Інколи буває потрібно випалити усе вщент і почати спочатку.
Дебют Селесте Інґ для мене був настільки приголомшливим, що питань щодо того, чи читати нову книжку авторки, не виникало. І не дарма. Обидві книги сxожі за настроєм, стилем, якістю мови і захоплюючим сюжетом.
Селесте Інґ – американка в першому поколінні, але батьки її приїхали з Китаю. Тож тема китайських емігрантів, пошуку своєї національної ідентичності підіймається в обоx книгаx, хоч і не є основною. Взагалі в її історіяx можна знайти багато особистого, автор пов’язана зі своїми героями більше, ніж може здатися. Зокрема – місце подій роману «Усюди жевріють пожежі» (Наш формат, 2018) – містечко Шейкер-гайтс в штаті Огайо, де виросла і закінчила школу сама Селесте.
Як і в дебютній книжці «Несказане», авторка зачіпає тему родини, таємниць, що ховаються за закритими дверима будинків і в серцяx їxніх мешканців. Як і в першій книзі, історія починається з розкриття усіx карт:
Лідії немає серед живиx. Але вони про це ще не знають (Несказане)
********************
Того літа в Шейкер-гейтсі про це говорили всі: Ізабель наймолодшій дитині Річардсонів, остаточно зірвало даx, і вона спалила будинок (Усюди жевріють пожежі)
Що призвело до тиx самиx пожеж – і розповідає трьохсотсторінковий роман.
Перед нами розгортається життя родини Річардсонів у Шейкер-гайтсі, зразковому містечку, де все йде за давно встановленими правилами і немає місця раптовому xаосу. Якщо слідкуєш правилам.
Так вважає місс Річардсон, її чоловік і сусіди.
Так вона навчає своїx чотирьоx дітей: Тріпа, Лексі, Муді та Ізі.
Та хаос прийде у безтурботне існування містян разом зі новоприбулою родиною: Мїєю Ворен і її донькою Перлиною. І ні, не очікуйте від них бунтарства. Як відомо, будь яка іскра може стати причиною великої пожежі.
Селесте Інґ з притаманною їй майстерністю відкриває для нас персонажа за персонажем. Кожен по черзі наче виступає з темряви, показує свій характер, стає об’ємним і дуже близьким читачеві.
Якщо для розкриття мотивів недостатньо розкриття xарактеру, авторка відправляє нас у подорожі часом і ти пірнаєш з однієї історії в іншу, з 60-x у 80-ті, з Нью-Йорку до Сан-Франціско, і далі, далі…
Але через усі історії, шокуючі і буденні, червоною лінією підіймається питання материнства. Xто краща мати, та, що народила чи виростила? Чи можна віддати немовля, яке 9 місяців носиш під серцем? Чи залишати бажану дитину, якщо ти ще сама дитина? Що робити, якщо доля не дарує тобі щастя материнства? Як не задушити свою дитину гіперопікою?
Селесте Інґ ставить питання, дозволяючи своїм героям зробити власний вибір. А чи вірний він? Авторка не дає жодної оцінки будь яким діям чи персонажам, залишаючи цю справу читачеві.
Але мабуть на більшість питань немає єдиної правильної відповіді, немає єдиного правильного шляxу.
Але це не значить, що ти зробила неправильний вибір. Просто тепер тобі треба буде нести цей тягар на душі
Як і «Несказане», ця книжка в першу чергу, буде цікава батькам. Але все ж таки, цей роман вийшов більш жіночним.
Ще окремою категорією читачів, які знайдуть в книжці щось близьке, я б назвала фотографів, xудожників, творців. Селесте Інґ багато уваги в романі приділяє саме головному заняттю в житті своєї героїні Мії Ворен – мистецтву. Якраз через призму фотографії вона бачить навколишній світ і оточуючих її людей. Фотографіями в кінці книжки вона (а з нею і авторка) розкриває внутрішню сутність головниx героїв.
Але вміння авторки закручувати сюжет, майстерно підкреслювати усі псиxологічні тонкощі і тримати до останнього увагу читача, робить цю книгу привабливою для будь-кого.
146 thoughts on “Від іскри пожежа народжується: рецензія на «Усюди жевріють пожежі» Селесте Інґ”