Що читають у світі: огляд фіналістів міжнародного Букера

Британська літературна премія The Man Booker Prize одна із найпрестижніших на найбільш незалежних у світі. Конкурс поділяється на дві категорії — загальну і міжнародну. У загальній обирають найкращих письменників, які пишуть англійською. У міжнародній – написані будь-якою мовою, але з існуючим англійським перекладом. Минулого тижня журі оголосило шортліст міжнародної премії. Кожен із фіналістів, зокрема і автор, і перекладач, отримає по тисячі фунтів. А переможець автор та перекладач розділять 50 тисяч фунтів на двох. У попередні роки переможцями конкурсу були угорець Ласло Краснахаркаї, американці Лідія Девіс та Філіп Рот, канадійка Еліс Манро, нігірієць Чинуа Ачебе та албанський письменник Ісмаїл Кадаре.


Відбір книжок найстільки старанний і прискіпливий, що навіть вже не важливе ім’я переможця. Тут кожен вартий уваги. Нижче декілька слів про книжки, які потрапили до фіналу. Переможця оголосять у 16 травня.

 

Жозе Едуарду Агуалуза «Загальна теорія забуття» (Ангола)

Письменник походить із ангольських креолів. Жив в Лісабоні та Ріо-де-Женейро. Пише португальською.“Загальна теорія забуття” – це історія про жінку Лудо, яка замуровує себе у власній квартирі напередодні Ангольської незалежності. Наступні 30 років вона харчується голубами і овочами, та палить меблі, щоб зігрітись. Зовнішній світ проникає до неї лише через фрагменти радіопередач, голоси за стіною та погляди чоловіка, який прив’язав до ноги голуба послання. Так триває, доти доки хлопець Сабату на залазить до неї на терасу. Проза Агуалуза грайлива, весела та тепла. “Загальна теорія забуття” – це драматична історія із гострими відчуттями, надією, та страхом перед радикальними змінами.


Єлена Ферранте «Історія зниклої дитини» (Італія)

Ферранте вже встигла наробити галасу у світовій літературній спільноті. По-перше, ніхто не знає як виглядає письменниця і ким вона є насправді. Усі романи Ферранти видавництво отримало електронною поштою анонімно. Письменниця повністю відмовилась від публічних заходів. Проте усі твори письменниці цінуються дуже високо. Її вже захвалили, як американські, так і європейські критики. “Історія зниклої дитини” четверта і остання книжка із неаполітанського циклу Ферранте. В усіх чотирьох книжках йдеться мова про дружбу двох героїнь — блискучої інтелектуалки Єлени та запальної Ліли. Обидві виросли у неаполітанській провінції та мріють звідти втекти. Після переїзду до Флоренції Єлена пише декілька книжок і залишається із чоловіком, якого завжди любила. Ліла є ж навпаки не може вирватись з Неаполя. Та стає частиною світу, який вона завжди ненавиділа, із шовінізмом, кумівством та насильством. Історія цих двох різни жінок Ферранте розповіла надзвичайно щиро.


Хан Канг «Вегетаріанка» (Південна Корея)

Хан Канг 46-річна вже досить успішна південнокорейська письменниця. Викладає художню прозу в університеті в Сеулі. “Вегетеріанка” – це роман із трьох частин про молоду дівчину. Історію розповідають її чоловік, чоловік сестри та сама сестра. За сюжетом дівчина вирішує стати вегетеріанкою, бо їй наснився сон. Чоловік та батько сприймають це як шаленство. Змушують її їсти м’ясо. А згодом через її незгоду відправляють до психічної лікарні. Проте із усіх героїв саме вона залишається найбільш адекватною. Це роман про патріархальне суспільство у східних країнах, і про те, наскільки далеко і невідривно воно руйнує життя людей.


Орхан Памук “Мої дивні думки” (Туреччина)

Новий роман нобелівського лауреата Памука – історія продавця напою боза Мевлюта та жінки, якій він писав три роки любовні листи. Історія охоплює період з 1969 року до 2012. У цей час Мевлют встигає попрацювати на дуже різних роботах в Стамбулі — від вуличного продавця йогурту та рису до охоронця автомобілів у парку. Весь цей час він спостерігає за людьми на вулицях, за містом, яке відбудовується, бачить емігрантів із Анатолії, та водночас спостерігає за змінами, за політичними сутичками та військовими переворотами. Єдине, що його відрізняє від інших — це дивні думки. Щоб він не робив, він постійно думає над тим, ким він є, чого він насправді бажає, чим є для нього любов, і як це бути щасливим. Цей роман називають “найбільш стамбульським” із усіх робіт Памука.


Роберт Сіталер «Ціле життя» (Австрія)

Ціле життя головний герой роману Андреас живе в австрійських Альпах. Маленьким хлопчиком він потрапив туди разом із його фермерською родиною. Він небагатослівна людина. І коли закохується у дівчину Марі, замість того, щоб зробити їй пропозицію просить, щоб його друзі висвітили її ім’я ліхтарями на поверхні гори. Потім Марі трагічно гине під час лавини. Серце Андреаса розбите. Він лише один раз полишає гори — йде солдатом на Другу світову війну. Потім потрапляє в полон до Кавказу. Після повернення, бачить як сучасність змінила його гірський притулок. Книжку порівнюють із “Стоунером” Джона Вільямса та романом Деніса Джонсона “Train Dreams, A Whole Life”. Це тендітна книжка про пошук гідності та красу самотності. Роберт Сіталер австрійський автор, який мешкає в Берліні. Працює також актором, зокрема знімався у стрічці Паоло Соррентіно “Молодість”.

Ян Лянке «Чотири книги» (Китай)

Лянке — китайський автор із великою кількістю романів, власник декількох премій, зокрема премії Франца Кафки за 2014 рік. “Чотири книги” розповідають про життя автора, музиканта, вченого, теолога в трудовому таборі. Він намагається відновити своє завзяття та статус. Керує усім Дитина, яка встановлює суворі правила та забороняє читати книги. Решта ув’язнених, такі, як головний герой, інтелектуали. Єдине їх завдання вирощувати пшеницю та плавити сталь. Хто буде працювати найкраще отримає свободу або ж червону квітку. Її та п’ятикутні зірки роздают за зусилля, послух та інформування інших. Але приходять суворі часи і настає голод. Інтелектуалів лишають самих на себе. У “Чотирьох книгах” є чотири оповідача, а також відголос Євангеліє та Нового Заповіту. Лянке описує найважчий період життя Китаю, а також силу любові та віри проти гноблення та темних часів.

Матеріал підготовлено в межах спецпроекту з виданням lb.ua

(Visited 795 times, 1 visits today)