Опанувати хворобу. 5 книжок про жагу до життя

Кожного разу, коли ми стикаємось з певними перешкодами, варто пам’ятати – все змінюється. Навіть найскладніші часи проходять, головне бути готовим знову відчути радість нового дня. Підготуватись до хвороби неможливо. Саме тому, коли вона раптом вражає нас або наших близьких, страх та розгубленість є абсолютно природною реакцією. Герої книжок із цієї добірки знаходяться саме в такій ситуації. Проте все ж знаходять в собі сили, щоб подолати занепокоєння та безпосередньо почати шукати із неї вихід.


1

Ерiк-Еммануель Шмiтт «Оскар i рожева пані»


Навіть якщо неможливо подолати хворобу, можна знайти в ній поштовх для творчості та контакт із  вищими силами. Головний персонаж книжки Еріка-Еммануеля Шмітта – це десятирічний хлопчик, на ім’я Оскар. Він невиліковно хворий. Так само, як і Зонтаг, Шмітт переживав тяжке захворювання, знаходячись на крок від неминучого. Цей момент у житті автора дозволив осягнути важливість кожного дня. І це знаходить своє відображення у романі. Сумуючи через батьків, які не можуть приховати глибокого переживання скорої втрати, і не маючи змоги знайти з ними контакт, Оскар зустрічає таємничу жінку у рожевому костюмі. Вона пропонує йому писати листи до Бога. У період хвороби, зізнається автор, він звертався до ідеї Бога, як до ідеї вищої сили, що направляє людину та допомагає відчувати причетність себе до цього світу. З кожним написаним листом, персонаж Шмітта переживає десятиліття власного життя. Коли настає дванадцятий день, і йому вже ніби 110 років, Оскар приходить до логічного завершення життя без тіні жалю про неможливе майбутнє – він все вже пережив через слова та через мікромоменти, які подарували йому ті, хто були поруч.


3

Джон Грін «Провина зірок»


Так само, як і Оскар, героїня роману Джона Гріна «Провина зірок» не може знайти контакт із сім’єю, яка тяжко переживає її хворобу. Для того, аби відчути рівновагу, спокій та могти співіснувати із своїм захворюванням, Хейзел, на проханням матері, відвідує групу підтримки хворих на рак. Проте вона одразу помічає лицемірство, яке там панує: всі хочуть говорити лише про себе. Проте дещо змінюється, коли вона знайомиться із Августусом. Він вже вилікувався і тепер надихає та підтримує інших хворих. Історія їхнього знайомства з Хейзел поступово розвивається і наповнюється новими пригодами. Разом вони переживають низку гострих моментів, пов’язаних зі здоров’ям дівчини, пізніше вирушають до Амстердаму на лекцію її улюбленого автора та разом знаходяться у найщасливіших моментах свого життя. Далі сюжет дещо змінюється, проте бажання жити тут-і-тепер, забути про хворобу та час, ділити з близькою тобі людиною власний світ – всі ці маленькі осягнення залишаються на кожній сторінці книжки, від якої неможливо відірватись.

Читати: Майже дорослі. 10 книжкових новинок для підлітків українською


2

Джессі Ендрюс «Я, Ерл і та, що помирає»


Історія про тяжке захворювання може бути меланхолійною, дещо сумною, експресивною та життєстверджувальною, проте це зовсім не очікувано, якщо вона смішна. І це дивує вже з перших моментів історії «Я, Ерл і та, що помирає». Ця книжка є свого роду документування одного року Грега, який він провів (також на прохання мами) разом з дівчиною хворою на лейкемію, Рейчел. Хлопець відчайдушно намагається не прив’язуватись до неї. Незважаючи на складні обставини, персонажі залишаються тими, ким вони є – тінейджерами, з власними постійними проблемами та неможливістю знайти контакт із суспільством, яке не хоче приймати їх індивідуальність. Разом Грег, Ерл та Рейчел намагаються іти іншими шляхами, не сприймати хворобу як щось протиприродне. Вони приймають її, як факт, і саме вона породжує в них нове розуміння дружби та кохання – не трагічного, того, що приносить страждання чи втіху, а такого, як воно є – своєрідного.


4

Сьюзен Зонтаґ «Хвороба як метафора»


Ніщо інше, як власна хвороба допомогла Сьюзен Зонтаґ зрозуміти, наскільки мало ми інколи знаємо про захворювання і наскільки часто люди схильні прикрашати його, звеличувати. Коли їй вперше діагностували рак, вона картала саму себе, своє оточення і намагалась зрозуміти, за що їй таке покарання. Проте потім, вона усвідомила наскільки безглуздими та марними є такі роздуми і почала ставитись до хвороби, як до чогось, що важливо перш за все лікувати. І написала про це нехудожню книжку. У есеї «Хвороба як метафора»,авторка послідовно аналізує історію туберкульозу та раку. Протягом довгого часу суспільство створювало романтизований образ захворювання, що впливало (і досі впливає) на судження про людину, що хворіє цими тяжкими хворобами. У кожному новому абзаці Зонтаґ розвінчує поширені міфи для того, аби люди нарешті перестали сприймати хворобу як прокляття чи ворога на полі битви, а зрозуміли, що це може трапитись з кожним.


5

 Віктор Франкл «Людина у пошуках справжнього сенсу»


Перебуваючи у концентраційному таборі, де він втратив багато близьких людей, щодня спостерігаючи за тим, як люди все більше здаються схожими на диких звірів, послуговуються лише інстинктам, знаходячись на межі життя та смерті, Віктор Франкл намагається зрозуміти, що в такій складній ситуації може допомогти людині не втрати саму себе. І пізнає, що головне знайти сенс для існування. І тоді можна пережити будь-які, навіть часом зовсім нелюдські умови та стати при цьому ще більш відкритим до світу. Важливо віднайти в собі здатність любити тих, хто оточує тебе та навчатись не засуджувати себе за слабкість, а знаходити сили, аби перетворити найстрашніший досвід у найцінніше знання. Аналогічно до роздумів авторів, що розказують про досвід переживання хвороби, Франкл неодноразово зупиняється на ідеї допомоги іншому, як одній з головних в житті будь-якої людини. Саме турбота про іншого додавала йому наснаги в момент, коли було невідомо, чи почнеться новий день. «Людина у пошуках справжнього сенсу буття» – книжка, в якій поєднуються страх та радість бути людиною.


Таким чином, стикаючись із складними ситуаціями, люди схильні у власний спосіб знаходити із них вихід. Деяким вдається віднайти підтримку у рідних людях, у дружбі або коханні, як от наприклад персонажам книжок «Провина зірок» та «Я, Ерл і та, що помирає». Дехто починає переосмислювати своє ставлення до Бога, подібно до Оскара із книги Ерiка-Еммануеля Шмiтта. У складній ситуації хлопчик вдається до творчості. Тоді як, перебуваючи в схожому стані Сьюзен Зонтаг та Віктор Франкл докладного аналізують хворобу та, відповідно, своє перебування у концентраційному таборі (фактично так само на межі життя та смерті).

Підійшовши до проблеми раціонально, вони знаходять із неї вихід та допомагають в цьому іншим. Оскільки кожна з наведених вище книжок розповідає про гострий травматичний досвід, цим надзвичайно надихаються митці із інших мистецтв. Приміром, книга «Оскар і рожева пані» була доволі вдало екранізована у 2009-му році, режисурою та сценарієм якої займався сам автор – Ерік-Еммануель Шмітт. За «Провиною зірок» також був знятий фільм у 2014 році, який був відмічений низкою нагород премією каналу MTV. У свою чергу стрічка «Я, Ерл і та, що помирає» стала справжнім проривом «Санденсу» (американський фестиваль незалежного кіно) у 2015 році та сценарій до неї навіть увійшов в історію як найдорожча покупка фестивалю.

Тож, як показують письменники цієї добірки в своїх історіях, переосмислити можна все – і хворобу, і нацистський табір, і війну. Та досвід прямої близькості зі смертю, може допомогти навчитися долати страх та почати вірити у власні сили.


Софія Швагер

(Visited 493 times, 1 visits today)
Софія Швагер
Софія Швагер
Перекладачка з італійської мови, магістр Київського національного університету "Києво-Могилянська академія", літературознавиця.