«Усміхаки» – це не просто книжка про собак, а інструкція, як знайти найкращого друга. Лариса Денисенко розповідає про догляд за собакою прямо і не приховуючи правди. Адже песики – це не пухнасті іграшки, а живі істоти із характером та інстинктами. Вчені стверджують, що у дорослого пса інтелект трирічної дитини. І тільки від господарів залежить, який характер матиме ця дитина, буде вона злюкою чи усміхакою.
«У цій книжці я ділюсь досвідом, – розповідає Лариса Денисенко. – Я не зоолог і не кінолог, не ветеринар, і я відкрито говорю про це. З будь-якими питаннями дресирування, виховання та хвороб потрібно звертатися до професіоналів. Але я можу лише поділитися досвідом, адже собаки зі мною усе моє життя. Фактично, ніколи не було такого, щоб я не мала собаки».
«Усміхаки» допоможуть дітям та їхнім батьками зрозуміти, чи готові вони до того, щоб мати песика.
Завітайте на київську презентацію книги Лариси Денисенко «Усміхаки»!
У неділю, 11 березня, о 12:00 у київській книгарні-кав’ярні Видавництва Старого Лева письменниця, юристка та правознавиця Лариса Денисенко презентує книжку «Усміхаки» для дітей та батьків.
Фрагмент
Як обрати собаку
Спочатку треба подумати: чи ти хочеш породистого пса, чи тобі все одно який він буде?
Породистих псів можна купувати у заводчиків собак. Зазвичай у таких людей є розплідники. Хороший заводчик або заводчиця мають усе пояснити тобі про породу пса, що тобі сподобалася. Відповісти на всі твої запитання. І поставити запитання тобі.
Можна знайти в інтернеті розплідники або шукати за приватними оголошеннями на спеціальних порталах чи форумах, у соціальних мережах. Зазвичай в оголошеннях можна прочитати, коли, де і вікого народилися цуцики. Побачити фотокартки щенят та їхніх батьків.
Простого песика можна підібрати на вулиці або ж забрати з собачого притулку. Це не завжди щеня; це може бути підрослий або ж і зовсім дорослий пес.
Якщо хочеш породистого, подумай, яка порода тобі подобається? Заплющ очі. Якого песика бачиш?
Але думай не тільки про це.
Подумай, скільки ти важиш? Бо якщо десятимісячний цуцик важитиме навіть на двадцять кілограмів менше за тебе, тобі буде важко з ним упоратися. Собаки дужі, вони ближче до землі, у них чотири лапки, вони сильно тягнуть. Ти запросто можеш впасти, налетіти на дерево чи кущ або ж випустити з рук повідець. Наприклад, зараз ти важиш 35 кілограмів. А цуцик — 5 кг. За півроку ти, ймовірно, і далі важитимеш тридцять п’ять, а цуцик може набрати до двадцяти, а то і більше — залежно від породи. Щенята ростуть швидше за дітей.
Подумай, який у тебе характер? Які звички? Чи не маєш алергії? Тобі подобається мріяти, ти не надто любиш гуляти, волієш більше бути вдома? Ти активна, спортивна і жвава людина, тобі необхідний рух? У тебе є лідерські риси, чи можеш дати раду з різними життєвими обставинами, приборкати неслухів? Ти постійно потребуєш підтримки та допомоги? Не впевнена в собі чи трішечки роззява? Ти понад усе любиш поспати? Ти терпляча людина? Ти самостійна людина?
Подумай про клімат і територію міста, в якому ти живеш. Чи є простір, щоб довго гуляти з собакою?
Подумай, якого розміру в тебе квартира чи дім? Чи батьки готові допомагати і підтримувати тебе?
Спробуй скласти про себе враження! Зроби анкетник і заповни за допомогою батьків, друзів, інших людей, які тебе знають.
Потім почитай про породу своєї мрії і подумай: а чи ти можеш стати мрією собаки цієї породи?
Перед тим, як з’явився мій перший французький бульдог, у мене був спанієль, потім — метис ротвейлера та боксер, і я всіх дуже любила. Але порода, з якою ми найкраще пасуємо одне одному — це саме французькі бульдоги.
Тепер зі мною — Люк. Мій другий «французик».
Ось він який . Ти зустрінеш його ще багато разів на сторінках цієї книжки.
Краще брати цуценятко не раніше, ніж йому виповниться два місяці. Ліпше навіть у три. Так цуцик довше посмокче материнське молоко і зміцнить імунітет.
Псячі документи
Якщо ти береш породистого песика, тобі дадуть його документи: спеціальну картку, її ще називають «щенячка», і міжнародний ветеринарний паспорт.
Якщо береш, наприклад, двомісячного цуцика, в паспорт уже має бути внесено одну чи дві позначки про щеплення. За перші з них відповідає заводчик. Він має розповісти, які саме зроблено щеплення і коли слід щепити повторно.
Без усіх належних вакцинацій цуцика не можна водити на прогулянки.
Міжнародний ветеринарний паспорт — важливий документ. Там зазначено твоє ім’я й адреса (адже йдеться про твого цуцика), а також кличка собаки, його порода, окрас. Коли цуцику виповниться рік, слід уклеїти в паспорт його фотокартку. До паспорта мають вклеюватись усі дані про щеплення твого щеняти, а згодом — дорослого собаки.
Паспорт необхідний, коли ти збираєшся мандрувати разом зі своїм вихованцем.
«Щенячка» — офіційний документ, який підтверджує, що твій пес — породистий собака.
Пам’ятай, що не всі заводчики добросовісні, тому обов’язково наполягай, щоб разом із цуциком видали «щенячку». А ще слід перевірити, чи є в песика належні клейма: на животику чи на одному з вушок. Це мають бути цифри. Або запитай, чи чипували твого собачку.
«Щенячку» замінюють на родовід у період від піврічного віку цуцика до року. Видача родоводу — платна послуга. До неї можна вдатися й пізніше, але тоді її вартість зросте.
За клеймо або ж чипування теж відповідає заводчик.
У «щенячці» зазначено, хто батьки твого цуцика і хто взагалі його предки. З якої країни вони походять, якого кольору, коли народилися, чи вони, скажімо, чемпіони, чи мають відмінний екстер’єр.
Також тобі можуть сказати, що першою літерою в імені цуцика має бути конкретна буква. Наприклад, «З» або «Ч». Це — вимога до заводчиків.
Клеймо, як і чип, допомагає знайти собачку, якщо він утік або його вкрали — різне буває, а також дає змогу довести, що це саме твій собака, якщо його відмовляються повернути. Адже клеймо прописане в родоводі.
Клички всіх братиків і сестричок твого песика теж мають починатися на цю літеру.
Не хвилюйся, можеш назвати цуцика, як хочеться тобі. І якщо ти просто марила, що собаку зватимуть Тедді чи Бонні, так його і назви. Адже в паспорті його можна буде записати як Чарівний Тедді або Задирака Бонні. Чи вигадати інший додаток або ж нове ім’я. Це — захоплива справа!
Перше слово, що запам’ятовує цуцик, це його ім’я. Дивовижно, як швидко він усвідомлює, що його звати саме так.
Ти можеш підібрати для песика веселі та кумедні домашні прізвиська, він теж вивчить, що це стосується саме його.
Я зву Люка — Бармалей, Жаба-хаба, Бегемотус, Скажене мавпеня, Буля, Лю-лю, Люченя, Лючандрос, Злюююк і Малююююк і ще Падлююююк (коли він робить якусь шкоду).
І він знає, що все це стосується саме його і все це — вияв любові до нього.
Читати: Best friend ever: топ книжок про песиків
Читати: Лапи і хвости. 12 книжок про домашніх тварин
10 thoughts on “Як обрати собаку? Усміхаки. Уривок із книжки”