Як підглядати за читанням. Досвід блогу What are you reading?

Чимало учасників читацького змагання YakabooBingoSpring були спантеличені завданням під номером 20 – “книжка, яку хтось читав в громадському транспорті”. Ми вирішили познайомити вас із людьми, для яких “книжкове підлягадання”  не лише спосіб задовольнити свою безмежну цікавість, але й повноцінне хобі. Не секрет, що ті_хто_люблять_книжки частенько зазирають у відкриті томики в сусіда в метро, чи на лавці. Як професійно зазирати в чуже читання розповідає Катерина Толокольнікова, авторка блогу What are you reading?


Катю, ти розпитуєш людей на вулиці, що вони читають. Як виникла ідея для блогу і яка його головна ціль?


Чесно кажучи, я геть не пам’ятаю, як виникла ідея. Тобто якогось конкретного моменту «осяяння» не було. Зате я добре пам’ятаю, як довго потім розмірковувала над цим задумом, вирішувала, де створювати блог і як він має виглядати… Це тривало не менше року й всі ці думки мене дуже змучили. Тож в один момент – доволі несподіваний – я почала. Це було в подорожі. Я розповіла про свою давню ідею подрузі й вона мене підтримала. В той самий день я спитала першу людину для блогу – швейцарку Беттіну, яка читала роман Джоджо Моєс у потязі.

Про ціль – це філософське питання! Мені просто завжди було цікаво, що читають люди навколо.

Я запитувала про це однокласників, а потім і однокурсників. Я вчилася на журналістиці й одного разу в якості домашнього завдання з радіо зробила опитування людей, що вони зараз читають і яка література їм взагалі подобається. Щоправда, це були не незнайомці, а мої друзі. Словом, ця тема постійно крутилася в мене в голові…

PicMonkey Collage

Фото: герої блогу What are you reading?

Однак я маю серйознішу ціль, чи, радше, мотивацію робити те, що роблю. Мені хочеться, щоб в наш бурхливий час люди усе ж знаходили час на читання книжок. Бо, на мою думку, це нам усе ще потрібно:) Тож сподіваюся, що мій блог, а точніше його сторінка в Facebook, стане таким собі нагадуванням: «Візьми книжку й почитай». Тим паче, мої герої радять, що саме обрати.


Де найчастіше зустрічаєш героїв? В якому транспорті?


Я «полюю» за героями усюди. Найбільше читаючих людей бачу, звісно, в метро. Але там не так просто поговорити – гамірно й тісно:) Взимку мало альтернативи – або метро, або кафе. А от зараз я насолоджуюся теплим сезоном і намагаюся не фотографувати в метро. Чимало читачів бачу в парках, на зупинках наземного транспорту…


Чи є в тебе улюблене місце для полювання на героїв?


Мабуть, це саме парки та сквери. Завжди виходять неспішні й приємні розмови. Крім того, мені цікаво говорити із людьми закордоном. Наприклад, в аеропортах – коли не знаєш, якою мовою тобі відповість герой.


Чи часто сама читаєш в транспорті чи “в полі”? Де найчастіше?


У транспорті я читаю доволі часто. У мене завжди із собою книжка – якщо тільки вона не така товстелезна як «Довгий шлях до свободи» Нельсона Мандели чи «Щиголь» Донни Тартт! А от у кав’ярнях, на відміну від моїх друзів, я ніколи не читаю. Адже майже не ходжу туди одна й ніколи нікого не чекаю – бо, на жаль, часто спізнююся.


Розкажи про улюблену історію чи героя.


Ох, важко когось обрати, чесно кажучи, бо добре пам’ятаю кожну розмову й всі викликають приємні спогади. У перші місяці ведення блогу сталася класна історія – поспілкувалася з хлопцем в вагоні метро, ми вийшли на одній станції й далі говорили про літературу. А потім мені він здався чимось знайомим і я йому кажу: «А я знаю, що тебе звати Толя і ти вчився в школі №…». Він був такий здивований! Та й мені дивно було відчути себе екстрасенсом:) Насправді ж це був однокласник моєї молодшої сестри, якого я востаннє бачила, коли йому було 10 років!

колаж2

Фото: герої блогу What are you reading?

Дуже особливими я вважаю розмови із двома дідусями.

На Дерибасівській в Одесі зустріла Всеволода, який виявився шанувальником Харукі Муракамі. Він, як справжній одесит, відповідав мені питаннями на питання.

А Петра Володимировича в підземного переході в Києві, де він продає сушену рибу й читає. Окрім вражень про книжку Івана Стаднюка він розповів мені свою історію переїзду з охопленого війною Донецька.

Хоча, звісно, кожна розмова в блозі для мене особлива.


Де б ти хотіла зустріти героя/героїню для блогу наступного разу?


Хочеться більше незвичних місць. Транспорт, парки та кафе були багато разів. Бували книгарні й бібліотеки. Тільки по разу – Спілка журналістів України, кімнатка консьєржки, кіоск майстра з ремонту прикрас…Треба ще в такому ключі розширювати формат блогу. Моїм підписникам це сподобається!


Назви декілька книжок, які на твою думку ідеальні для читання в транспорті.


Я в транспорті – окрім потяга та літака – не люблю читати щось серйозне. Найкраще мені йдуть есеї чи колонки – як-от «Мої серед чужих» Олександра Бойченка чи «І тим, що в гробах» Андрія Бондаря. Ну або легке чтиво. Яке всі ми – давайте усе ж зізнаємося – час від часу читаємо:) Я от планую відновити читання серії детективів Кейт Аткінсон. Наступний на черзі – «Поворот к лучшему».


Із блогу What are you reading?


Хто: Оксана, 34 роки, копірайтер
Що: Іван Нечуй-Левицький – “Кайдашева сім’я”
Де: бібліотека bOtaN, Київ

“Я давно знаю про цю книжку видавництва “Основи”, але все ніяк не доходили руки її погортати. В школі всі ж читали… “Кайдашева сім’я” – це книга, яка чимось схожа на творчість Карела Чапека. Читаєш і спершу начебто весело, а потім геть не весело стає.

Думаю, чи купувати. Оформлення супер, звичайно. Але от бачу, що видавці хотіли трошки здешевити книгу й зробили м’яку обкладинку. Якби була тверда – я б без вагань купила. Тверда обкладинка для мене є дуже бажаною. Її зручніше читати. Це подарункове видання, яке хочеться мати вдома.

Я прийшла сюди на захід. Узагалі ж читаю в метро, на кухні, в спальні. Почитую навіть на роботі. Коли їхала, у мене в метро якраз закінчилася книжка. Така лажа – нічого дістати з рюкзака й почитати. Я не знаю, що в такому разі робити в місті. Постійно ношу з собою книжки, напевно, відтоді як закінчила університет. По навчанню книги припинила носити, зате почала – для себе. Тобто це вже 10 років…

З української літератури мені подобається “стандартний набір”: Жадан, Андрухович, Прохасько, Ірванець, Бондар. Софія Андрухович виписалася – класний у неї останній роман. З поетів – Бабкіна, Коробчук, Лазуткін. А що стосується української класики: ранній Тичина, Сосюра, Хвильовий, Загребельний. Франко той самий. Довженко – крутий.

Я до української літератури ставлюся як до поля, яке весь час досліджую. Шукаю серед сучасних авторів діамант. Ще одного Жадана чи Андруховича – когось, хто виразив би добу”.


Читати: Детективи Ролінґ-Ґелбрейт: як, про що, кому читати
Читати: 10 чудових українських bookstagram. Друга п’ятірка
ЧитатиЩо читають працівники Yakaboo навесні

Ксеня Різник
Редакторка blog.yakaboo.ua, блогерка в Етажерка. 10 років пишу про книжки (OpenStudy, газета День, gazeta.ua, MediaOsvita, власний блог та блог Yakaboo). Природний для мене стан: читати, розповідати та писати про книжки. Трішки схиблена на сучасній британській літературі, шпигую за лауреатами усіляких премій, найкращих додаю у список "читати негайно"). У вільний від книжок час знайомлюсь із птахами, марную фарби та олівці.
http://ksenyak.wordpress.com

8 thoughts on “Як підглядати за читанням. Досвід блогу What are you reading?

  1. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a game where you can do anything you want. sl is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these Second Life articles and blogs

  2. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a online game where you can do anything you want. Second life is literally my second life (pun intended lol). If you want to see more you can see these sl websites and blogs

  3. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a video game where you can do anything you want. Second life is literally my second life (pun intended lol). If you want to see more you can see these Second Life authors and blogs

  4. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a game where you can do anything you want. sl is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these sl authors and blogs

Залишити відповідь