14 сильних п’єс, читання яких перенесе вас у найкращі театри світу

У драматичних творів є як свої шанувальники, так і ті, хто оминає цей жанр. Перші вважають, що сильні діалоги – основа будь-якої історії; другим не вистачає розлогих описів та роздумів автора. Ми переконані, що читання п’єс – це не тільки інтелектуальне задоволення, а й хороший тренінг уяви, адже, поринаючи у такий твір, ми у своїй голові влаштовуємо цілу театральну постановку.

У цій добірці ви знайдете абсолютно різні, але однаково талановито написані п’єси. Отож, приємного читання!


1

Джеймс Джойс «Вигнанці»


Єдиний збережений драматичний твір видатного ірландського письменника, якого по праву вважають одним з головних авторів двадцятого століття. У «Вигнанцях» Джеймс Джойс міркує над питанням вірності та намагається з’ясувати, чи існують у цьому світі чиста любов та абсолютна свобода.

Критики помічають, що «Вигнанці» нагадують п’єси Генріка Ібсена, творчістю якого захоплювався Джойс. Хоч твір і не став популярним у 1919 році, коли його вперше поставили на театральній сцені, втім завдяки новому прочитанню у 1970-тих став важливою частиною літературної спадщини письменника, зайнявши місце між «Портретом митця замолоду» та «Уліссом».


2

Бернард Шоу «Вибрані твори»


Ще один талановитий ірландець, якого разом з Генріком Ібсеном та Антоном Чеховим вважають «батьком» інтелектуальної, гостросоціальної драми. У 1925 році Бернард Шоу отримав Нобелівську премію з літератури «за творчість, відзначену ідеалізмом і гуманізмом, за іскрометну сатиру, що часто поєднується з винятковою поетичною красою».

Серед кращих п’єс Бернарда Шоу: «Пігмаліон», «Учень Диявола», «Кандіда», «Лікарева дилема», «Людина і надлюдина», «Андрокл і Лев» та інші. Всі ці твори в українському перекладі можна знайти у 3-томнику від Видавництва Жупанського.


3

Ежен Йонеско «Носороги»


Ежен Йонеско – один з засновників «театру абсурду», що став чи не головним з напрямків драматургії двадцятого століття. За запереченням реальних персонажів, непослідовністю, безглуздістю (втім, лише на перший погляд) діалогів автори приховували свої сміливі позиції та гострі теми, які хвилювали суспільство.

За метафорою приховано важливу проблему і в «Носорогах». П’єса переносить читачів (або глядачів у театрі) в невелике провінційне містечко, на вулицях якого зненацька з’явилися носороги. Потім виявляється, що на цих носорогів перетворилися місцеві жителі. Чому люди перетворилися на звірів? – Ежен Йонеско спонукає шукати відповідь самотужки.


4

Семюел Беккет «Чекаючи на Ґодо»


Також ірландець і також лауреат Нобелівської премії з літератури Семюел Беккет зумів у своїх творах передати духовну кризу, яка стала ознакою всього двадцятого століття. П’єса «Чекаючи на Ґодо» вважається одним з ключових його текстів та одним з ключовим текстів усього «театру абсурду» загалом.

Головні герої трагікомедії у двох діях – Володимир та Естраґон – продовжують чекати Ґодо, що обіцяв прийти (хоч в цьому персонажі теж починають щоразу сумніватися). Їхні розмови, спогади, надії, страхи – все це стає безкінечно довгим діалогом і безкінечно довгим очікуванням порятунку. На перший погляд п’єса здається абсолютно беззмістовною, втім як у самих іменах героїв, так і у кожній репліці заховано куди глибший зміст.


5

Жан-Поль Сартр «За зачиненими дверима»


Саме в цьому творі вжито один з найвідоміших афоризмів Жана-Поля Сартра: «Пекло – це інші». Спершу п’єса «За зачиненими дверима» також мала називатися «Інші».

У цьому творі пекло – це не метафоричний образ, а місце дії, куди після смерті потрапляють троє головних героїв – Гарсен, Естель та Інес. Сартівське пекло – це звичайна кімната, з якої неможливо вийти. Таким чином французький екзистенціаліст показує, що найстрашніше – це не вічне полум’я та тортури, а ми самі.


6

Джоан Ролінґ «Гаррі Поттер і прокляте дитя»


Книга, що стала подарунком для всіх фанатів «поттеріани». Події п’єси «Гаррі Поттер і прокляте дитя», яку Джоан Ролінґ написала у співавторстві з Джоном Тіффані та Джеком Торном, розгортаються за 19 років після битви за Гоґвортс, фінального акорду сьомої книги про хлопчика-чарівника зі шрамом-блискавкою на чолі.

Сюжет нової історії не розгортаються навколо життя Гаррі Поттера, а виводить на перший план його сина – Альбуса, що тільки вирушає у Гоґвортс. Неочікувана дружба та ще більш неочікувані сюжетні повороти – такого продовження головної казки двадцять першого століття не чекав ніхто.


7

Мішель Марк Бушар «Том на фермі»


Ця смілива п’єса була написана у 2010 році. Твір канадського драматурга Мішеля Марка Бушара став ще більш відомим після однойменної екранізації Ксав’є Долана 2013 року. У центрі оповіді – молодий редактор Том, який приїздить на похорони свого коханця Гійома і розуміє, що рідні Гійома нічого не знали ані про його нетрадиційну орієнтацію, ані про нього загалом.
Хоч може здатися, що «Том на фермі» – це історія кохання двох чоловіків, втім, як стверджує сам автор, головною темою п’єси є тема втрати.


8

Тадеуш Ружевич «Між двома картотеками. Вибрані драми»


Тадеуш Ружевич – один з найвідоміших польських письменників другої половини двадцятого – початку двадцять першого століття. Він писав не тільки прозові та поетичні, а й драматичні твори. Нещодавно Видавництво Анетти Антоненко презентувало книгу з українськими перекладами вибраних драм автора.

До книги увійшло п’ять п’єс: «Картотека», «Свідки, Або наша маленька стабілізація», «Стара жінка висиджує», «Непорочний шлюб» та «Розсипана картотека». Кожен з творів у повній мірі демонструє різні грані таланту Ружевича та вражає актуальністю. Втім, найбільш цікавим є порівняння двох п’єс: «Картотеки», що була написана у 50-ті роки минулого століття, та «Розсипаної картотеки», яка, по-суті, є її реконструкцією вже у 90-тих.


9

Моріс Панич «7 історій та інші п’єси»


Канадський драматург українського походження Моріс Панич багато міркує про долю «маленької людини». Ця тема є наскрізною і у «7 історіях та інших п’єсах». Його твори балансують між комедіями та драмами і у багато-чому тяжіють до «театру абсурду».

Зав’язка «7 історій» напрочуд сильна – чоловік збирається покінчити життя самогубством, але обирає для стрибка загальний балкон, на який постійно виходить хтось інший зі своєю власною історією.


10

Павло Ар’є «Баба Пріся та інші герої»


Павло Ар’є – один з найталановитіших сучасних українських драматургів. Зараз Павло обіймає посаду Художнього керівника Львівського Драматичного Театру ім.Лесі Українки. До книги «Баба Пріся та інші герої» увійшло три його найяскравіші п’єси – «На початку і наприкінці часів», «Слава героям» та «Людина в підвішеному стані».

Баба Пріся – головна героїня п’єси «На початку і наприкінці часів», що розповідає про родину, яка продовжує мешкати у 30-кілометровій зоні відчуження навколо чорнобильського атомного реактора. Баба Пріся не хоче покидати свій дім і всіляко тримається за той світ, який є для неї рідним та звичним. «Слава героям» – історія двох різних героїв – ветерана УПА Остапа та ветерана Червоної армії Андрія. «Людина в підвішеному стані» – п’єса про акторів театру та режисера, що не припиняють з’ясовувати свої стосунки і після смерті.


11

Лесь Подерв’янський «ПЗТ. П’єси, оповідання, есеї, сценарії»


Автор сатиричних п’єс, класик сучасної української літератури Лесь Подерв’янський – майстер руйнування стереотипів. Його драматичні твори мало нагадують класику, а тексти доводять, що ненормативна лексика – не табу для літератури, а дієвий засіб передання емоцій та ідей.

«ПЗТ» – найповніше зібрання творів Подерв’янського. Якщо у вас є почуття гумору і ви шукаєте п’єси, над якими можна і потрібно сміятися, то обирайте цей пункт з добірки.


12

Микола Куліш. Вибрані твори


Миколу Куліша заслужено називають найбільш самобутнім українським драматургом двадцятого століття. Видавництво «Смолоскип» зібрало головні твори автора в одній книзі. «Вибрані твори» – це десять майстерно написаних п’єс Куліша («97», «Отак загинув Гуска», «Зонá», «Хулій Хурина», «Народний Малахій», «Мина Мазайло», «Закут», «Патетична соната», «Вічний бунт», «Маклена Ґраса»), його щоденникові записи, уривки з листів та статті про письменника.

Книга дозволяє заново відкрити класика української літератури.


13

Володимир Винниченко «Чорна Пантера і Білий Медвідь»


П’єса видатного українського драматурга, прозаїка, художника та політичного діяча Володимира Винниченка висвітлює тему конфлікту митця зі світом. Головний герой твору – Корній Каневич (він же Білий Ведмідь) – прагне завершити свій шедевр – портрет дружини Рити (Чорної Пантери) з дитиною на руках. Захоплений творчістю, Білий Медвідь не помічає куди серйознішої проблеми – хвороби сина.

Винниченко змушує читачів задуматися над проблемами моралі та совісті.


14

Леся Українка «Камінний господар»


На написання «Камінного господаря» Лесю Українку надихнула п’єса Олександра Пушкіна «Камінний гість». Українська письменниця також пише про Дон Жуана, але пропонує власну версію всесвітньо відомого сюжету.

Найкраще свою драму описала сама Леся Українка: «Ідея її — перемога камінного, консервативного принципу, втіленого в командорі, над роздвоєною душею гордої, егоїстичної жінки донни Анни, а через неї — і над Дон-Жуаном».


Осіннє бінго = фінал на носі! Завдання для #YakabooBingoAutumn

(Visited 679 times, 2 visits today)
Яна Грицай
Яна Грицай
Блогер, письменниця. Вивчала журналістику у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Люблю казки братів Грімм, "Маленького принца" і екзистенціалістів. Якби у мене була можливість побалакати за кавою з будь-якою історичною особистістю, то обрала би Франца Кафку. Впевнена, що одна хороша книга може змінити життя.
http://www.unicornstime.in.ua