«Війни, голодомори, викорчувані совєтами виноградники, масове виробництво низькоякісного напівсолодкого вина міцно закарбували у свідомості українців думку про те, що хорошого вина в Україні ніколи не було і не буде. Я міг їх зрозуміти. Але не міг погодитися»
— Сергій Клімов
Запитайте у друзів навмання: вино якої країни ви обираєте? Більшість українців не зволікаючи відповість — французьке, італійське, грузинське тощо. А наше? «Смердить спиртом». «З порошка». «Краще не ризикувати». Ця впевненість сидить глибоко. Книжка Сергія Клімова «Нерозказана історія українського виноробства» показує те, що ми самі про себе забули або чого нас позбавили. Чому ця історія була «нерозказаною»? Не тому, що її не існувало. А тому, що її цілеспрямовано стирали.
Восени 2022 року, під час повномасштабної війни, Сергій Клімов разом із командою Ukraїner вирушив у винну експедицію. Замінування, обстріли, перекриті дороги — попри все це, виноградники продовжували зріти, а винороби працювати.
Автор будує розповідь про українське вино як масштабну мандрівку у часі. Припускає, що виноробство на наших землях могло існувати ще сім тисяч років тому. Так, у трипільських поселеннях археологи знаходили обвуглені насінини культурного винограду й кераміку, схожу на грузинські квеврі. Далі згадує про грецьке освоєння узбережжя Криму, скіфів, які дивували античний світ тим, що пили вино нерозбавленим (звідси й вираз «пити по-скіфськи»), і козаків. Сергій Клімов геть позбавляє їх образу «пияк», натомість описує знавцями елітних вин, які зокрема висаджували виноградники в Батурині та Києві. Ця частина книжки читається як детектив — кожна знахідка відкриває щось нове і складається пазликами.
Найгостріші сторінки про знищення. Сергій детально описує «горбачовський привіт» — антиалкогольну кампанію 1980-х, яка обернулася масовим вирубуванням унікальних лоз. Трагедія вченого Павла Голодриги, який наклав на себе руки, дізнавшись про знищення результатів десятиліть своєї селекційної роботи, — один із найщемкіших епізодів книжки. Це вже не про вино. Це про те, як держава може вбити справу всього життя одним розчерком пера.
Сучасна війна продовжує цю хронологію болю. Розграбована окупантами виноробня Stoic Winery (колишній маєток князя Трубецького), зруйновані заводи у Бахмуті й Маріуполі, винороби, що збирають урожай на замінованих полях Причорномор’я.
Паралельно з виноробством автор торкається суміжних галузей: виробництво дубових бочок, склозаводи — зокрема Гостомельський, що постраждав під час вторгнення.
Окремо варто сказати про дизайн. Лара Яковенко вбудувала в книжку концепцію бродіння: верстка не лінійна, змінюється від розділу до розділу, а кольорова палітра повторює природні відтінки українських сортів – від ніжного золотистого до глибокого «Одеського чорного».
Відчувається, наскільки ретельну роботу зробила команда, наприклад, фото кримського сорту Кокур знайшли в Італії, знімки Гостомельського заводу запитували у штаб-квартирі корпорації у Швейцарії. В книжці — понад 400 фотографій і QR-коди, що ведуть до відеоісторій виноробів. А наприкінці приємна підводка — авторська добірка понад 100 українських вин.
«Нарешті Україну визнано виноробною державою. Саме книжковий сегмент мав закріпити за нами місце у світовому табелі про ранги, щоб ми мали своїх Оза Кларка, Хью Джонсона або Дженсіс Робінсон. Моя велика шана пану Сергію за це!»
— Відгук від читачів
Ця книжка дійсно універсальний подарунок:
- для поціновувачів вина, які хочуть відкрити нові теруари Поділля чи Сіверщини
- для рестораторів та сомельє, як професійний довідник
- для кожного з нас, як привід відчути гордість за власну спадщину
Англомовна версія Wines of Ukraine: The Untold Story видавництва Ukraїner доповнена актуальними історіями 2025 року й адресована міжнародній аудиторії.
Авторка: Анастасія Кузьменко
Замовити книжку
