Історії без слів: 6 “тихих” графічних романів

Першим “тихим” романом для мене став Un océan d’amour (An Ocean of Love), який мені позичив колега. Я ніколи не була фаном німого кіно, але ідея історій без слів зачарувала мене. Я зробила невеличке дослідження, і обрала декілька “тихих” коміксів, які вважаю цікавими та вартими “прочитання”.

Свої пошуки я розпочала з Європи. Лаура Снеддон (comicbookGRRRL) вважає, що попредником сучасного “тихого” графічного роману є безслівні романи часів розквіту німецького експресіонізму. І наскільки я зрозуміла, безслівний роман відрізняється від графічного ось такими речами:

• їх створювали за допомогою рельєфного друку (ксилогравюри, гравюри, ліногравюри тощо).
• вони зазвичай фокусуються на соціальних темах, переважно на протистоянні соціалізму та капіталізму
• цей вид мистецтва процвітав в Німеччині у 1920-30 роках, але зараз їх практикують лише декілька митців.

Сучасні коміксисти “заграють” з ідеєю мовчазних кадрів, які завдяки своїй потужній візуальній складовій не потребують слів. Але повністю “тихі” комікси важко знайти у першу чергу тому, що крамниці та видавці рідко створюють під них окрему категорію.

Читати: Культові та незвичні: топ-7 графічних романів

Тож, ось мій список найцікавіших “тихих” графічних романів, опублікованих після 2000 року:

“Океан любові” – An Ocean of Love, 2012 (Італія)

Вілфрід Люпано та Грегорі Панацціоне розповідають історію пари людей похилого віку, рибалки та домогосподарки. Одного дня чоловік зникає разом із човном, і жінка пускається на пошуки її чоловіка.

Анотація на обкладинці попереджає нас про те, що ця історія має “нуль дельфінів”, тексту та ономатопеї. І краще її прочитати до того, як океан перестане уособлювати для вас мрії. Загалом, це кумедна історія у стилі європейської анімації, на кшталт  “Тріо з Бельвіля”. 

“Листок” – Leaf, 2015 (Китай)

У графічному романі Дайшу Ма (Daishu Ma) чоловік знаходить незвичайний листок і забирає його із собою до столиці, де досліджує таємничу природу своєї знахідки, та водночас дізнається про життя міста.

Усі ілюстрації були намальовані простим олівцем із додаванням блакитного та жовтого кольорів.

“Прибуття” – The Arrival, 2006 (Австралія)

Цей графічний роман автора Шона Тана ( Shaun Tan) розповідає історію емігранта, який потрапив до дивної країни із купою незвичних створінь. Герой відчуває себе збентеженим та відокремленим, і намагається осягнути це нове для нього місце.

У цьому коміксі реальність та фантазія сплітаються в одне ціле.

Ojingogo, 2008 (Канада)

На цей комікс автора Метью Форсіта (Matthew Forsythe) надихнуло життя в Кореї. Це історія пригод маленької дівчинки та  її кальмара.

Метью також є головним дизайнером Adventure Times, тож я сподіваюсь його роман настільки ж веселий, як і мультфільм.

Після Ojingogo відразу з’явився Jinchalo (2012), графічна новела про нові пригоди героїні.

“Мрії робота” – Robot Dreams, 2007 (США)

Сара Варон (Sara Varon) розповідає історію дружби між собакою та роботом. Після того, як робот ржавіє, пес покидає його і намагається знайти іншого друга. Не дивлячись на те, що вона смішна, ця історія також нагадує читачу про те, що справжнього друга важко знайти і легко втратити.

На відміну від решти історій в цьому списку, ілюстрації “Мрій робота” виглядають дуже просто, проте це їм не заважає розповісти сильну історію.

“Єдина дитина” – The Only Child, 2015 (Китай)

Керівництво Китаю нещодавно пом’якшило політику “однієї дитини” і сім’ям дозволили мати двох дітей. Проте більшість китайських дітей виросли на самоті, без брата або сестри. У безслівному романі Гоцзин зображає життя такої дитини, яка одного дня, слідуючи за оленем в лісі, потрапляє в країну чудес.

Ще приклади ілюстрацій із коміксу:

Я збираюсь почати із “Прибуття” та “Листка”. А ви що думаєте, дорогі читачі?

Дарина Стремецька, Beauty and Gloom