П’ять вартих уваги поетичних збірок 2016 року

П’ять вартих уваги поетичних збірок 2016 року

Щороку в кінці грудня ми підсумовуємо досягнення працівників літературної ниви та рекорди її передовиків: збираємося з думками й аналізуємо, які нові імена засвітились, хто з авторів та авторок нас здивував, а від кого ми чекали більшого, окремі тексти чи цілі збірки, що встигли вразити та «зробити» наш поетичний рік, намагаємося замовчувати назви тих, які пройшли повз. Добірку п’яти поетичних збірок 2016-го року, на які варто звернути увагу, пропонує Настасія Євдокимова, кураторка мистецьких проектів, зокрема фестивалів ГогольFest та Книжковий Арсенал.


1

«Родинний архів та інші вірші» Борис Херсонський

Надзвичайно важливим є вихід збірки віршів одеського поета Бориса Херсонського у перекладах Маріанни Кіяновської та частково в автоперекладах. Фотографії з родинного архіву, які стають елементом оформлення збірки, імена, міста та історії про обидві війни, трагедії, втрати та здобутки, радості життя, його багатство стали основою для книжки. Для літератури геній Херсонського дуже цінний, тож новим етапом можна вважати наявність не лише російськомовної, а й україномовної версії вибраних текстів про минуле і майбутнє, про Господа і сенс життя, про Чернівці, Одесу, Львів, Кременець і Бердичів.

2

«ANNO АФИНИ»  Василя Герасим’юка

У збірку вибраних творів карпатського поета, лауреата Шевченківської премії Василя Герасим’юка увійшли всі програмні тексти та нові вірші, які підсилюють дуже високі очікування читачів щодо наступної книжки письменника. Специфікою серії «Українська Поетична Антологія» видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» є наявність біографії, інтерв’ю або коментаря в кінці книги. Так, у збірці «ANNO АФИНИ» – достатньо ґрунтовна післямова дослідника творчості Герасим’юка, молодого автора Мирослава Лаюка. Також протягом року у видавництві у цій серії вийшла «Антологія української поезії ХХ століття» та вибрані вірші Ігоря Калинця «Калиновий герб».

3

«Листи на Північ» Арсеній Тарасов

Щороку видавництво «Смолоскип» радує читачів збірками лауреатів власної літературної премії, яскравими дебютами, новими іменами. Так, навесні вийшла збірка молодого поета і філософа Арсенія Тарасова «Листи на Північ», у якій – лише 24 вірші-листи на ту саму «Північ», що розповідають про старість та смерть, про своє та чуже, про біль та право на радість, а також про Японію, культурою якої захоплюється автор, що й прочитується між рядків. «Листи» шукають свого адресата, вони відкриваються кожному, хто дозволяє собі зануритись у читання й долає збірку від першого листа до останнього – занурюється у таємничий світ та отримує відповідь.

4

«lichtung» Елли Євтушенко

Ще один хороший дебют – збірка молодої української поетки Елли Євтушенко «lichtung». У своїй більше художній, ніж конструктивній передмові до книжки письменник Павло Коробчук написав: «Життя – це моторошно / боязко / радісно / красиво», саме такими є тексти поетки. Авторка досліджує світ навколо, ключові категорії часу, природньої стихії та міського простору («у мене під шкірою розташувалось гігантське місто / у мене дні урбаніста / у мене сни урбаніста»). Звісно, небезпечним є вплив поетів попереднього літературного покоління (двотисячників) на творчість авторки, однак ми можемо спостерігати за появою нового цікавого імені.

5

«Стіхи о жизні» Артем Полежака

Нарешті у переможця численних поетичних турнірів (слемів), громадського активіста, автора іронічної та публіцистичної лірики Артема Полежаки вийшла збірка! Довгі роки навкололітературні кола та значно ширша аудиторія чекали можливості познайомитися з улюбленими героями ближче, наодинці посмакувати метафорами та влучними порівняннями. І ось тепер численні читачі й читачки отримали можливість побачити всі перли відомого автора, зібрані під однією обкладинкою, від історії про пиво чи колоду порнокарт до «Просраних років» та актуальних замальовок на злобу дня. У книжці немає нічого, що відволікало би від читання. Так, поезія Полежаки дуже різна: одночасно іронічна й сатирична, добра і зла, гостра і дуже ніжна. Окремі вірші нагадують про те, що митець – насправді тонка натура, він не завжди озлоблений революціонер, а подекуди дуже чуйний та пристрасний чоловік.


Замість висновків

«ЛітАкцент року», одна з ключових премій, яка є мірилом якості, адже пропонує окрім переліку збірок ще й фаховий коментар до них, оголосить переможців у номінації «Поезія» вже в січні, а тим часом є можливість перечитати їх і проаналізувати усі злети та падіння. У 2016-му була цікава поезія, однак по-справжньому свіжої та захоплюючої так і не з’явилось. Тож якби кожна з книг минулорічного шорт-листа премії вийшла протягом нинішнього року, вона була б влучнішою за все, що ми маємо цьогоріч. І Юлія Стахівська, що представила абсолютно нову поетику своєю «рослинністю», і Любов Якимчук із «Абрикосами Донбасу», з яких ми можемо видобути десяток неймовірно потужних, щемких, енергетично вражаючих текстів про війну, і Вано Крюґер із міфотворчим «Вертепом на Куренівці», і навіть минулорічний Жадан із «Життям Марії» і черговим набором біблійних образів та історій цікавіший за цьогорічного із «Тамплієрами», тим більше перемогою виглядає збірка «Метрофобія» Мирослава Лаюка.

У 2016-му вийшла дуже велика кількість неймовірно гарно проілюстрованих книжок, тобто з повноцінною поетичною історією читач водночас опрацьовував візуальну. Блок жіночої поезії із ліричними рефлексіями, зокрема й чуттєвими вібраціями у площині «він-вона»: «Супергерої» Олени Гусейнової, «Лялечки» Оксани Куценко, «Чоловіки, жінки і діти» Юлії Мусаковської, «Глибина різкості» Ірини Цілик. Фейсбук-листування, яке стало книжкою «Листи з Литви/Листи зі Львова» від двох важливих львівських авторок Маріанни Кіяновської та Мар’яни Савки. Другою збіркою нагадали про себе, однак не засвідчили жодних змін у письмі, темах та мотивах Вікторія Дикобраз «Необхідне підкреслити» та Ігор Астапенко «Лихотомія»). Чоловіча поезія, яка описує радше альтернативний світ, ніж реальний, «перекодовує» те, що не може/не хоче пояснити «Календар любові» Іздрика, «Апокрифи степу» Ростислава Мельникова, «Єрусалимські вірші» Василя Махна, «Книга про ліс» Леся Белея.

Отже, попри явну поразку поезії у 2016-му, не варто засмучуватися, оскільки кожна з цьогорічних збірок – гарний і правильний плацдарм для наступного рішучого кроку, тож покладаємо надії на авторів та поетичний 2017-й!

Настасія Євдокимова


Читати: 10 найцікавіших українських і неукраїнських книжок 2016 року

 Читати: Підсумки року видавництв. Анетта Антоненко

Читать: 8 важливих книг 2016 року від Анастасії Герасимової

Ксеня Різник
Редакторка blog.yakaboo.ua, блогерка в Етажерка. 10 років пишу про книжки (OpenStudy, газета День, gazeta.ua, MediaOsvita, власний блог та блог Yakaboo). Природний для мене стан: читати, розповідати та писати про книжки. Трішки схиблена на сучасній британській літературі, шпигую за лауреатами усіляких премій, найкращих додаю у список "читати негайно"). У вільний від книжок час знайомлюсь із птахами, марную фарби та олівці.
http://ksenyak.wordpress.com

5 146 thoughts on “П’ять вартих уваги поетичних збірок 2016 року

    Залишити відповідь