8 важливих книг 2016 року від Анастасії Герасимової

Знакові книги 2016 року – це дуже широке поняття. По-перше, лякають критерії, за якими мала б визначатися перевага одних над іншими. По-друге, є книги, які я б особисто не читала, але вважаю, що їхня поява на вітчизняних теренах є неабиякою перемогою. У 2016 році ми стали свідками того, як все більшої популярності серед читачів набуває якісний, цікавий нонфікшн, як виходять ґрунтовні мистецькі видання, оригінальні арт-буки. Не художкою єдиною. І це само по собі є знаковим. Українські видавці продовжують негласне змагання зі своїми найпотужнішими конкурентами – російськими книжниками. І що радує, ми виграємо вже не тільки на фронті Поттеріани. Ще один знаковий пункт – це зовнішній вигляд української книжки, яка все більше за своїм дизайном наближається до європейської, про що свідчили успіхи на Франкфуртському ярмарку. Якщо ж переходити до безпосереднього завдання редактора, то спробую назвати й коротко обґрунтувати свій топ-2016.


Джон Фаулз «Маг», Клуб Сімейного Дозвілля спільно з Вавилонською бібліотекою. Кожна книжка перекладацького проекту Вавилонська бібліотека для мене є подією. Тішить вибір літератури, радує якість перекладів, вражає робота над дизайном видання. Джон Фаулз – знаковий письменник-постмодерніст, він сам маг слова та образів, неперевершений майстер інтелектуальної літератури.

Юрій Іздрик «Номінація», ВСЛ. У гурту «Пікнік» є пісня про шамана, у якого три руки. Іздрик для мене є фізичним втіленням цього пісенного образу. Поет, прозаїк, музикант… Щоб він не робив, це матиме ефект густого духмяного диму, від якого паморочиться в голові та хочеться літати. Найбільш повна збірка прози – те, що мало статися, бо Іздрик на це заслуговує.

Ісабель Альєнде «Оповідки Єви Луни», Видавництво Анетти Антоненко. Перший переклад українською популярної чилійської письменниці. Для фанатів латиноамериканської літератури з її первісною магією та інколи безжальним реалізмом ця книга стала справжньою радістю. Емоційно, яскраво, соковито і непередбачувано.

Іван Багряний «Тигролови», видавництво «Основи». Цього року вийшло відразу кілька перевидань творів недооціненого, замовчуваного письменника, талант якого є окремим явищем української літератури. Ілюстрації художника-майстра тату – черговий вдалий як дизайнерський, так і маркетинговий хід «Основ», який неодмінно себе виправдає.

«ДНК», Клуб Сімейного Дозвілля. Літературний експеримент від Жадана, Винничука, Карпи, Рафієнка, Кідрука, Фоззі та Кокотюхи. Історична пам’ять, самовизначення, людина як носій інформації, розкодування якої може стати сенсом життя. Цікаво, актуально, мудро.

Лорен Грофф «Долі та фурії», Наш Формат. Неоднозначна книга з точки зору художньої цінності. Втім, її поява – це підтвердження кількох тез, які були у вступі. По-перше, зверніть увагу на те, як книга виглядає. По-друге, з’явилася вона не за 3-4 роки після виходу, а майже паралельно шляху книжки по світу.

Майк Йогансен «Подорож філософа під кепом», Темпора. Містифікатор, експериментатор, естет – творчість Йогансена читається як свіжий ковток, нагадуючи, скільки українська література втратила з Розстріляним Відродженням. Збірка його репортажів-подорожей – поетична проза, вітальність якої захоплює.

Салман Рушді «Сатанинські вірші», Видавництво Жупанського.Є книги, переклади яких тією чи іншою мовою свідчить про рівень заглибленості країни у більш глобальний культурний контекст. «Сатанинські вірші» − складний, багатошаровий твір, але це must reed для тих, хто цікавиться літературою як такою, і творчістю як найвищим виявом свободи думки й самовираження.


Анастасія Герасимова, літературний оглядач, pr-менеджер Yakaboo.ua

(Visited 1 226 times, 1 visits today)
Анастасія Герасимова
Анастасія Герасимова
Літературний оглядач, pr-менеджер Yakaboo.ua