Романи від першої особи практично завжди справляють сильніше враження, аніж тексти, що написані від імені автора. У першому випадку читач може подивитися на події очима очевидця і відчути на своїй шкірі, як це – жити в такому світі. Втім, є книги, де письменники дають змогу поглянути на ситуацію не просто очима одного персонажа, а цілої низки різних героїв. Подібне багатоголосся формує набагато ширшу картину подій і сприяє глибшому розумінню. Ми склали добірку книг, де оповідь ведеться від багатьох осіб. Користуйтеся нею як підказкою до сьомого завдання #YakabooBingoWinter2018.
Джоді Піколт «Цвет жизни»
Джоді Піколт – американська авторка бестселерів, що у своїх книгах найчастіше описує сімейні драми, які не залишають читачів байдужими. Письменниця ретельно вивчає тему кожного свого нового роману; наприклад, якщо в одного з персонажів книги рідкісна хвороба – то Піколт проводить багато часу в лікарні, розмовляючи з лікарями та пацієнтами. Практично всі її книги написано від імені багатьох персонажів, адже основою оповідей є конфлікт інтересів і для авторки важливо дати слово кожному учаснику конфлікту.
Рекомендуємо звернути увагу на останню перекладену українською мовою книгу Джоді Піколт – «Цвет жизни». Цей роман піднімає питання расової дискримінації. Головна героїня книги – темношкіра медсестра Рут, опиняється в складній ситуації саме через колір своєї шкіри.
Не менш цікавими є і книги Піколт, які вийшли в українському перекладі раніше: «Час прощатися», «Уроки милосердя», «Особливі стосунки», «Ангел для сестри» та інші.
Новинка: Малі великі справи
Таіс Золотковська «Лінія зусилля»
«Лінія зусилля» – перший роман української письменниці Таіс Золотковської. У книзі 3 головних персонажі й читачі мають змогу прожити життя кожного з них. 15-річний Герман веде боротьбу зі своїм «злим началом»; його мати – Ханна Кац – спершу здається ідеальною домогосподаркою, але розуміє, що у її житті чогось не вистачає; Віра втікає від свого минулого та колишніх стосунків. Події «Лінії зусилля» відбуваються в невеликому провінційному місті, де неможливо нічого приховати.
Це гранично ніжна й щира книга, яка руйнує чимало стереотипів. До того ж, відмінний дебют у «великій прозі» цікавої письменниці, за творчістю якої варто слідкувати.
Орхан Памук «Мовчазний дім»
У цьому романі Орхан Памук не зміг би обійтися без оповіді від кількох осіб, адже персонажі книги не готові до діалогу і всі їхні головні роздуми, відкриття, розчарування та потрясіння відбуваються у форматі монологу.
Головним персонажем «Мовчазного дому» можна вважати стару Фатьму. Саме у її дім з’їжджаються внуки, які воліли би й не відвідувати бабусю, але відчувають свій обов’язок це зробити. Орхан Памук дозволяє читачам відчути біль і самотність кожного героя книги й по-справжньому зрозуміти навіть тих персонажів, яких у іншому форматі оповіді більшість би зненавиділа.
Читати: 10 геніальних книг нобелівських лауреатів в українському перекладі, які варто прочитати
Маріам Петросян «Дом, в котором…»
Написавши «Дім, у якому», Маріам Петросян сказала, що це її перша й остання книга. Письменниця почала працювати над романом у 1991 року; книга побачила світ у 2009 році. «Дім, у якому» став справжнім феноменом сучасної російської літератури. У книги чимало шанувальників, які продовжують обговорювати події «Дому…» (а інтерпретацій у твору, справді, безліч), створювати талановитий фан-арт, писати фанфіки та колекціонувати будь-які згадки про роман у мережі.
У чому ж секрет «Дому, у якому»? Ймовірно, причина тут проста: Петросян вдалося створити дуже цілісний та цікавий світ, який населяють самобутні персонажі з неймовірними історіями. Читачам цікаво спостерігати за героями, описаними письменницею, та вивчати Дім разом із ними.
Події книги відбуваються в будинку для дітей-інвалідів. Втім, через фантастичні мотиви оповіді, персонажі роману більше нагадують героїв химерної казки, аніж звичайних хлопчиків та дівчаток.
Читати: 10 незвичайних казок, які варто читати у дорослому віці
Володимир Набоков “Pale Fire“
Шедевр постмодернізму, антироман від визнаного класика російської літератури. Книга, що була видана в 1962 році, і через складну форму так і залишилася незрозумілої не тільки для низки читачів, а і для деяких літературних критиків.
«Блідий вогонь» складається з поеми Джона Шейда й коментаря до неї, який написав Джон Кінбот. Останній бачить у поемі не талановитий поетичний твір, а розповідь про своє життя. У такий спосіб Набоков пропонує нам поміркувати над проблемою інтерпретації твору, різницею між фантазією й реальністю, божевіллям і об’єктивністю.
Девід Мітчелл «Облачный атлас»
«Хмарний атлас» – масштабна фантастична книга, що складається із шести історій, які пов’язані між собою. Кожну з історій ми бачимо очима іншого героя: нотаріуса з дев’ятнадцятого століття; молодого композитора, що живе в період між війнами; журналістки з 1970-тих; нашого сучасника – видавця; клона з Кореї майбутнього; чоловіка, що випасає кіз, у часи, коли закінчується цивілізація.
Через складну структуру роману з його читанням справляться тільки найбільш мотивовані та зацікавлені читачі, хоча саме на них і очікує винагорода – віртуозна головоломка Девіда Мітчелла, розгадка якої приносить стільки ж задоволення, як і розмірковування над самим питанням.
У 2012 році «Хмарний атлас» було екранізовано, втім, рекомендуємо спершу прочитати книгу, а вже потім оцінити однойменний фільм Тома Тиквера, Лани Ваховські та Ендрю Ваховські.
Читати: 10 книг-антиутопій, в яких вам би не захотілося жити
Мюріель Барбері «Елегантна їжачиха»
Мюріель Барбері – сучасна французька письменниця та професор філософії. «Елегантна їжачиха» – її друга та найпопулярніша книга.
Роман переносить читачів у Париж, де мешкають люди, які, на перший погляд, не подібні ані своїм виглядом, ані внутрішнім світом: консьєржка, яка любить класичну музику і твори Толстого; дівчина-підліток, якій дуже самотньо; багатій-японець, якому бракує однодумців. Що їх пов’язує й чим закінчиться зустріч цих персонажів? Мюріель Барбері відповідає у своїй книзі.
Роман своїм шармом нагадує хороший французький фільм, у якому не бракує неочікуваних поворотів долі, глибоких роздумів та атмосферності.
Джонатан Сафран Фоер «Страшенно голосно і неймовірно близько»
Пронизлива та щира книга про 9-річного хлопчика Оскара, батько якого загинув під час катастрофи 11 вересня 2001 року. Одного разу Оскар знаходить батьків ключ і вирішує не зважаючи ні на що знайти замок, який ним можна відчинити. Історія цього хлопчика доповнюється історіями, розказаними від імені інших персонажів.
«Страшенно голосно й неймовірно близько» – книга про любов і біль, яку варто прочитати. У 2011 році вийшла однойменна екранізація роману Джонатана Сафрана Фоера. За режисуру фільму взявся Стівен Долдрі.
Читати: 12 дитячих історій для дорослих читачів
Вільям Фолкнер “As I Lay Dying”
Модерністський роман видатного американського письменника, лауреата Нобелівської премії з літератури 1949 року, що повністю складається з монологів. «У свою останню годину» – це 59 монологів 15 персонажів.
Деякі монологи обмежуються кількома словами, деякі дивують розлогістю. Думки кожного з персонажів формують цілісну історію. Центральною подією книги є смерть старої фермерші Едді. Її родичі, а також сусіди й земляки розмірковують, як про Едді, так і про безліч інших речей. Неочікуваним є монолог самої покійниці. «У свою останню годину» – відмінний приклад того, наскільки різними можуть бути погляди на одну й ту саму ситуацію, своєрідний маніфест суб’єктивності істини.
Джозеф Конрад «Серце пітьми»
Фільм Френсіса Копполи «Апокаліпсис сьогодні» було знято саме за мотивами цієї книги британського письменника польського походження. «Серце пітьми» – знаковий модерністський роман, що розповідає про серце африканського континенту. Моряк Чарльз Марлоу (саме його розповідь становить більшу частину книги) вирушає туди в пошуках торговця слоновою кісткою Курца. Ця мандрівка повністю змінює Марлоу та руйнує всі його уявлення про світ.
Назва книги «Серце пітьми» символізує не тільки «чорний континент», який стає місцем дії роману, а й темряву, яка ховається в людській душі.
Читачі люблять «Серце пітьми» не тільки за психологічну глибину, а й за відмінний гумор, який Джозеф Конрад зумів додати в цю сильну книгу.
Читати: Новий річний флешмоб розпочинається уже сьогодні! Долучайтесь та вигравайте валізу книжок!
Читати: 14 сильних п’єс, читання яких перенесе вас у найкращі театри світу
2 080 thoughts on “10 сильних книг, у яких автор показує світ очима різних героїв”