Флешмоб до дня писемності: ваші перші українські книжки

Ми запитали у наших читачів та зібрали найцікавіші відгуки від учасників флешмобу, започаткованому Музеєм книги і друкарства України, #ДеньУкраїнськоїПисемностіТаМовиНаближається, які книжки українською мовою були першими і найулюбленішими у їхньому житті. І, сьогодні, 9 листопада, в День Писемності та Мови, ми ділимось відгуками. Судячи із кількості згадувань, найулюбленішим українським дитячим письменником є Всеволод Нейстайко. І це не дивно – він справді чарівний автор! Розповідайте про свої найперші, найцікавіші книжки українською та доповнюйте список в коментарях. Коментарі подаються мовою оригіналу.

Результат пошуку зображень за запитом "Як Барвінок і Ромашка у вирій літали"

Lyudmila Vasylyk: Казка Богдана Чалого – “Як Барвінок і Ромашка у вирій літали”. Чудова казка у віршах!

Natalia Martin: Rostyslav Semkiv, якого пам’ятаю вже не дитиною, але ще худеньким студентом, запропонував симпатичний флеш-моб – поділитися улюбленими україномовними книгами свого дитинства. Я таких мала дуже багато, але найперше спадають на думку “Сто пригод Барвінка і Ромашки” Богдана Чалого (дуже легко читалася завдяки римованому тексту) та “Пригоди Малюка і Карлсона” Астрид Ліндґрен, поцуплена з бібліотеки у зв’язку з тим, що її, як і інші гарні дитячі книжки українською, за совка неможливо було придбати у жодній книгарні україномовного Тернополя. Книги у мене не збереглися, бо коли діти підростали, дефіцитну літературу передавалося родичам-знайомим. Хто хоче долучитися до флешмобу, скористайтеся хештеґом

Про книжку: На XIV конгресі Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури за казку із цієї серії «Барвінок і весна» авторові присуджено почесний диплом імені Ганса Крістіана Андерсена.

Marina Kostoveckaia-Melnik: Я, переважно,  слухала, бо російськомовна школа була і сім’я.
То вчителька української мови і літератури нам на уроках читала “Тореодори з Васюківки”. Тоді,в радянськи часи, нам здавалась ця книжка дивом.

Люба Семененко: Всі книжки Всеволода Нестайка))

Про книжку: Пригоди веселих хлопчаків Яви і Павлуші, які не можливо читати без сміху. Цей твір потрапив до Почесного списку імені Г. К. Андерсена.

Елена Потапова: Вот моя любимая книжка😍Читала её даже не знаю сколько раз)) До сих пор иногда перечитываю. Здесь необыкновенный перевод! Однажды я ради интереса, скачала эту книгу на русском языке – ну совсем не то…

Про книжку: Повість англійського вченого-натураліста про його дитячі роки, які він провів на острові Корфу. Для середнього шкільного віку.


Meerska-Mykytka Oxana: “В країні сонячних зайчиків” Всеволода Нестайка – моя перша книжка.

Tsymbalenko Iryna: Які ж ви щасливі, що в дитинстві читали казки Всеволода Нестайко… я про них дізналася лише після народження дитини((
Про книжку: Щасливу країну Ластовинію загарбали лихі мешканці Хуліганії. Усі діти Ластовинії змушені переховуватися у дрімучому тропічному лісі. Сміливий дев’ятирічний хлопчик Веснянка раптом потрапляє у дивну країну Сонячних Зайчиків.
Результат пошуку зображень за запитом "Казки одного села"
 Nelya Kindrat: “Казки одного села” дуже цікаво було читати в дитинстві
Про книжку: Казки зібрані і записані у одному закарпатському селі. Запис тексті, післямова та примітки П.В.Лінтура. Упорядкування Ю.Д.Туряниці.
Лариса Піскова: Всеволод Нестайко поза конкуренцією. Дуже любила “Пригоди в лісовій школі”. Любила читати Ю.Збанацького і М,Стельмаха. Та все ж найулюбленішою книжкою дитинства була книжка Рудо Моріца “Його великий день”, а в цій книжці повість“Із мисливського ріжка”. Недавно зустріла чоловіка(а нам вже за 40), який теж читав цю повість в дитинстві. Ото було про що поговорити. А зовсім недавно відкрила для себе В.Бондара і його “Листя летить проти вітру”.Шкода, що не читала в дитинстві.
Результат пошуку зображень за запитом "Крила рожевої чайки"
Лариса Піскова: Ще любила читати М Трублаїні. Вразила“Крила рожевої чайки”
Про книжку:  Збірка оповідань Миколи Трублаїні про зимівлю полярників у 1930-х роках на Півночі та Арктиці та побут і життя ескімосів.

Відгуки шестикласників школи БеркоШко:

Маша: Дуже велике враження мені дала книжка Дзвінки Матіяш «Історії про троянди, дощ і сіль». Коли я її читала, то я забувала про весь навколишній світ, був тихий-тихий спокій. Інколи я навіть не розуміла, що я читала. Навколо мене крутилися безліч історій: про маленьку балерину, про дівчинку, що ховалася у трояндових кущах, про королеву павучків…
Не знаю, чому вона здається мені дуже рідною. Не усі читачі зможуть її полюбити. Але мені вона подарувала дуже багато різних відчуттів.

Федько: Книга “39 ключів”. Книга про двох сиріток і їхню няню. Вони з роду Мелфонів, який ділиться на 4 види, які я вам не скажу. Ця книга восьмилогія (8 частин).Вони діляться на команди і починають пошуки 39 ключів щоб…

Результат пошуку зображень за запитом "Робинзон и 13 жадностей"

Юля: Це, звичайно, не перша книжка, котра мені сподобалась, але це перша книжка з моїх спогадів, яка мені дуже сподобалась. Вона російською, але я думаю, що є і український варіант. Вона називається «Робинзон и 13 жадностей» Григорія Остера. Вона смішна, і мені дуже подобається її читати, хоч вона десь для віку до 8 років.

Тома: Моя найулюбленіша книжка – «Гаррі Поттер»! У цій книзі 7 (тобто вже 8 частин. Моя улюблена 4 і 6. Четверта, бо в ній відбувається найголовніша подія! А шоста, бо Джоан Роулінг написала її в тому ж році, коли я народилася. Я багато хвалилася тим, що прочитала всього «Гаррі Поттера» 4 рази, але вийшла нова книга! Доведеться її теж 2 рази перечитувати…

Фото - Країна Сонячних Зайчикiв

Андрій: Якби не було письма, то ми просто б ніколи не знали і не говорили про всі ті книжки, які вже прочитали. Не було б книжкового бізнесу, і життя не було б таке цікаве (печаль). Не було б багатьох фільмів (тому що треба писати текст), а були б тільки короткометражки.
Моя улюблена книга – “Країна сонячних зайчиків”. Tам говориться про хлопчика-веснянку, який жив у місті (не пам’ятаю, в якому), і там напали хулігани, а він утік. Потім багато подій, та-та-та, і все. Мені вона подобається тим, що вона весела, легко читається, і всеееееее.

Іванка: Я гадаю, що день писемності – це теж наш день, бо ми теж пишемо. Ми пишемо твори, як я , власне, зараз.
Якби не було писемності, не було б і книжок. А без них було би нудно. Ну, звісно, можна себе розважити і без книжок, та з книжками життя стає значно цікавішим.
Я люблю читати і писати прозу. Вірші теж люблю, але прозу більше. Мені подобаються книжки як українських авторів (наприклад, “Хутір” Олени Захарченко), так і іноземних (“Гаррі Поттер” Джоан Роулінг). Вірші я люблю читати польською, мені так цікавіше.
Про улюблену книгу сказати не можу. Я люблю багато книг, і кожну по-різному. Наприклад, “Хутір” чи “Гаррі Поттер”.
Книжку, що мені подобається, я готова читати цілий день. Але якщо книжка мені не цікава, я її не можу читати взагалі.
Якщо мені книжка сподобалася, то я зразу ж готова вважати, що вона моя улюблена.
Те, що день писемності розділили з днем мови, це теж правильно, бо українська мова в нас чудова 🙂
І те, що цей день наближається, це добре.
Кому як, а я рада 🙂

(Visited 320 times, 1 visits today)