Нещодавно у видавництві Book Chef вийшла книжка, яка привернула увагу чи не всіх любителів фантастики. В чому ж її особливість?
Як це зазвичай притаманно цьому жанру, однією книжкою історія не обмежується – це трилогія під назвою «Пам’ять про минуле Землі», кожна з книжок якої доволі об’ємна.
Та ще й перекладений цикл з китайської! Книголюби-фантасти навіть не очікували, що з’явиться український переклад, і ось до Книжкового Арсеналу вийшла вже друга її частина – «Темний ліс».
Це науково-фантастичний твір, автор якого Лю Цисінь – наразі єдиний китаєць, який за першу частину трилогії – «Проблему трьох тіл» – був номінований у США на премію «Неб’юла» та отримав «Г’юго» за найкращу фантастику 2015 року.
Цікава також історія перекладача Євгена Широноса, який взявся за культову трилогію – він є юристом, і переклади художньої літератури, очевидно, не є основною його спеціалізацією.
Ми розпитали Євгена про те, звідки виникла ідея перекладу, в чому особливість східної літератури, а також дізналися секрети – що відрізняє український переклад від англійського. Далі – пряма мова перекладача.
Ідея виникла, коли я прочитав трилогію мовою оригіналу і зрозумів, що український читач неодмінно має ознайомитись з настільки потужним твором, – як за задумом, так і за майстерністю написання.
Крос-переклад – неймовірне зло, тож я доклав усіх зусиль, щоб трилогія побачила світ у перекладі з мови оригіналу. Раніше я вже працював з художнім перекладом, зокрема перекладав з білоруської та англійської.
Взагалі азійський погляд на життя, проблеми та цілі в житті докорінно різниться зі звиклими для нас. То ж така різниця неодмінно відбивається і на куті зору авторів на досить прості і банальні для нас, людей європейської цивілізації, речі.
Трилогія цінна комбінаторикою технологічної сторони фантастики як жанру, глибоким пропрацюванням соціокультурних ідей, проблем та «больових точок» людства.
Все це залишає по собі враження справжності подій, важливості поставлених питань і правдивості прогнозу розвитку людства як біологічного виду, так і одвічних питань про появу і майбутнє Всесвіту.
Примітки перекладача про відмінність оригіналу від популярного англійського перекладу:
«Гігантський міфічний птах Пен (大鹏) перекладений як Рух зі збірки арабських казок «Тисяча і одна ніч», хоча різниця між ними важлива для розуміння описової частини: Розмах крил Руха — від 15 до 150 метрів; Пен — понад тисячу кілометрів. Рух топить кораблі і переносить слонів у пазурах; Пен помахом крил здіймає хвилі на морі в радіусі 1500 кілометрів.
Пен
Рух
Помилка, яка впливає на розумінні завдання і технології певного об’єкту трисоляріан, поява якого є центральною сюжетною лінією книги:
Певний об’єкт трисоляріан, рухаючись на високій швидкості (75 км/с), пролітає повз Місяць, проминає точку Лагранжа L1* у системі Земля-Місяць, перетинає геосинхронну орбіту (34 тисячі кілометрів), на 20 тисячах кілометрів починає уповільнюватися і повертає від Землі до Сонця. І тут –оооооооооп – відразу ж опиняється у точці Лагранжа L1 у системі Земля-Сонце! А це, на секундочку, 1,5 мільйони кілометрів від Землі! Плюс починає виробляти з Сонцем певні дії, які чомусь, одразу ж відчуває все населення і техніка на Землі!
В оригіналі об’єкт не перестрибував незрозумілим чином у точку Лагранжа L1 у системі Земля-Сонце, а, розпочавши сповільнення, знизив швидкість відносно Землі до нуля і розташувався на сонячно-синхронній орбіті на висоті 40 тисяч кілометрів.
* — точки Лагранжа — місця в системі двох космічних тіл, де певне третє зовнішнє тіло може “зависнути”, адже в цих точках не спрацьовує гравітація. Усього наразі відомо 5 таких точок. У точці L1 об’єкт може застрягнути на певний період часу, однак потім його відпускає. Цей астрономічний феномен часто використовують в науковій фантастиці, адже коли необхідно розповісти про об’єкти, які в космосі мають “стале” місцеперебування, то можна згадати саме такі точки. — прим. ред.
** — сонячно-синхронна орбіта — така орбіта, перебуваючи на якій об’єкт проходить над точкою земної поверхні в один і той самий сонячний час (кут освітлення Землі однаковий); переглянути принцип дії можна тут. — прим. ред.
Правильна назва пісні, яку заспівав один з головних героїв, китаєць своїй дівчині:
Вона мала назву 山楂树 (Shānzhā shù) — «Дерево глоду». Ну глід і глід, подумав я собі. Напевно якась народна китайська пісня. Проте професійна звичка фактчеку спрацювала — поліз перевіряти. Виявилось, що ніякої такої народної пісні немає, а її найвідоміше виконання звучить у фільмі 山楂树 之恋 (Shānzhā shù zhī liàn) – «Кохання під глодом» 2010 року, який повістує про реальну історію кохання часів Культурної революції. І тут мене осяює згадка про Чен Ліхуа, уповноважену, яка вмовляла підписати Є Веньцзє донос на батька у першій книзі. Вона коли була у складі робочого художнього ансамблю спеціалізувалася на виконанні радянських пісень. Тож поліз у англійський переклад і побачив, що там пісня перекладена як російська народна «Тонкая рябина». Але слова і мелодія не збігалися з почутим у фільмі. Довелося знову звертатися до вчительки, яка знайшла паралельний пісенник часів радянсько-китайської дружби, і виявилося що це адаптація китайською не «Тонкой рябины», а «Ой, рябина кудрявая».
Технічна помилка щодо кількості зоряно-водневих бомб, розміщених у космосі:
За планами проекту «Снігу» планувалося розмістити в космосі 10 тисяч бомб. Спочатку в тексті зазначається, що не вдалося розмістити менше п’ятої частини, і наведена точна кількість – 1614, що математично правильно (10,000 / 5 = 2000 > 1614).
А потім кількома сторінками далі в англійському перекладі, кількість незрозуміло зростає до 3614.
Початок розділу 34 «Bugs»/«Комахи»:
В англійському варіанті розділ одразу починається з моменту, коли Ши Цян (Да Ши) заходить до квартири Дін Ї, і бачить головних героїв вже напідпитку. Випущена важлива розмова між Дін Ї і Ван Мяо, в якій додатково пояснюється неможливість проведення досліджень без прискорювача елементарних часток та ще більше розкриваються характери героїв. (Ця інформація знадобиться у «Темному лісі» для розуміння мотивів Дін Ї):
1 310 thoughts on “Перекладач книги «Темний ліс» з китайської — про те, чому український переклад кращий за англійський”