Роман про зовні щасливу родину

Давид Фонкінос – популярний сучасний французький письменник і сценарист. Його книга «Ніжність» була екранізована з Одрі Тоту в головних ролях. Його романи отримали багато нагород і літературних премій (премія Ренодо, Гонкурівська премія ліцеїстів, премія Франсуа Моріака та ін.). Але навіть без всіх цих гучних звань і нагород ім’я Давида Фонкіноса відоме всім шанувальникам легкої французької прози, такої вишуканої й делікатної.

Роман «У разі щастя» був написаний в 2005 році й лише через десять років вийшов російською мовою. Успіх фільму і книги «Ніжність» прискорив видавців звернути увагу і випустити в світ більш ранні твори Фонкіноса, які, безсумнівно, заслуговують на увагу читачів.

Ця невеличка книга – камерна історія сімейних стосунків середньостатистичної французької пари. Жан-Жак і Клер вісім років живуть «зовні» щасливим шлюбом. Принаймні, багато хто так думає. Їхньому щастю заздрять, їх ставлять в приклад. Люди часто бувають нещасними тільки тому, що не можуть винести чужого щастя. Але є невелике «але». Як стверджує інший французький прозаїк (Бегбедер): «Любов живе три роки». Є тут зерно правди. Любов Жан-Жака і Клер плавно перетекла в звичку. Усе їх сімейне життя полягає в неухильному виконанні традиційних ритуалів. Звичні фрази, запобігливі посмішки й кривляння, вечеря рівно о восьмій, в неділю – нудні обіди з батьками (меню яких не змінюється роками), планові покупки, заїжджені компліменти, секс за розкладом. У їхньому шлюбі немає місця імпровізаціям і сюрпризам. Все за планом, точно, надійно (як швейцарський годинник) і є непорушно. Непорушно? До пори до часу. Здається, один з них вирішив здути пил з їх закостенілого шлюбу, влаштувати невеликий струс, що іноді корисно….Не буду розкривати всі карти. Дозвольте сюжету застати вас зненацька. Може вам вдасться знайти відповідь на питання: «Що робити в разі щастя?».

Читати: Стосунки без визначення

Роман «У разі щастя» – трагікомедія на тему сімейного життя. Тут багато від трагедії, але набагато більше від тонкої істинно французької комедії. Мова наративу легка і вишукана, блискуча. Безперечно, дає про себе знати класична філологічна освіта Фонкіноса і його прихильність до естетизму. Книга читається із завмиранням серця і розчуленням. Сюжет не простий в емоційному плані, але він не «грузить» читача. Навпаки, розповідаючи про непростий життєвий етап в подружньому житті Жан-Жака і Клер, Фонкінос змушує поглянути на ситуацію з іншого, більш світлого, ракурсу. Дуже позитивна, тепла, ніжна книга. Рекомендую!

Оксана Басан

(Visited 77 times, 1 visits today)