10 причин читати Йозефа Рота

фото: theamericanreader.com

Добре, якщо ви знаєте не тільки американського майже класика Філіпа Рота, але ще і австрійця із Галичини Йозефа Рота. Обидва однофамільців є виразними фігурами у світовій літературі різних епох. А від другого ви ще й можете дізнатись більше про життя на Західній Україні між двома імперіями – Австро-Угорською та Російською.

1. Йозеф Рот народився у єврейській родині в Бродах. Тож відразу його можна зарахувати до декількох ідентичностей – єврейської – через сімейну приналежність, німецької – бо писав і говорив він лише цією мовою, а також галицької – адже він народився на цій території, і велику (а деякі критики кажуть, що найкращу) частину своїх текстів присвятив саме Галичині.

2. Рот – журналіст та репортер. І це добряче відображається на його творах. Мова рясніє короткими та чіткими реченнями, його образи добре вималювані, цілком кінематографічні, у сюжетах багато соціального. Принаймні у виданні “Йов: Роман простого чоловіка. Фальшива вага: Історія одного айхмістра”, в обох творах намагається описати усі прошарки населення, що живуть на цій території.

Joseph-Roth-right-and-Ste-011
Із Стефаном Цвейгом

3. Ще одна ідентичність Рота – це алкозалежність. Великий шмат його біографії пов’язаний із пиятикою. Але як вважає Юрко Прохасько, перекладач цього видання та автор післямови, у його творах зовсім не відчувається почерк пияка. Мова чітка, оповідь добре продумана та виписана. Тож читаючи, на вряд чи буде відчуття перекосів. А періодичні повторювання, які зазвичай називають тавтологією, і вважають помилкою в написанні художньої прози, виглядають скоріш ознакою стилю. Про цей свій стан – скочування до пияцтва від цілком адекватного, він гарно прописав у “Фальшивій вазі”.

4. А попередня схильність до пиятик витікає ще з того, що дружина Рота була хворою на шизофренію. І він прожив із нею 17 років. Писав свої твори під істерику в сусідній кімнаті. Грубо кажучи, як в такій ситуації не спитись.

friedl-fur-600x400
Дружина Фредеріка Райхлер Рот

5. До даної збірки упорядники обрали два твори 1930 та 1937 років (“Йов” та “Фальшива вага”). Тобто із відносно початкових та вже зріліших творів. Обидва близькі тим, що описують маленьке містечко в Галичині. Перший в російській імперії, другий в австрійській, але обидва на території сучасної Західної України. І судячи з усього, життя у них не надто відрізняються.

6. Через що я полюбила (вже сподіваюсь на віки) Рота так це через його смачну мову та виписані образи. Тут звичайн
о не менша заслуга перекладача Прохаська. І читачі із більшим досвідом читання його творів, вказують, що інші переклади різняться, і не є аж такими смачними.

“Тяжко й вайлувато ступаючи, звішеними руками, пухкими щоками, вічним голодом, кучерявим волоссям, що дуже випиналося з-під облямівки його кашкета.”

“Що тепер із тобою буде? – спитав потиск. – Усе дуже загрозливо, – відповів м‘яз Ядловкерової руки. – Побачимо, може, все ще вдасться виправити, – знову сказала Каптуракова рука, рука-розрадниця.”

7. У Рота герої подорожують із твору у твір. Щоправда, вони забирають із собою свої імена, але можуть змінювати професії, проте не кардинально. Вони зберігають за собою образ. Так в обох повістях є єврей Мендель Зингер, контрабандист Каптурак, селянин Самешкін щоправда із деякими відмінностями. Мені було приємно зустрічати, наче старих знайомих, їх в нових історіях.

8. Особливу атмосферу в цих повістях творить природа.Переживання завжди супроводжує мороз, дощ чи сніг. Якщо на героя усі ображаються вдома, то це також робить і кішка. У сильний мороз горобці замерзають у польоті. Завдяки цим моментам історії стають ще яскравішими. Вони запам’ятовуються та в’їдаються в пам’ять.

“Що густіший падав сніг, то швидше вони йшли. Селяни, що траплялися їм назустріч, ішли дуже поволі, із зігнутими колінами, вони біліли, на їхніх широких плечах сніг лежав, як на грубому гіллі, тяжко і легко водночас, звиклі до снігу, вони йшли разом із ним, як у вітчизні.”

“Ніколи вже він не прийде сюди, сказав він собі. І йому здавалося, що і жайворонки, і жаби визнають його рацію”.

9. Читаючи “Йова” варто не забувати, що це притча, хоча й виписана на реальному житті єврейської родини. І саме цей жанр вимагатиме від цієї історії певного сюжету. У ньому можна прочитати історію бідної єврейської родини, яких було на той час дуже багато, що вирішила емігрувати в Америку, і що сталось із їхнім світом після цього. Історія “Фальшивої ваги” це історія людини не на своєму місці, світ якої зруйнувався через зміни, яких вона не хотіла. Герої Рота не вміють підлаштовуватись, вони дуже хочуть, але виходить у них з натугою.

10. Його герої завжди переживають великі емоційні стреси, їх світ розпадається, а потім намагається або ні, склеїтись докупи, як і світ вже вмираючої на той час Австро-Угорської імперії. Саме ці стани розпаду, у граничній їх щирості, найбільше приваблюють мене у його текстах.

“Вершки скисли, молоко звурдилося, в сирі завелися хробаки, цибуля підгнила, родзинки запліснявіли, фіги пересохли, вагане мала опертя, а важки були фальшивими”.

Джерело: блог Етажерка.

Купити книжки автора в Yakaboo.ua

(Visited 376 times, 1 visits today)
Ксеня Різник
Ксеня Різник
Редакторка blog.yakaboo.ua, блогерка в Етажерка. 10 років пишу про книжки (OpenStudy, газета День, gazeta.ua, MediaOsvita, власний блог та блог Yakaboo). Природний для мене стан: читати, розповідати та писати про книжки. Трішки схиблена на сучасній британській літературі, шпигую за лауреатами усіляких премій, найкращих додаю у список "читати негайно"). У вільний від книжок час знайомлюсь із птахами, марную фарби та олівці.
http://ksenyak.wordpress.com