Обурливий Чак Поланік

Фото: designntrend.com

Від початку літературної діяльності Чака Поланіка його твори здавалися видавцям занадто різкими. Проте така оцінка лише стала стимулом для письменника писати ще гостріше і ще жорсткіше.

Писати про Поланіка складно: для читача цей автор або існує, або ні, третього не дано. До Поланіка неможливо ставитися посередньо. Відкриваючи його книгу, суміш відрази й захвату охоплює вже з перших сторінок. І подальша доля автора конкретно для вас вирішується саме в цей момент – огида або захват, поглинання роману за ніч чи бажання вимити руки, визнання його таланту або занесення до чорного списку персонажа, який незрозуміло як пробився у літературний світ.

У його книгах, що балансують на межі, переплітаються долі нещасних, філософські питання, цинізм, сатира і чорний гумор. Високе і низьке, досвід і новизна, повсякденність і табу, реалістичність і утопічність створюють контрасти в кожному його творі. Щоразу, заганяючи читача в шок, Поланік чи то знущається, чи то жартує. Людям вразливим і заціпенілим морально його романи читати не рекомендується. Навіть його шанувальники, взявшись до чергової книги, не можуть стримати охів.

Його перша книга «Безсоння: Якщо ти жив тут, то був уже вдома» не була опублікована, оскільки Поланік розчарувався у сюжеті. Наступний роман «Маніфест» (пізніше став книгою «Невидимки») був відкинутий видавцем як занадто обурливий. Це змусило автора на зло зробити «Бійцівський клуб» – свій наступний твір – ще більш обурливим. Але всупереч очікуванням, видавець опублікував його.

Тільки четвертий роман приніс Поланіку славу культової фігури світової літератури. Ще більше визнання він отримав, роз’їжджаючи з промотурами, під час яких читав уривки своїх ще не опублікованих творів. Під час одного з них автор прочитав аудиторії розповідь “Кишки” про нещасні випадки під час мастурбації. Перш ніж почати, він повідав, що історія триває рівно стільки, скільки слухачі зможуть не дихати, затримавши подих. Першого разу свідомість втратили 35 осіб, проте кількість слухачів не зменшувалася. Згодом у післяслові до книги “Привиди”, до якої увійшло оповідання, Поланік писав, що загалом мали місце 73 випадки непритомності.

Життя письменника не було безхмарним: розлучення батьків, повторні шлюби кожного з них, зведені брати і сестри, разом з якими він більшість часу проводив у бабусі, трагічна доля сім’ї батька, смерть матері. До речі, дід Поланіка з боку батька – українець, який емігрував до США, проте Чак ніколи не знав його. В одному з інтерв’ю письменник стверджував, що дід застрелив бабцю під час суперечки про вартість швейної машинки, а потім покінчив із собою. В Україні зараз проживає брат знаменитого письменника, проте сам він ніколи не відвідував країну.

Близькі друзі-письменники – Лідія Юхнович (Lidia Yuknavitch), Моніка Дрейк, Челсі Кейн, Сьюзі Вітелло – першими отримують до прочитанння нові тексти Поланіка.

Поланік є прихильником мінімалістичного письма. Своїми гуру він називає американських письменників Тома Спанбауера, Гордона Ліша, Емі Хемпел, Деніса Джонсона, Брета Істона Елліса. Він більше любить дієслова, ніж прикметники, а кожну нову главу пише як самостійну коротку історію, здатну існувати окремо від основного роману. Перш ніж почати нову книгу, Чак проводить масштабне дослідження теми і зізнається, що це найбільш улюблена і надихаюча частина роботи. Він може прочитати книгу і викласти її суть одним реченням. Може писати на публіці, перебуваючи під поглядами тисяч пар очей протягом декількох годин.

Він любить взаємодіяти зі своїмі шанувальниками, ділиться з ними секретами письменницької майстерності, допомагає авторам-початківцям і час від часу надсилає їм дивні подарунки.

Він говорить про кожного з нас, про наші страхи і таємні бажання, про які не говорять вголос. Ніхто не знає, де закінчується правда і починається вигадка. І правда більш дивна, ніж вигадка. Поставити крапку, говорячи про Поланіка, не є можливим – цей персонаж ніколи, здається, не розкритий достатньою мірою. Краще за будь-які оцінки критиків і міркування скажуть про нього його книги. Або він поманить вас за собою, або ви жбурне його до сміттєвого кошика.

Читайте також рецензію на останній опублікований роман Чака Поланіка “Чарівна ти”

(Visited 356 times, 1 visits today)
  • rostyslaw kindratyk

    Читаючи Паланіка, слід завжди пам’ятати, що він – сатирик, а наприкінці найкривавіших його писань завжди перемагають традиційні сімейні та американські цінності. А, відповідно, не сприймати його надто серйозно.