12 книжок для котолюбів

Не секрет, що коти та книжки — досить популярний тандем. Навіть у найстаріших бібліотеках світу завжди мешкали коти. Звичайно, їхня присутність мала суто практичне значення, адже пухнасті мисливці захищали літературні скарби від мишей і щурів, втім, не виключено, що коли робота була виконана, а свідки відсутні, котиська і собі бралися до читання. Серед письменників, що не уявляли свого життя без муркітливих компаньойнів були Марк Твен, Едґар По, Ернест Гемінґвей, Террі Прачет і Вільям Берроуз. Нині цей перелік можна продовжувати безкінечно, а можна зробити ще ліпше — прочитати кілька захопливих книжок, де фігурують вусаті і хвостаті красені.


1

“Коти-вояки. На волю!” Ерін Гантер


“Коти-вояки” — одна з найвідоміших і найрозлогіших (40 книжок) літературних серій про котів і фентезійних серій про тварин. Своїм успіхом вона зокрема завдячує тим, що створюється цілою низкою авторів під спільним псевдонімом Ерін Гантер.

Книжка “Коти-вояки. На волю!” знайомить читачів з котиком Рудьком та розповідає про його дивовижне і сповнене пригод життя, яке із затишної оселі несподівано приводить його у далекий таємничий ліс. Там володарюють і воюють між собою чотири клани відчайдушних диких котів. Рудькові належить довести, що він гідний честі стати воїном і залишитися у Громовому Клані.

Всупереч тому, що вся “котяча” серія вже давно неймовірно популярна у світі, перші книжки з неї з’явилися українською лише минулого року, але перекладаються і видаються вони досить моторно, тож можна сміливо починати занурення у світ котів-вояків.

Цікавинкою українського перекладу є ще й те, що для різноманітної номенклатури у побуті котячих кланів була використана термінологія Національної скаутської організації України “Пласт”.

2

“Кафка на пляжі” Харукі Муракамі


Вирішити одностайно, відносити роман Муракамі “Кафка на пляжі” до магічного реалізму чи сюрреалістичної прози не беруться навіть знавці літератури, але знаковості й виняткової багатозначної філософської образності у нього не відняти.

Події книжки розгортаються у двох площинах: це історія юнака Кафки Тамару, котрий несе на собі своєрідне прокляття Едіпа, але також це історія старого дивака Накати, що дивним чином отримав здібність спілкуватися з котами, наче з людьми. Обидва вони — бранці химерних хитросплетінь долі й містики, нерозривно пов’язані між собою, засуджені шукати, знаходити, любити і втрачати.

Свого часу книжка увійшла в перелік кращих романів за версією The New York Times та отримала нагороду WFA (World Fantasy Award). І, до речі, головного героя — Кафку, автор назвав не лише на честь видатного письменника, а й услід за своїм власним котом.

3

“Розкажу тобі, мамо, що роблять коти” Ніколя Кухарська


Яскравий, дотепний, та що там казати — іскрометний віммельбух про котів, захоплива енциклопедія котячих звичок, талантів, бешкетів та “родзинок” для будь-якого віку.

Персонажами оповіді, своєрідними піддослідними, стали вайлуватий харизматичний кіт Грубіян, кумедна грайлива киця Жабка та цілий сонм їхніх вусатих і хвостатих приятелів.

764719287_w640_h640_koty_11

“Розкажу тобі, мамо, що роблять коти” — це комплексна насолода із купою цікавинок і жартів у тексті й малюнках. Візуальна складова книжки шедевральна, у ній, як і заведено у форматі віммельбуху, сила-силенна деталей і квестів, калейдоскоп цікавих ракурсів і несподіваних композицій. Словом, книжка-свято для котолюбів!

4

“Золотий полудень” Анжей Сапковський


Оповідання майстра фентезійної прози Анджея Сапковського “Золотий полудень” — це історія Аліси Ліделл розказана Чеширським Котом. Стара добра казка Льюїса Керрола перетворюється за калейдоскоп алюзій, таємниць психоаналізу, розгулу фантазії з дрібкою нонсенсу, але тільки на перший погляд. Насправді, читач отримує прекрасну версію природи Дивокраю, ролі Чеширського Кота (якого, між іншим, звуть Честер) у світі реальному і потойбічному, і, не побоюся цього слова, місії котів у житті людей, а також має можливість побачити у геть новому ракурсі Березневого Зайця, Чирвову Королеву і навіть Алісину кицьку Діну.

Існує думка, що доросле прочитання “Аліси в Дивокраї” занурює читача у прірву нових сенсів, підтекстів і символів. Що ж, безумовно, “Золотий полудень” дає ще більшу поживу для роздумів, попри свій скромний формат.

5

“Світ очима кота Боба” Джеймс Бовен


Оповідь-продовження книжки “Вуличний кіт на ім’я Боб”, але вона чудово читається поза всілякими контекстами, й написана просто, щиро і дуже тепло. В певній мірі сам текст нагадує милого кота, який затишно вмостився на ваших колінах, сопе і муркоче — перервати цей “перфоманс” немає ніяких сил (як і читання), залишається тільки насолоджуватись, поки кіт цього бажає (себто, до останньої сторінки).

Історія Джеймса Бовена і його незвичайного кота Боба — це історія успіху: бідолаха вуличний музикант, що боровся з наркозалежністю й ледь животів у притулку, знайшов і полікував пораненого кота, а далі вони разом працювали над тим, аби зробити своє спільне життя кращим. Спочатку Джеймс та Боб стали зірками лондонських вулиць, виконуючи пісні під гітару та продаючи газети, а згодом Джеймс став письменником, а Боб його музою. Звичайно, їхній шлях був тернистим, і деякі дні затьмарені не лише дощовими хмарами, а й важкими випробуваннями, але тим цінніший геппі-енд цієї історії.

Читати: 7 зимових та весняних екранізацій 2017 року

6

“Диявольськигеніальноалкогольний пунш бажань” Міхаель Енде


Якщо, зачувши “WUNSCPUNSCH megamagic megamagic retro potion WUNSCPUNSCH!”, замість того, щоб спантеличено звести плечима, ви ностальгічно усміхаєтеся, вам треба читати цю книжку.

Якщо, ви любите казки, й особливо ті, в яких багато магії, химериків, а герої, включно із негативними, підкорюють уяву і зачаровують, вам треба читати цю книжку.

Якщо ви любите котів, а насамперед самодостатніх товстунів з іронічним поглядом і вірите, що вони можуть виявитися посланцями, якщо не інопланетних цивілізацій, то Високої Ради тварин, вам треба читати цю книжку.

Міхаель Енде — автор легендарної “Нескінченної історії” запрошує читачів залучитися до порятунку світу від злих сил. Напередодні Нового року підступні чаклуни Вельзевул Домовикус і його тітка Тиранія готують святковий пунш, от тільки, як і годиться для темної магії, пунш цей непростий, а покликаний виконувати найлихіші бажання. Але святкувати їм іще зарано, бо у гру вступають винахідливі, чарівні і дотепні ворон Якоб Кракель та кіт Мауріціо ді Мауро.

7

“Автентичний кіт” Террі Пратчетт


Окрім того, що Террі Прачетт був майстром фентезійної прози, він ще й обожнював котів, тому одного дня зважився написати міні-енциклопедію, від імені вигаданого “Руху за захист справжніх котів” (A Campaign For Real Cat). В результаті читацька публіка отримала сповнену гумору та іронії книжку про переваги й недоліки “справжніх”, себто безпородних розбишак і неслухів, найвередливіших і найнезалежніших котів.

Що ж, тематика для автора є трохи незвичною, але стосовно наратива, читач отримує типового Прачетта: тут вам і дотепний, уїдливий гумор, і блискучі замальовки й життєві спостереження. Характерну стилістику мови автора відмінно доповнюють малюнки Ґрея Джоліффа. Єдиним же недоліком книжки є те, що вона безжально швидко читається. Хоча ні, є ще один — призначена вона винятково для котолюбів.

Читати: Плаский світ Террі Пратчетта: як не заблукати і не звалитися за Край

8

“Айріс Ґрейс” Арабелла Картер-Джонсон


Це історія про дівчинку з аутизмом, розказана її мамою. Або ні, це історія про виняткову і талановиту дівчинку Айріс та її дивовижну кицю Тулу, про життя в англійському передмісті, про мистецтво, про любов. І так, вона і про аутизм також — про інакшість та нерозуміння, про те, що, попри усі старання батьків, у перші роки життя Айріс була дуже закритою дитиною й лише з появою маленького мейнкуна в оселі, дверцята її маленького світу прочинилися назовні. Разом з кицею вона подолала страх води і мандрівок, почала спокійно спати і носити одяг, стала контактнішою, почала усміхатися і дивитися в очі іншим людям. Нині Айріс сім років, вона випереджає однолітків за інтелектуальним розвитком, малює фантастичні картини, танцює, обожнює музику і книжки. Соціалізація їй все ще дається непросто, але з такою компаньйонкою як Тула долати труднощі значно легше й веселіше.

Ця книжка може стати своєрідним посібником для батьків дітей з аутизмом і педагогів, бо розповідає про особливості таких дітей і пошук шляхів для прояву їхніх здібностей та подолання проблем. Але водночас, вона є приємним і цікавим читанням для загалу, особливо завдяки Тулі, епізоди за участі якої вражають, зворушують і надихають.

Видання дуже красиве, оздоблене світлинами авторки, чарівними малюнками Еліс Тейт і розкішними картинами Айріс.

9

“Кораліна” Ніл Ґейман


Якщо “Книга кладовища” Ґеймана апелює до Кіплінґової “Книги джунглів”, то “Кораліна” — це тонка гра на тему “Аліси в Дивокраї”, тут вам і дотепна юна протагоністка, і зграйка диваків усіх мастей, і мудрий Кіт, котрий може й не має фірмової чеширської усмішки, але значно помічніший в екстримальних умовах. От тільки пригоди Кораліни, просякнуті такою химерністю і саспенсом, що морозець стелеться потилицею і волосся стає дибки.

Початок історії не насторожує: дівчинка Кораліна разом з батьками переселяється до нового будинку, й одного разу натрапляє на загадкові двері. За будь-яким іншим сценарієм, прочинивши їх героїня, потрапляє у казку, але у випадку Ґеймана, на бідолашку чекає справжнє пекло. Це дивний світ, де все вельми схоже на покращену версію життя Кораліни, от тільки у мами з татом замість очей ґудзики, а ціною за перебування у цьому світі є, власне, очі (читайте, душа) дівчинки. Чи виплутається Кораліна з такої халепи і які карколомні пригоди чекають на неї та її єдиного пухнастого супутника у потойбіччі — розповідає маестро-сторітелер Ґейман.

Читати: Неповторна магія старенького кладовища

10

“Кіт, що читав навспак” Ліліан Джексон Браун


Ліліан Джексон Браун почала писати книжки, аби втамувати біль утрати улюбленого сіамського кота Коко. Так світ побачив легкий, дотепний “котячий” детектив. Це був 1966 рік, і книжка моментально стала бестселером і започаткувала цілу серію “The Cat Who…” про пригоди репортера й детектива-аматора Джима Квіллера та його граціозних і мудрих сіамців Коко і Юм-Юм.

“Кіт, що читав навспак” розповідає про знайомство Квіллера з Коко і їхнє перше спільне розкриття убивства. Книжка являє собою класичний детектив, події якого розгортаються в атмосфері провінційних, втім, досить вибагливих, мистецьких кіл. Зрештою, читач отримує гірку з трьох трупів, багато картин і художників, трохи ребусів і силу-силенну цікавих деталей, в тому числі, про котів. Загалом же, це непретензійне, але достоту смачне і кумедне читання.

11

“Силует у вигляді Манґо” Венді Масс


Під смачною назвою і милою палітуркою ховається зворушлива історія про дівчинку-підлітка Мію, яка має особливість сприйняття, під назвою синестезія. Вона візуалізує слова і звуки у різні за інтенсивністю відтінки кольорів. Це не є порушенням чи хворобою, це дивовижний феномен сенсорної реакції, який досить часто зустрічається, в тому числі, серед відомих геніїв, як то Ференц Ліст, Річард Фейнман, Вінсент ван Ґоґ. Але Мія цього не знає, вона приховує свої здібності, соромиться їх, відчуває себе одинокою в своїй інакшості. Однією з найближчих істот на світі для Мії тривалий час залишається її кіт Манґо, названий так не через колір хутра, а тому що, його мурко-нявкіт забарвлений у голові Мії у відтінки тропічного фрукту. Цій дівчинці, із, буквально, дивовижним світоглядом, належить пройти шлях дорослішання, вилізти з мушлі, покохати, розчаруватися, втратити знову і знову, аби зрештою знайти й зрозуміти себе. Що ж до Манґо, то саме він багато у чому забарвлює цю книжку, й барви його виходять далеко за межі зазначеного спектра. З якими кольорами у вас асоціюється ніжність, тепло, спокій? А з якими туга, відчай, безпорадність? З цим текстом ви отримаєте їх всі.

12

“Коти на подіумі” Ґрейс Кодінґтон


Ґрейс Кодінґтон — людина, яка знає про моду все і ще трішки. Вона присвятила модній індустрії майже шістдесят років, які, так чи інак, були пов’язані із всесвітньо відомим фешн-виданням Vogue. Пройшовши шлях від безіменної манекенниці до креативної директорки журналу, вона справедливо вважається однією з найвпливовіших жінок у світі моди, обличчям і ім’ям, музою і творчинею цілої епохи.

4 Grace Coddington catwalk cats PUFF

Авторству Ґрейс належать кілька книжок і величезна серія малюнків її улюблених котів. Поєднавши талант наратора і художника, озброєна досвідом у фешн-індустрії, вона створила книжку “Коти на подіумі” (в оригіналі чудово обіграна гра слів “The Catwalk Cats”). Доповнити візуальну складову прекрасними фотознімками допомагав їй відомий фотограф Дідьє Маліж, з яким вони разом уже понад чверть століття замешкані під одним дахом з цілим гуртом чарівних котів-розбишак: Генрі, Коко, Бейбі, Пафф і Барт.

thecatwalkcats_2

Це повна жартів та іронії, іскрометна історія життя Кодінґтон і Маліжа, насичена епізодами зі світу моди й буднів редакції Vogue. І, без сумніву, це одна з найсмішніших книжок про котів.


Читати: П’ять дитячих книжок про котиків і киць

Читати: «До Книжкового Арсеналу підготуйте біцепси» – 7 весняних порад від Кота Інжира

(Visited 1 142 times, 3 visits today)
Олександра Орлова
Олександра Орлова
Письменниця, журналістка і перекладачка, педагог Монтессорі, авторка дитячих книжок і колонок літературних оглядів. З 2012-го року замешкана в Сіетлі (США). Шаленію від природи Північно-Західного узбережжя, хайкінгу і рафтингу, релаксую з йогою, книжками і клаптиковим шиттям, у перервах допікаючи обіймами коту Ешеру.
http://alekro.uamodna.com/