Буремні пошуки під брендом «Тіффані»

Фото: theguardian.com / © Karen Klassen, 2013.

Тема свободи вічна і дуже різнопланова, а надто тема свободи сексуальної займає чи не особливе місце в літературі. Вона доволі тонка і завжди конфліктує з шкалою власної свободи читача. Заманлива назва «Сніданок у Тіффані», образ незрівнянної Одрі Хепберн в чорній сукні та масивних кольє з перлин в однойменному оскароносному фільмі і бренд співзвучного ювелірного дому-легенди створює певне амплуа і очікування читача. Допомогли в цьому і українська платформа крайдпаблішингу «Komubook», яка нещодавно випустила «Сніданок..», використовуючи в оформленні фірмовий бірюзовий колір.

Світський фрік і геній


Капоте Трумен належить до покоління письменників, які створили прообраз сучасного світського життя зірок кінематографу. Ставши відомим американським письменником, драматургом та сценаристом, Трумен пожинав плоди телезірки із всіма прилеглими атрибутами: був частим гостем передач, не приховував свою нетрадиційну орієнтацію, страждав від алкогольної та наркотичної залежності. Саме через нерозуміння матері, неприйняття його і відсутність її любові, Капоте страждав найбільше.

Фото: Steve Schapiro/Corbis / Труман Капоте підписує примірник "Із холодним серцем", поряд Гарпер Лі
Фото: Steve Schapiro/Corbis / Труман Капоте разом із Гарпер Лі підписують примірники “Із холодним серцем”, 1966

Справжню письменницьку славу йому принесла повість «Сніданок у Тіффані». Відомий тогочасний журналіст Норман Мейлер назвав Капоте найкращим письменником покоління. Попри те, що Трумен намагався витіснити з книги себе, його герої сповнені легкості та неоднозначності, трохи божевілля і страждання, тільки ще більше уподібнюються автору.

Читати:  “Сніданок у Тіффані” скоро вийде українською. Уривок перекладу

Цікавим є факт біографії Капоте про дитячу дружбу з іншою американською письменницею Гарпер Лі, відомою за романом «Вбити пересмішника», 1961 року видання. За ствердженням Трумена він є прототипом її героя Ділла. Вони спільно їздили в штат Канзас, досліджувати матеріали кримінальної справи, на основі якої Трумен написав роман «З холодним серцем», а їхню поїздку екранізували у фільмі «Капоте». На збір матеріалів Капоте витратив шість років. За різними свідченнями Капоте познайомився з вбивцями, був присутній під час їхньої страти та встановив на їхній могилі гранітні плити. Після видання власних творів та отримання визнання, відносини між Капоте і Гарпер погіршилися. Хоча він не отримав жодної літературної премії за книгу «З холодним серцем», її вважають центральним і найбільш яскравим твором творчості Трумена.

Втеча від себе


Книга Капоте Трумена «Сніданок у Тіффані» видана у 1958 році. Напевне через назву, вже з перших сторінок присутнє бажання зрозуміти прив’язку до ювелірного дому. Але занурюючись в оповідь письменника під ім’ям Фред, пригадуєш про це, тільки натрапивши на згадку «Тіффані». Хоча насправді з назвою «Тіффані» пов’язаний американський анекдот про моряка, який зовсім не тямив у відомих брендах і мріяв поснідати у Тіффані, не підозрюючи, що це ювелірний магазин.

Читати: Коштовності від Капоте

Так під маскою розкішного життя криється тема вічних запитань, яких торкається не один письменник, не в одному творі. На перший погляд говірка, харизматична і тендітна Голлідей Голайтлі справляє враження дівчини-вертихвістки, яка бавиться чоловіками, живе за їхній кошт, але не заводить друзів і не має жодних прив’язань та планів на майбутнє. Навіть своїй кішці, Голлі не дає ім’я, щоб не прив’язатися до неї. Здається вона не добирає слів, забувається і часом впадає в меланхолію. Вона не викликає осуду чи захоплення, це не персонаж, кумиром якого стають мільйони, це образ вічного пошуку крізь боротьбу з буденністю. Голлі ніби й хотіла б іншого життя, але минуле ніколи не зникає безслідно.
Крізь оманливу безтурботність і вільний, часом необдуманий вибір партнерів, які часто виявлялися просто негідниками, зрідка Голлі відкриває грані своєї душі, свого нескінченного життєвого пошуку, пошуку місця, де буде затишно, як вдома, яке вона так і не знайшла, і якого в неї так і не було: «І повір мені, любий Док, краще дивитися на небо, аніж там жити. Воно ж така велика пустка, і така безмежна… Тільки й знаєш, що там гримить грім і все-все пропадає без сліду».

Вічні сучасники


Манера написання книги досить незвична, але чимось подібна для епохи 50-х років ХХ століття. Уривками книга нагадує популярну повість серед молоді «Ловець у житі» (The Catcher in the Rye), 1951 року видання, що зробила його автора Джерома Девіда Селінджера всесвітньовідомим. Так само без явного сюжету, Трумен, як і Селінджер, оповідає історію без особливої зав’язки і завершення, де герой не може прийняти дійсність, нав’язані правила, через уривчасті діалоги передаються глибокі роздуми і внутрішні хвилювання. Де все не так просто, як це здається на перший погляд. Де світ має тисячі відтінків і не може бути чорно-білим.

Вічні питання пошуку сенсу буття, втечі, прикрашені святом та розкішшю, як щось примарне і недосяжне лишають такі книги привабливими для аудиторії.


«Та не можна прикипати серцем до диких істот, бо чим дужче їх любиш, тим сильніші вони стають. Аж поки наберуться сили, щоб утекти до лісу. Чи злетіти на дерево. Потім на ще вище дерево. А потім і в небо. Отак воно кінчається, містере Белл, якщо дозволите собі полюбити дику істоту. Кінчається тим, що тільки й залишиться дивитись на небо».


Для справедливості варто зазначити, що згадана платформа «Komubook» не перша видала «Сніданок у Тіффані» українською мовою. Раніше ця повість вийшла в збірці творів Капоте Трумена в перекладі Володимира Митрофанова від видавництва «Дніпро» у 1977 році. Її переклад далеко не зайвий, а є гарним знаком для розвитку традицій українського перекладу та інтересу читачів до сучасної американської класики.

Схожі книжки: Френсіс Скотт Фіцджеральд «Ніч лагідна», «Великий Гетсбі», Джером Девід Селінджер «Ловець у житі» (також відома за назвою «Над прірвою у житі»).


Наталія Малиновська

Купити книжку в Yakaboo.ua

(Visited 147 times, 1 visits today)
Ксеня Різник
Ксеня Різник
Редакторка blog.yakaboo.ua, блогерка в Етажерка. 10 років пишу про книжки (OpenStudy, газета День, gazeta.ua, MediaOsvita, власний блог та блог Yakaboo). Природний для мене стан: читати, розповідати та писати про книжки. Трішки схиблена на сучасній британській літературі, шпигую за лауреатами усіляких премій, найкращих додаю у список "читати негайно"). У вільний від книжок час знайомлюсь із птахами, марную фарби та олівці.
http://ksenyak.wordpress.com