«Таємне життя розуму»: руйнування міфів про людський інтелект

«У кожного є мозок, та не всім видали інструкцію до нього», – жартували ми у студентські часи, висміюючи тих, хто не встигав або робив щось дуже повільно. І навіть не здогадувались, що в той час Маріано Сіґман вивчав та аналізував десятки праць, щоби написати інструкцію про роботу найменш відомого та зрозумілого органу людини – мозку.

Функціонування мозку в епоху інтернету та соціальних мереж обросло великою кількістю міфів. Фанати серіалів про медицину впевнені, що мозок не відчуває болю, оскільки у ньому немає больових рецепторів. Активні поціновувачі соцмереж знають, що мозок працює активніше, коли ми спимо. Шанувальникам онлайн-курсів відомо, що сон потрібен для того, щоб очистити мозок від токсинів і закріпити нові нейронні зв’язки (укріпити все вивчене, бо мозок уві сні опрацьовує та відсортовує інформацію). До знань про мозок звернулись і продавці нових методик вивчення іноземних мов. І продаючи курси, в анонсах вони розповідають про сітку (нейронну), яку утворює мозок, якщо ми не просто вчимо матеріал, а знаходимо час на його повторення. І робимо це регулярно, а не раз у тиждень. З їхніх слів, це перший секрет, із цілої низки секретів, які вони розкриватимуть, якщо ми зважимось придбати курс.

Маріано Сіґман – міжнародний експерт із когнітивних досліджень у сфері навчання й ухвалення рішень. У 2006 році науковець заснував Лабораторію Інтегративної неврології – спілку вчених, які досліджували поведінку людини, для покращення навчальної практики.

Ця книжка – подорож сенсаційними та неймовірними відкриттями нейронауки в інтелект. Автор пропонує заглибитись у процеси мозку і з допомогою наукових експериментів дізнатись, як формуються нейронні зв’язки, як накопичується досвід, як люди роблять вибір і наскільки усвідомлюють мотиви цього вибору. 

Після двадцяти років досліджень та експериментів доктор Сіґман пропонує новий погляд на мозок як орган, який складається з величезної кількості нейронів, що відповідають за мовлення, мислення, сприйняття інформації, реакції та сни. Орган, який розвивається, але при народженні вже має деяку інформацію.

За допомогою досягнень фізики, лінгвістики, та інших наук вчений допоможе нам проникнути туди, де зароджується думка. Наприклад, автор доносить до нас, що людський мозок опановує мову задовго до того, як людина скаже своє перше слово. І в розділі про витоки мислення ми дізнаємось про сукупність вроджених (інтуїтивних) знань, які засвоює дитина у соціальному, освітньому та родинному середовищах зростання задовго до досягнення трьохрічного віку.

Маріано Сіґман розповідає про когнітивний розвиток і запевняє, що це не тільки набуття нових вмінь і знань. Цікаво, що Сіґман при цьому оминає стадії розвитку інтелекту Піаже — і першою віковою межею, коли змінюється спосіб формування понять спосіб, використовує трьохрічний вік. 

Розповідаючи про формування понять, автор знайомить нас із процесом створення нейронних зв’язків: поєднання візуального та тактильних досвідів. Він вводить такі поняття як «тактильні» й «візуальні» слова, де тактильні – це слова (як ми їх відчуваємо на дотик), а візуальні – це колір, форма, лінії (як ми їх бачимо).

Таким чином, наводячи приклади, Сіґман, знайомить нас із процесом виникнення та засвоєння понять мозком. А також протиставляє відому нам інформацію із новими науковими відкриттями та їх результатами. Власне, у цій книжці автор викриває помилки в історії психології та філософії свідомості. І переконує, що багато міфів продовжують існувати через наше внутрішнє чуття, просто тому, що нам так здається. Хоча факти свідчать про протилежне.

Ось що науковець розповідає про мову: «наш мозок із першого дня готовий до мови й налаштований на неї. Але ця потенція не реалізовується без соціального досвіду, тобто без спілкування з іншими». Далі він на прикладах розповідає, як дитина пізнає, де у мові слова. Адже усна мова дуже часто позбавлена чітких пауз, які б відповідали пробілам на письмі. Таким чином читач дізнається, як маленька людина засвоює перші слова, як із перших вивчених складів починає вибудовувати нові зв’язки та переходи. Виявляється, це несвідомий спосіб навчання, і смислове забарвлення до цих зв’язків додається пізніше.

Окремий розділ знайомить нас із межами ідентичності, а саме його величністю вибором. Вже стало традицією асоціювати людину з її вибором.

Що, як мені здається, є найпростішим шляхом до створення стереотипів.

Людину оцінюють чи відносять до тієї чи іншої соціальної групи за вибором одягу, музичними та кіно- смаками або вартістю речей, якими вона користується  і т.д. І для таких любителів всіх розсортувати цей розділ буде абсолютно неочікуваним. Адже у ньому автор розповість, скільки різних виборів ми робимо несвідомо, серед іншого (навіть!) не фіксуючи їх.

«Наші рішення, – пише дослідник, – майже завжди спираються на неповну інформацію й неточні дані». У своїй науковій думці про вибір та його мотиви він наводить досить переконливі історичні події, історію Черчилля і Тюрінга, і дві можливих розв’язки Другої світової війни, посвячує нас у суть впливу музики на покупки в супермаркеті і навіть про вплив на рішення правильно побудованого запитання.

Третій та четвертий розділи присвячені свідомості та думці. Звідси ми зможемо дізнатись, як працює свідомість у різних станах: активності, сну і навіть у стані коми. А також про те, чи можна читати думки, скільки часу думка проходить від свідомості до мови, як працює мозок, коли йому потрібно знайти оригінальне розв’язання проблеми.

Про свою наукову роботу автор говорить, що вона стала цікавою завдяки сотням науковців, які робили свої відкриття задовго до нього. І в фінальних розділах він підводить нас до логічного запитання: чи змінився людський мозок від первісних часів? Мислення змінилось, а що відбулось із мозком? І він пропонує дуже цікаву розв’язку цієї філософської проблеми (бо зразок первісного мозку ми не можемо спостерігати) через свідомість і наше усвідомлення себе.

А оскільки це дослідження було започатковане з метою покращення навчальної практики, то ключовими процесами мозку, які аналізує вчений, є майстерність, забуття, навчання, пам’ять, зусилля і талант. Це справді сенсаційна робота, в унікальності якої нема причин сумніватись. Зате є список наукових досліджень та експериментів, на які опирається вчений, і їх кілька сотень.

Ця книжка буде цікава людям, які цікавляться природою мислення, саморозвитком, педагогікою, вивченням мов або навчальними методиками.

Корисною буде для людей, які надають перевагу власній оцінці дійсності або популярному сьогодні, критичному мисленню. Вона допоможе позбутися стереотипів та міфів, якими сьогодні перевантажений інформаційний простір.  

(Visited 377 times, 1 visits today)