У закордонних рейтингах найкращих роботодавців час від часу вигулькує Netflix. Цікаво, що ж такого криється за їхні дверима, що всі хочуть туди потрапити? Звісно, якби ми побачили вакансію в Netflix, то й так подалися б туди охочіше за інші варіанти з безлімітними печеньками й офісами за 10 хвилин від метро. От тільки окрім гучного бренду тут є що запропонувати своїм співробітникам — і це дещо більше ніж страхування, яке включає послуги стоматолога. Здобутками компанії вирішив небезпідставно похизуватися співзасновник компанії Рід Гастінгс у книжці «Netflix і культура інновацій» (Vivat, 2021).
Корпоративна культура будувалася на книжках
У корпоративному подкасті один з працівників стрімінгового сервісу цілком справедливо запитав Ріда, чи не боїться він, що тепер конкуренція компанії збільшиться, адже всі почнуть переймати її секрети.
Його відповідь була досить простою: «Наша корпоративна культура будувалася завдяки книжкам інших підприємців, які я свого часу прочитав. І тепер ця книжка — мій спосіб зробити внесок для майбутніх компаній».
Щоб зробити інформацію у книжці ще прозорішою, Рід писав її не сам, а з авторкою бізнес-літератури й професоркою міжнародної бізнес-школи INSEAD Ерін Маєр.
Рід надавав факти, як історично компанія випрацювала певні принципи, і теорію їх роботи, а Ерін розповідала практичну сторону питання, те, яким вона побачила Netflix зі сторони. У них вийшла ніби й чесна розповідь про успішний успіх, але якось надто все ідеально.
І справді — у книжці потім ми знаходимо розгадку, чому в нас такий досвід часто не вдається, але це ще не привід опускати руки й далі затягуватися в бюрократію. Netflix не відразу став визначним, а йшов до цього потроху. І ось що тепер відрізняє його від інших:
Найвища зарплата на ринку
Довгий час KPI-система оплати праці вважалася виграшною — кожен хоче отримати більше, отже і працює на повну силу, правда ж? Але це давно програшний варіант.
Netflix не хоче, аби працівники перебували у постійному страху, чи вистачить їм прожити до наступної зарплати або накопичити на комп’ютер мрії. До того ж погоня за преміями може «збити» фокус з важливіших задач. Тому в Netflix просто відразу платять найбільше, аніж інші на ринку.
«… уся система премій ґрунтується на припущенні, що можна чітко передбачити майбутнє й будь-коли визначити мету, актуальну й надалі. Проте в Netflix, де ми мусимо швидко змінювати напрямок у відповідь на стрімкі зміни, найменше потрібно, щоб за досягнення якоїсь мети, поставленої ще в січні, отримували винагороду в грудні. Ризик полягає в тому, що працівники зосередяться на такій меті й не зауважать того, що найліпше для компанії цієї миті».
На всіх позиціях тут зарплата мінімум на 25 % вища за середню на ринку медіа. Щоб впевнитися в тому, наскільки вони високі, загугліть «Netflix salary», і побачите, що й помічники й касири там мають удосталь, навіть за мірками США. Конкуренти не розуміють такого підходу — мовляв, всі й так хочуть у них працювати, це просто викидання грошей на вітер. Але Рід непохитний у своїх переконаннях:
«Для творчої роботи потрібна розумова свобода. Думаючи про те, чи вдасться отримати чек на велику суму, ви не перебуватимете у відкритому розумовому просторі, звідки беруться найліпші ідеї й найінноваційніші можливості. Тож результат гіршатиме».
Усе життя — велика відпустка
Мабуть, ви пам’ятаєте, скільки папірців доводилося підписати, перш ніж піти у відпустку, а потім ще й на пальцях вираховувати, чи зможете собі дозволити відпочити ще трохи й у січні. У Netflix такої проблеми немає — тут HR не буде слідкувати, що вже увосьме за рік ви їдете в гори; достатньо тільки попередити керівництво, зробити все заздалегідь чи домовитися, хто вас замінить, і далі без докорів сумління ніжитися на сонечку.
«… до 2003 року ми розподіляли відпустки, як і будь-яка інша відома мені компанія. Netflix був як усі. Кожен працівник мав визначену кількість вихідних днів на рік залежно від посади.
Згодом пропозиція одного працівника змусила нас змінити це. Ось що він зауважив: Усі ми інколи на вихідних працюємо онлайн, відповідаємо на листи в пізню годину, відлучаємось удень з роботи. Ми не ведемо обліку робочих годин на день чи на тиждень. Чому тоді рахуємо дні річної відпустки?
Відповіді не було. Людина могла працювати з 9-ї ранку до 5-ї вечора (вісім годин) або з 5-ї ранку до 9-ї вечора (шістнадцять годин). Різниця становила 100 %, але ніхто цього не відстежував. Тож, що мені до того, скільки підлеглий відпрацював за рік — п’ятдесят тижнів чи сорок вісім? Різниця лише 4 %. Патті Маккорд запропонувала скасувати правила надання відпусток як такі: «Хай наші правила надання відпусток будуть «Беріть скільки хочете!»»
Що ж, цікаво, чи подібна ініціатива спрацювала б в українських компаніях. Думаю, її б відкинули, як «нераціональну пропозицію». До речі, після Netflix приписи щодо надання відпусток скасували в LinkedIn і GitHub. У деяких компаній трохи інший підхід — в Evernote, наприклад, дають працівникам додатково $1000, які вони можуть витратити на який завгодно відпочинок, — так заохочують деяких трудоголіків брати відпустку і хоч трохи відновити сили.
Жодних секретів
У Netflix поставили собі за мету створити максимальну атмосферу щирості, і мало які завдання обговорюються за закритими дверима. Тут можна при всіх пожурити й зробити зауваження, а сам Рід Гастінгс немає навіть свого кабінету, як це зазвичай заведено для директорів:
«В мене немає кабінету або навіть кабінки з дверцятами. Протягом дня я можу зайняти конференц-залу для будь-яких обговорень, але мій асистент знає, що більшість нарад варто проводити на робочому місці інших людей. Я завжди намагаюсь іти на робоче місце людини, з якою маю поговорити, а не кликати її до себе. Ба більше, я віддаю перевагу пішим нарадам і часто бачу, що й інші працівники зустрічаються на свіжому повітрі, щоб обговорити робочі питання»
Тут настільки не люблять, коли хтось щось приховує, що навіть є дещо дивні приписи:
«Будь-яке місце, яке можна зачинити, символізує щось приховане й свідчить, що ми не довіряємо одне одному. Коли Netflix тільки відкривав представництво в Сінгапурі, я приїхав туди й побачив, що за нашими працівниками закріпили шухлядки, у яких вони могли залишити речі, ідучи щовечора з роботи. Я наполіг, щоб цих шухлядок позбулися»
Всі новини компанії майже відразу повідомляються усім підрозділам. Кожен знає, де хто «облажався». І при цьому всі щасливі. Дивина.
Що ж, у книжці ви знайдете ще більше приводів подивуватися. І, цілком можливо, отримаєте натхнення розвиватися, аби стати тим топовим працівником, гідним потрапити в Netflix. Чи ризикнете змінити свою компанію під приписи цього вже легендарного роботодавця.