Тарас Прохасько, Мар’яна Прохасько. “Як зрозуміти козу”, ВСЛ, 2015

Хороша новина – нарешті усі фанати Тараса Прохаська як дитячого письменника дочекалися третьої книжки про кротів. Сумна новина – це остання кротяча історія. Але, можливо, остання саме КРОТЯЧА історія? Час покаже…

Отож. Читачі, які вже знайомі зі сімейством кротів та іншими жителями Букового лісу, помітять динаміку життя кротенят. Якщо у першій частині вони більше часу перебували у колі сім’ї та друзів, читач мав нагоду детально познайомитися із їхнім побутом та щоденними ритуалами; у другій – побачити самостійність двох найменших кротів, яких вже залишають самих вдома, проте ті наважуються вийти поза межі звичного простору Букового лісу, потраплять у пригоди з героями «сусіднього села»; то в третій кротенята вже відпливають у справжню довготривалу подорож у справжнє море справжнім кораблем. Отож, кроти дорослішають, ба навіть закохуються.

Остання із трилогії казкова повість розширює горизонти. Так, кроти натрапляють на інших тварин, що говорять іншою мовою, їдять іншу їжу та мають зовсім інші звички. І тут власне й повчальний момент – вихід до іншого як інакшого та в буквальному сенсі незрозумілого, прагнення віднайти порозуміння, застосовуючи креативність (наприклад, почастувати дельфінів морквою ). У цьому контексті читачі можуть навіть вивчити декілька грецьких слів (калімера, евхарісто, метафора), а також почути грецькі імена (так-так, Василь і Петро – імена грецького походження).

Назва як другої, так і третьої книжки знову вводить в оману. Адже «як зрозуміти козу?» – питання буквальне. Тож читач так і не збагне всієї козячої таємничості та загадковості, розкрити яку, можливо, сподівався перед читанням. Натомість коза – це радше символ. Про це й самі автори чітко говорять на останніх сторінках: «Як можна зрозуміти козу. І всіх інших. І себе».

Цікаво обіграна й назва корабля «Метафора», що означає «перенесення» у перекладі з грецької.

Автори не забувають також розповісти, чим же ж займалися старші кроти у другій книжці, коли їхали збирати виноград. Тож тут читачі дізнаються, як зробити вино, як робляться родзинки тощо.

А ще можна почути багато нових слів на морську тематику: стерно, трап, каюта, камбуз, ілюмінатор, палуба та інші – і взнати, що вони означають.

Також є чимало медитативних роздумів про книжки – у стилі Тараса Прохаська, але звісно, адаптованих для дітей. Чим твори відрізняються від життя, яку книжку краще взяти у морську подорож, як писати і як дописувати тексти тощо. Приміром, на кораблі Ержіка читає «Одісею» Гомера, бо «їй завжди було замало того, що відбувалося насправді».

Деякі речі залишаються незмінними протягом розповіді всіх трьох історій. Так, вже традиційно кротячий тато зранку запарює зелений чай з пелюстками жасмину для себе і для мами, а мама варить каву для себе і для тата, та гріє молоко для всіх маленьких кротів.

Єдине, що дещо розчарувало та не дуже порадувало око – це ілюстрації. Багато різкого синього кольору. Самі малюнки стали наче примітивнішими. Здається, їх стало менше, натомість тексту побільшало. Тож іноді доводиться гортати аж 2-3 розвороти суцільного тексту з великими абзацами.  

А ще Прохасько мабуть трошки забувся, що книжка дитяча, жорстоко вживаючи такий вислів: «З землі ми вийшли і в землю підем…»

Аби не завершувати на сумному, ось гарна порада від авторів усім тим, хто любить подорожувати, але не може змиритися із фактом необхідності повернення додому і вимушеної розлуки з новими друзями: «Щоб полегшити розлуку, в останній вечір треба набутися разом».

А щодо кози, то насправді є ще одна важлива деталь. «І якщо хтось запитає, як зрозуміти козу, я відповім – дуже просто, треба лише захотіти її зрозуміти». А потім додається нюанс-умова: «Але спочатку – зустрітися».

Христина Содомора, Видавництво Старого Лева

Купити в Yakaboo.ua

(Visited 658 times, 1 visits today)