Прагнути до якості, спираючись на творчі підходи. Уривок із “Країни стартапів”

«Країна стартапів. Історія ізраїльського економічного дива» передовсім – про інновації і підприємництво. Заручившись підтримкою журналіста Сола Синґера, автор Ден Сенор вирушив у подорож діловим світом Ізраїлю, щоб з’ясувати походження і природу багатства цієї бідної землі. В книзі наведені десятки бізнес-історій, які з успіхом були реалізовані в Ізраїлі та на основі яких автор намагається вивести кілька ключових правил. Презентація книжки відбудеться завтра, 6 грудня, у конференц-залі IQ Business Center (вул. Болсуновська 13-15). Початок о 19:30.


Не дивлячись на невигідні стартові умови, ізраїльтяни зробили ставку на розвиток та інновації, вважаючи, що лише таким чином зможуть прийти до успіху. І вже у 2008 році в Ізраїлі було видано близько 8000 патентів. Для порівняння, всі сусідні країні отримали трохи більше 50.


Робота призначена топ-менеджерам, власникам малих і середніх підприємств, а також молодим підприємцям і людям, які цікавляться сучасною економікою.


Читачі у відгуках про книгу «Країна стартапів. Історія ізраїльського економічного дива» зауважують, що вона переповнена цікавими і корисними порадами. Серед них є такі: завжди піддавайте сумнівам очевидні речі, ставте питання і сперечайтеся. Для розвитку компанії потрібно заохочувати працівників висловлювати незгоду та альтернативні погляди, адже якщо ви навіть не підозрюєте, що підлеглі з вами не погоджуються, – ви в біді.

Уривок з книжки “Країна стартапів”

З передмови екс-президента Ізраїлю Шимона Переса

Люди віддають перевагу згадуванню перед уявлянням. Пам’ять має справу з тим, що знайоме; уява має справу з невідомістю. Уява може лякати: щоб дати їй волю, треба ризикнути відійти від знайомого.

Зародки нового Ізраїлю виросли з уяви народу, який перебував у вигнанні. Вигнання було надзвичайно тривале, близько двох тисяч років. Вигнання залишило євреїв із молитвою і без країни. Однак ця безперервна молитва живила їхню надію та їхній зв’язок із землею їхніх предків.

Із постанням Держави Ізраїль цю велику молитву було посіяно у маленькій країні. Ґрунт був непіддатливий, а середовище вороже. У нашій давній подорожі з Єгипту до Ізраїлю ми, євреї, перетнули величезну пустелю, а в теперішні часи знову повернулися до ще однієї пустелі. Нам треба було створити себе заново. Бувши бідним народом, який повертався додому до бідної країни, ми мусили відкрити багатство у нестачі.

Єдиним капіталом, до якого ми мали доступ, був людський капітал. Суха земля не піддалася б фінансовим вливанням—лише піонерам, які вдовольнялися малим і бралися багато за що без перспективи оплати. Вони винайшли нові види поселень: кібуци, мошави, розвиткові міста і громади—там, де нічого такого раніше не було. Вони бурили, гарували і багато вимагали від себе. Але вони також мріяли і запроваджували інновації.

Вони були ідеалістами й інтелектуалами, але взялися обробляти землю власними руками. Коли вони з’ясували, що земля неплідна, а води недостатньо, вони звернулися до винахідництва і технологій.

Кібуц став інкубатором, а фермер—науковцем. Високі технології в Ізраїлі почалися із сільського господарства. Навіть маючи небагато землі і ще менше води, Ізраїль став аграрним лідером. Хоча багато хто досі вважає сільське господарство зразковим прикладом застосування низьких технологій, вони помиляються: технології склали 95% таємниці виняткової аграрної продуктивності Ізраїлю.

Ворожість середовища не послабшала. За перші шістдесят два роки свого існування Ізраїль пережив сім військових нападів і неодноразові накладання широкоосяжних дипломатичних й економічних ембарґо. Жоден іноземний солдат не прийшов йому на допомогу. Єдиний спосіб, у який ми могли подолати чисельну перевагу наших нападників у зброї, полягав у досягненні переваги, що ґрунтувалася на хоробрості й технологіях.

Кількість творчих підходів, які породив Ізраїль, пропорційна не розмірові нашої країни, а загрозам, перед якими ми опинилися. Ба більше, ця креативність у сфері безпеки заклала основу для цивільних індустрій. Військові розробки часто мають подвійне призначення. Аеронавтику, наприклад, можна рівною мірою застосовувати як у цивільній, так і у військовій авіації. Армія у співпраці з цивільними галузями стала технологічним інкубатором, який дав змогу багатьом молодим людям ознайомитися зі складним обладнанням і набути управлінського досвіду.

Ізраїль завжди буде маленькою країною і за територією, і за населенням. Тож він ніколи не стане великим ринком і не побудує величезних галузей промисловості. Але якщо великий розмір дає кількісні переваги, то малий розмір дає можливість спеціалізуватися на якості. Єдиним шансом Ізраїлю було прагнути до якості, спираючись на творчі підходи.

«Усі експерти,—казав Давид Бен­Ґуріон, перший прем’єр­міністр Ізраїлю,—є експертами з того, що було. Із того, що буде, експертів не буває». Щоб стати «експертом» із майбутнього, слід замінити досвід на візію. […]

(Visited 132 times, 1 visits today)