5 причин прочитати дебютну книжку Джорджа Орвелла «У злиднях Парижа і Лондона»

Не так багато в світовій літературі письменників такої ваги, визнання й актуальності, як англієць Джордж Орвелл. «Орвелівський світ», «Орвелівська реальність», «Орвелівська доба» заразом із «Старшим братом, який стежить за тобою» в останні роки регулярно згадуються в публіцистиці інтелектуалів з усього світу. А яким же публіцистом був сам Орвелл й чому його не художній доробок варто читати? Розповідаємо, спираючись на книжку «У злиднях Парижа та Лондона», що вийшла у «Видавництві Жупанського». 

…Бо це Джордж Орвелл до своїх найвідоміших творів

Англійський журналіст та письменник (1903–1950) відомий на весь світ насамперед двома своїми творами – романом-антиутопією про тоталітарне суспільство майбутнього «1984» та повістю «Колгосп тварин», де в алегоричній формі розповідається про становлення СРСР. Це без перебільшення шедеври, які змінили літературу й дотепер мають величезний вплив на читачів.

Та розпочав свою письменницьку кар’єру Джордж Орвелл саме з автобіографічної документальної книги «У злиднях Парижа та Лондона». І вже зокрема тому варто звернути на неї увагу. У ній яскраво видно талант Орвелла-оповідача: книга читається водночас як репортаж – так, наче ти стоїш поруч із героями, як захопливий пригодницький роман та є якісною поживою для роздумів читача – як тогочасного, так і сьогоднішнього.

Бо це – опис геть не фешенебельного життя двох столиць у 1930-х

У книжці «У злиднях Парижа та Лондона» Джордж Орвелл розповідає про те, як працював по 18 годин на добу в шикарному паризькому готелі плонжером, а згодом – в новому російському ресторані. Плонжер – це «різноробочий» на кухні, що перебуває на найнижчому щаблі ієрархії працівників. Орвелл чесно розповідає, що пішов на цю посаду, бо вже просто голодував, позакладавши усе майно. 

Неймовірно цікаво читати, як власне була влаштована робота готелю – ти наче опиняєшся там, на кухні, серед італійців, мадяра, серба та англійця-Орвелла. Багато уваги автор приділяє тому, як байдуже ставилися працівники до санітарії і стану продуктів, які подавали заможним гостям, і апетит ураз зникає. Але не самою роботою – Орвелл також розповідає, як в єдиний вихідний він розважався разом із мешканцями бідних кварталів Парижа і які міські божевільні йому там траплялися. 

У Лондоні ж майбутня зірка літератури, чекаючи на приїзд роботодавця, мусив жити разом із волоцюгами. Описує зокрема, яким був будинок праці Армії спасіння, які умови пропонувалися в різноманітних «цвяхах» – нічліжках, та як почуваєшся, тижнями харчуючись поганеньким чаєм із хлібом.

Лише уявіть: Гемінґвей та Фітцджеральд, які жили тоді в Парижі, їли у ресторанах, роботу яких описує Орвелл, а в Лондоні і він, і знайомі йому бурлаки цілком могли проминути на котрійсь із центральних вулиць Вірджинію Вулф. Завдяки цій книжці Орвелла ми, читачі ХХІ століття, можемо побачити інший бік двох популярних серед туристів міст у легендарний період «втраченого покоління».

Бо це – глибоке занурення у реалії життя бідняків

Коли читаєш цю книжку Джорджа Орвелла, не виникає відчуття, що він намагається прикрасити чи очорнити дійсність. Спершу підхід автора видається суто журналістським: він яскраво описує побачене. 

Та цей твір не лише містить багато цікавих, несподіваних, а подекуди й шокуючих фактів життя бідноти в Парижі та Лондоні того часу, – вона є справжнім дослідженням обставин та психології людей, які в них потрапили. Він щиро намагається зрозуміти внутрішній світ людини, що тяжко гарує з ранку до ночі без вихідних, третій день не має їжі чи мусить купатися в ванній, де до цього милися десятки бруднющих чоловіків. 

Джордж Орвелл також розповідає, як його друг Борис – російський «білий» офіцер, опинився на самому дні в Парижі, як його нові лондонські знайомі набули непопулярного «статусу» волоцюг – а в кожного ж своя історія… Аналізує, чим відрізняються ті, хто жебракує, і ті, хто намагається заробити копійчину, приміром, малюючи чи фотографуючи. І чи легко такій людині зважитися на шахрайство чи злочин.

Бо це – не лише змалювання і констатація соціальної проблеми

Орвелл також приправляє оповідь своїми розмірковуваннями над побаченим, а що стосується життя волоцюг в Англії, то навіть висуває пропозиції, як ситуацію можна покращити. На його думку, аби зробити життя цих людей стерпнішим – а тоді в країні були десятки тисяч волоцюг – треба, насамперед, змінити закони та правила нічліжок. Тобто це не просто опис реалій бурлаків, не просто констатація проблеми, а й аналіз того, як її можна вирішити.

При цьому в останньому розділі автор скромно зазначає, що хотів би продовжити дослідження душ плонжерів і волоцюг, бо «побачив тільки краєчок бідності». Це – сильна й захоплива книжка письменника, який щиро любить людей і вміє співчувати.

Бо це – чудовий початок мандрівки творчістю Джорджа Орвелла

Незалежно від того, чи читали ви вже «1984» чи «Колгосп тварин», ця книжка відкриє вам Джорджа Орвелла. І спонукатиме читати його блискучу публіцистику далі. Неймовірно тішить, що «Видавництво Жупанського» узялося видавати його доробок у гарному українському перекладі. Окрім «У злиднях Парижа та Лондона» там вже вийшла друком інша його книжка – «Данина Каталонії» – про участь письменника в громадянській війні в Іспанії, яку він спершу взявся висвітлювати як журналіст. Вона також варта уваги. Я ж із нетерпінням чекатиму на вихід наступних книжок.

Кому читати

Тим, хто читав «1984» та «Колгосп тварин», і тим, хто досі ні. Кому цікава тема бідності чи хто хоче уявити, яким було життя простих людей в Парижі та Лондоні в 1930-ті. 

Кому не читати

Тим, кому не цікаві журналістські дослідження соціальних проблем, і хто має настрій розважитися легенькою сюжетною книжечкою.

Катерина Толокольнікова
Київська журналістка, книголюбка та авторка блогу про читання What are you reading?. Для свого блогу запитую у незнайомців із книгами у руках, що саме вони читають і які враження у них викликає книжка. Обожнюю подорожувати по Україні та світу. Тому й героїв блогу знаходжу в різних містах та країнах.
http://what-are-u-reading.blogspot.com

6 thoughts on “5 причин прочитати дебютну книжку Джорджа Орвелла «У злиднях Парижа і Лондона»

  1. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a game where you can do anything you want. SL is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these Second Life websites and blogs

  2. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a online game where you can do anything you want. Second life is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these Second Life authors and blogs

  3. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a game where you can do anything you want. SL is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these sl authors and blogs

  4. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a online game where you can do anything you want. sl is literally my second life (pun intended lol). If you want to see more you can see these second life articles and blogs

Залишити відповідь