Підсумки року видавництв. Анетта Антоненко

Фото: Alex Zakletsky

2016 рік для видавництва минає плавно, без різких рухів і пафосу. Зате непроминальне відчуття щастя від кожної виданої книжки. Втішила увага медіа – за 2015 рік про наші книжки мали 143 згадки, а за 2016 їх уже понад 450! (Це лише ті, які намоніторила для нашого сайту). Приємно: книжки «Видавництва Анетти Антоненко» потрапили в рейтингові списки і тематичні добірки оглядачів.

Я інтроверт і мені не потрібна публічність. Це має вплив на мій стиль спілкування. Я поважаю тих, хто навчився керувати своїм часом й увагою, що дають інші люди.

Читачів у видавництва стало більше, а часу менше. Це не означає, що у нас закрита масонська ложа і достукатись до нас тяжко.

2016 рік був для видавництва і роком відсікання зайвих зв’язків та налагоджування нових. Видавничий бізнес не мусить бути ехо-камерою.

Радію, що вся моя команда витримує мої жорсткі менеджерські вимоги – і ми цілеспрямовано працюємо разом на результат. Кожен з нас знає: якість видання понад усе. Цього року наша співпраця з редактором і книжковим менеджером Інною Корнелюк стала цікавим досвідом не тільки для нас обох. Різниця в поглядах, підходах, технологіях спонукає до пошуку ідей. Це яскраво показала наша співпраця над виданням культової авторки Кларісе Ліспектор та її експериментального роману «Час зірки».


Про сайт

Вистраждане творіння – сайт anetta-publishers.com. Він цілий рік працював у тестовому режимі, постійно вдосконалювали функції, покращували фільтри тощо. З лютого запрацював інтернет-магазин. За результатами 10 місяців він вийшов на планові 10 відсотків від місячного обороту (а по деяких акціях навіть їх перевищив).

Активна присутність видавництва у соцмережах дала вагомий результат для просування і сайту, й інтернет-магазину. Звісно, отримували критику покупців, але попри все старались спрацювати швидко.

От цікаво заглянути за лаштунки 2017 року і спрогнозувати рівень розвитку саме інтернет-торгівлі в Україні. Цей напрямок ми далі посилюватимемо.

2017 року оновимо всі профілі Вікіпедії, Facebook, Twitter, Linkedin, Google+, розширення мережевих зв’язків і доповнення новими профілями в Instagram та каналом YouTube, а також переклад усіх профілів англійською мовою.


Про книжки

2016 року ми «народили» 24 книжки, серед них:

  • Маріо Варгаса Льйоса. «Хто вбив Паломіно Молеро?» в перекладі Сергія Борщевського,
  • Ісабель Альєнде. «Оповідки Еви Луни» в перекладі Сергія Борщевського,
  • Кларісе Ліспектор. «Час зірки» відзначена спеціальною нагородою Президента Форуму видавців у Львові,
  • серія «Колекція театральна» почалася з одної-одненької Ясміни Рези («Божество різанини»), а тепер авторів стало шестеро, і на цьому поповнення не зупиняться,
  • дебют Марисі Нікітюк «Безодня» викликав шквал емоцій не тільки в критиків, а й у дівчат із «ДахДотерз» (їхній виступ на Книжковому Арсеналі та Форумі видавців «порвав» і слухачів, і читачів, і мене особисто),

%d0%b2%d0%b0

  • оновлене видання Вольфґанґа Шивельбуша «Смаки раю. Соціальна історія прянощів, збудників та дурманів» здійснили разом із видавництвом «Ніка-центр»,
  • норвезький філософ Ларс Фр. Г. Свенсон «Філософією свободи» (у співпраці з видавництвом «Ніка-центр») в перекладі Софії Волковецької причарував українських читачів,
  • продовжується робота над 4-х томним виданням творчої спадщини Хуани Інес де ла Крус (1651-1695), однієї з найцікавіших іспаномовних письменниць XVII ст. Вийшла друга книжка «Театр»,
  • Дебютним романом «№1» увірвався в сучасну українську літературу знаний журналіст Остап Дроздов. Його роман спричинив багато дискусій, про нього не написав хіба лінивий. Роман-вибух зібрав за 3 місяці понад 55 публікацій і став абсолютним лідером продажу інтернет-магазину видавництва.

Інтрига 2017 року

Хіба що одна вагома обіцянка 2016-го не здійснилася ̶ новий роман Любка Дереша «Біжи й кричи». Автор вирішив відтермінувати вихід роману. Прихильники Любка Дереша добре знають, наскільки він прискіпливий до власних текстів. Тож здійснення очікувань від Дереша матимемо у 2017 році.


Про нагороди видавництва і творців

  • почесне 6 місце в ТОП-20 українських видавничих брендів за версією FORBES Україна (2015),
  • Сергій Борщевський, перекладач з іспанської мови, став лауреатом премії «Ars Translationis» імені Миколи Лукаша. У «Видавництві Анетти Антоненко» тільки в 2016 році вийшло 4 його переклади,
  • перекладач з французької мови  Іван Рябчій за книжку Еріка-Емманюеля ШМІТТА «Двоє добродіїв із Брюсселя» отримав премію ім. М. Рильського та премію ім. Г. Сковороди Посольства Франції,
  • книжка Кларісе Ліспектор «Час зірки» отримала ПЕРСОНАЛЬНУ ВІДЗНАКУ ФОРУМУ ВИДАВЦІВ,
  • Марися НІКІТЮК з книжкою «Безодня» отримала Міжнародну премію ім. Олеся Ульяненка,
  • Всеукраїнський конкурс «Краща книга України» нагородив книжку Ларса Фр.Г.Свенсена «Філософія свободи» в перекладі з норвезької Софії Волковецької грамотою «За найкращий переклад».

Проекти 2017 року

%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d1%94Ми отримали ексклюзивне право на видання останнього роману Ісабель Альєнде «Японський коханець» (Isabel Allende, El amante japonés) (2015). У перекладі Сергія Борщевського. Російською мовою роман ще не вийшов, сподіваємось встигнути раніше нашого «братнього сусіда». Цією книжкою ми продовжимо знайомити українського читача з чилійською письменницею, ім’я якої стоїть в одному ряду з великими майстрами жанру «магічного реалізму» – Габріелем Гарсія Маркесом, Хорхе Луїсом Борхесом, Хуліо Кортасаром, Маріо Варгасом Льйосою.

Прозвучить і люблений читачами Ерік-Емманюель ШМІТТ, «Концерт пам’яті ангела» (Éric-Emmanuel Schmitt, Concerto à la mémoire d’un ange). Я переконана, що за останні 10 років у Шмітта в Україні багато прихильників і кожна його наступна книжка українською ̶ це особистий подарунок видавництва читачеві. Можливо, у 2017-му Ерік-Емманюель ШМІТТ порадує нас ще чимось новим…

Каролін Ламарш, «День пса» (Caroline Lamarche «Le Jour du chien»). Нове ім’я для українського читача. Зрештою, і для мене теж. Але авторитет перекладача Івана Рябчія переміг. Як видавець здалася на милість переможцю – книжці. Головний герой – пес, як і в романі «Жюль» Дідьє ван Ковеларта (українською ось-ось побачив світ). Психологічний реалізм, я б так окреслила цей жанр. Пора шукати рукописи про котів, або тотем видавництва.

Готується ще декілька цікавезних перекладів з французької мови. Цього року ми співпрацюємо не тільки з авторами з Франції. У нашому видавничому «портфелі» – рукописи %d1%88%d0%bc%d1%96%d1%82бельгійських, канадських, швейцарських авторів. Тести настільки гарні, що хочеться все і зразу. Але я прагматик, жорсткий по відношенню до себе керівник. Жодним чином я не знижу якість перекладів задля «гарячого видання беста». Бо знищити автора легше, ніж відновити довіру і до нього, і до видавця. Я люблю свою роботу. А книжка (як і гроші) любить тишу і спокій.

У квітні 2017 року завершується великий «мексиканський» проект – виходом 3-ї та 4-ї книжки творчої спадщини Хуани Інес де ла Крус в перекладах Сергія Борщевського. Книжка 4 – це білінгва вибраного з трьох книжок. Наклад буде безкоштовно поширено на іспаномовних кафедрах університетів України.

Традиційно готуються твори до друку іспаномовних авторів (Мексика, Аргентина, Іспанія) в перекладах Сергія Борщевського ̶ тут я довіряю смаку перекладача. Що скаже, те й видаватимемо. Це його «зона відповідальності».

Продовжується «поповнення» в серії «Колекція театральна». В лютому на книжкових полицях з’явиться новодрук: Карлос Горостиса «Аероплани» (Carlos Gorostiza, «Aeroplanos») у перекладі Сергія Борщевського, а навесні Тадеуш Ружевич «Поміж двома Картотеками» (Tadeusz Różewicz «Pomiędzy dwoma Kartotekami»; dramaty wybrane: Kartoteka, Swiadkowe albo Nasza mała stabilizacja, Stara pani wysiaduje, Białe małżeństwo, Kartoteka rozrzucona) у перекладі Лариси Андрієвської.

У видавництва є великі плани щодо представлення інших країн в цій серії. Ми сподіваємось, що «Колекція театральна» стане не лише прикрасою бібліотеки поціновувача вишуканої літератури, а й спонукає театральну спільноту до нових постановок.

Українські автори теж не пасуть задніх. Любко Дереш завершує роботу над великим романом «Біжи й кричи». Вихід роману планується до Форуму видавців у вересні. В 2017 році вийде в прокат короткометражний фільм, який знято за романом Любка Дереша «Намір». Хоч і не «книжкове» це досягнення, але колокнижкове…

Читачів порадує новий роман Остапа Дроздова з таємничою назвою «№2». Автор не залишить своїх читачів розчарованими. Навесні побачите книжку в магазинах. Цікавий проект заповідається від Євгенії Кононенко під робочою назвою «Есеї, які не старіють?». Марися Нікітюк погрожує новими текстами. Бізнес-план вже виписала. Про нові імена скромно промовчу з тої самої причини неетичної поведінки видавців. Хай собі мудрують, з ким в мене угоди є і будуть і що я видавати планую в 2017. Але може бути сильний та несподіваний вибух (якщо слідувати стилістиці Остапа Дроздова і його роману-вибуху).


Так «завернули» нас спільні з видавництвом «Ніка-Центр» плани, що в 2017 році ми дуже порадуємо наших читачів цікавинками науково-популярної літератури. Дивіться, яке чудо ми для вас готуємо:

  • Тимо Айраксинен «ЩАСТЯ. Відверте і чітке бачення щастя і того, чому у нас його немає». Переклад з фінської. (У тій самій серії, що і «Зло. Розкриття сутності зла у літературі та мистецтві» Тармо Куннаса, що так полюбилось читачам, і ми готуємо вже 2 наклад).
  • Вольфґанґ Шивельбуш «Історія речей. Їхнє життя, витрачання і споживання» Переклад з німецької.
  • Даг Ейстейн Ендшьо «Секс та релігія. Від балу цноти до благословенного гомосексуалізму». Переклад з норвезької.
  • Арі Турунен «Всесвітня історія квітучих міст» Переклад з фінської.

Це лише мала частина моїх видавничих планів. На перше півріччя 2017 року. Більшість книжок вийдуть до квітня на Книжковий Арсенал. Далі буде… Нове, цікаве та несподіване. Наприклад, приїзд Мішеля Марка БУШАРА (Michel Marc BOUCHARD) у травні на Книжковий Арсенал з нагоди виходу його п’єси «Том на фермі».


Мій головний девіз року – вперед і не озиратись! Думати, жити, працювати, дихати тут і тепер. Не поспішати…або поспішати повільно. Ще один дуже вагомий висновок зробила для себе – я не розумію, чому люди чомусь поспішають, метушаться. І врешті-решт спізнюються. Спізнюються жити і отримувати від того, що робиш – справжнє задоволення. Інакше – синдром постійної втоми. Життя мене навчило простим речам: зупинись, подумай, зміни своє життя. «Зону комфорту» я вже маю (мої коти навчили), а тому попереду – цікаві і модні книжки, нові імена і нові виклики. Саме книжки, а не книжкова продукція. Можливо, я трохи старомодна, а мета моя космічна, проте «Видавництво Анетти Антоненко» завжди обиратиме вишукану literary fiction найвищого рівня. Бо це мій власний проект і після трьох років життя він довів свою перевагу. Нам минуло три роки – і ми ростемо.


Анетта Антоненко

(Visited 516 times, 2 visits today)
  • Dmytro Bilous

    Обещанный на 2016 Мартин МакДонах из планов исчез насовсем?

    • anetta0

      НІ, ніхто не забув про Мартина МакДонаха. Але правовласники слабо розуміють різницю між поняттям книжка – постановка. Цілий рік я їм це пояснюю, але “морожені” англійські агенти м”яко кажучи “тупят” . Таке буває. Я не покидаю надії розяснити

      • Dmytro Bilous

        Дякую за відповідь. Не покидаю надії дочекатись.

        • anetta0

          Я сама дуже цього хочу