевагу традиційним зелено-червоним різдвяним тонам, наче у фільмі «Один вдома».
Авторка розбирає підходи всіх перших леді до святкування Різдва, починаючи з 1966 року, та згадує багато дійсно веселих і надзвичайних історій, пов’язаних із цим.
