Ukrainian Railroad Ladies: працівниці Укрзалізниці у фотокнизі Саші Маслова

Видавництво Основи випустило фотокнигу Ukrainian Railroad Ladies українсько-американського фотографа Саші Маслова. Ця книга  серія портретів чергових по переїздах і контролерок безпеки руху Української залізниці. Ми дізнались, як фотограф створював проєкт,  з якими труднощами зіштовхнувся під час зйомок і що радить колегам, які хочуть видати власну фотокнигу.

Про ідею Ukrainian Railroad Ladies та зйомки

Саша Маслов задумав проєкт Ukrainian Railroad Ladies ще 2016 року — після того, як до влади в США прийшов Дональд Трамп, фотографу захотілося створити щось неполітичне і близьке серцю. Два роки потому він нарешті розпочав зйомки в Україні. 

Перш за все потрібно було отримати дозвіл Укрзалізниці. 

Україна має шість різних залізниць, і під час одного заїзду фотограф знімав окрему залізницю. Але в результаті вийшло п’ять заїздів і двадцять знімальних днів. Починали з Київської області, завершили Придніпровською та Донецькою залізницями. Редагування тривало протягом зйомки: наприкінці знімального дня фотограф створював нотатки про важливе. Коли проєкт розвивається під час зйомки, від цього залежить його «голос» і фінал може вийти не таким, як планувалось спочатку. Книжка — це завжди гарна фінальна крапка проєкту, після цього редагування завершується.

Як реагували жінки проєкту Ukrainian Railroad Ladies

Деяких чергових на переїздах працівники Укрзалізниці попередили про наш приїзд, а деяких — ні. Тож часом жінки просили почекати, щоб підготуватись. Одного разу пані не мала уніформи, але дуже хотіла знятись у ній, і команда чекала, поки її чоловік на велосипеді привезе цю уніформу. 

Цікавіше було знімати тих, хто не чекав на візит і не готувався. Траплялись відмови — у таких випадках Саша Маслов завжди намагався переконати взяти участь у проєкті, але одного разу все ж не став — жінка була в скорботі через смерть чоловіка. 

Загалом, на місцях все відбувалось досить комічно, тому що люди не знали, що команда збирається робити. Деякі працівники думали, що приїхали журналісти відомої на місцях газети «Магістраль».

Фото Саші Маслова

Як фотографу видати власну фотокнигу

Саша Маслов зазначає, що і у початківців, і у професіоналів є тенденція розгублюватись, коли справи йдуть не так, як хотілось би. Головне  не відволікатись на тренди, а зосередитись на власному стилі. Ідеї для проєктів можна брати де завгодно. Неправильно думати про те, чим прославитись, тому що початок кар’єри це можливість проявити себе за допомогою своїх робіт. Формули успіху фотографії не існує, головне знімати і працювати.

Для створення з фотопроєкту повноцінного видання потрібно мати хорошу ідею та знати свого видавця. Треба пам’ятати, що є різні формати і не все, що знімається, підходить для книг. Дуже важливо працювати над культурними проєктами, які і визначають вас як фотографа. Фотографії в майбутньому матимуть більшу цінність, тому це унікальний шанс залишити свій відбиток у часі.

Також важливо зрозуміти деякі нюанси стосовно проекту. Чи це хороша серія, що визначає час? Чи це виглядає як серія взагалі? Чи живуть між собою сторінки вашого проєкту? Важливо і те, чи є мета поєднувати його з текстом і дизайном. Якщо відповідь на ці питання — «так», то з фотосерії може вийти гарна книжка.

Українська фотографія стає все більше релевантною та цікавою у світі. Ще декілька років тому ніхто не знав жодного українського ім’я в фотографії. Тепер люди все більш обізнані з проєктами, які з’являються завдяки українським фотографам.