Кохання під час війни

Луїза Волтерс – сучасна британська письменниця, дебютний роман якої «Валіза місіс Сінклер» зараз користується величезною популярністю серед читачів. Вихід своєї другої книги, A Life Between Us, автор анонсувала на початок 2017 року. Після такого вдалого дебюту читачі, шанувальники мелодраматичних історій про любов, чекають на цю подію в передчутті.

«Валіза місіс Сінклер» – це книга про те, як, перебуваючи в одному часовому просторі, два закоханих серця можуть розминутися, щоб возз’єднатися в іншому світі. Книжка має два «шари». Події розгортаються паралельно в сорокових роках і наш час. Об’єднавчою ланкою служить внучка головної героїні – Роберта, якій і належить розгадати всі сімейні таємниці. Одного разу, розбираючи книги своєї бабусі, вона знаходить лист, прочитавши який, Роберта розуміє, що життя Дороті Сінклер приховує дуже багато секретів. Обережно розплутуючи клубок сімейних таємниць, Роберта знаходить світлу, дуже цікаву історію, повну любові й ненависті, народжень і смертей, заміжжя і «майже заміжжя». В її голові повно запитань: як у бабусі міг народитися син, якщо дідусь був довгий час на війні? Чому вона ніколи не бачила їхнього свідоцтва про шлюб? Хто такий Ян Петриківський і Альберт Сінклер?

Цей роман – вміло покладена на глобальні історичні події історія життя Дороті Сінклер (Петриківської), розказана і розгадана Робертою. Доля Дороті так унікальна і водночас тривіальна для часів Другої світової війни. Бувши заміжньою за Альбертом Сінклером, який вирушив на війну, Дороті закохується в польського командира ескадрильї Яна Петриківського. Може бути, на перший погляд це цілком передбачуваний сюжет, який сучасні автори часто використовують в подібних книгах. Але Луїза Волтерс так хвацько закрутила нитку розповіді, що просто так її не розплутати. Видаючи таємницю героїні неспішно, автор приковує увагу читачів до сюжету, який, здійснюючи тимчасові кульбіти та стрибки, довго не відпускає, поки не настає повна ясність.

Роман приголомшує неприхованою особистою драмою на тлі глобальної трагедії. Здається, тему війни та особливо тему життя простих людей за часів цієї ж війни ніколи не вичерпати. Кожен автор намагається привнести щось своє, доповнити «книжковий образ» війни, олюднити її чи що, але лише Луїзі Волтерсмабуть ще Джесіці Брокмоул у «Листах з острова Скай») вдалося зробити це добре. Дуже хороший роман, гідний, без перебору і життєвий. Рекомендую всім любителям історії та сімейних таємниць.

Оксана Басан

(Visited 121 times, 1 visits today)