Коли шкода – ще й неймовірна пригода. У полоні «Шпалереону» Олени Колінько


Попереджений = озброєний


Що може означати назва розділу у книжці: «останній»? Це не безжальна крапка у кінці і не зрадливе відчуття тоненької останньої сторінки в пальцях, а якраз попередження про те, що скоро кінець, отож різкого смутку через закінчення казки не настане. Мова про казку-повість «Шпалереон», що є новинкою видавництва «Фонтан казок». Так, читання повісті Олени Колінько захоплює і змушує відволіктися від усього на світі. Тому таке м’яке закінчення виглядає дуже доречним. Така історія однозначно викличе хвилю дитячого «хочу ще», а тому і продовження, мабуть, не забариться. Які шпалери стали центральним об’єктом книжки і про що пригоди – в огляді нижче.


Що можуть дипломанти і фрілансери


Олена Колінько – письменниця із затишної Полтави, міста, яке славиться круглою площею, та де, до слова, і доля видатної жительки замкнула її –  в коло письма. Ще зі шкільних років Олена мріяла писати свої книжки. Писала на оцінку і для себе. На урок і потайки. І от сьогодні її книжковий дебют – це перемога у конкурсі «Напишіть про мене книжку!» від видавництва «Фонтан казок» і її фантастичний світ дитячої уяви – Шпалереон.

Але раніше її ім’я також звучало у списку переможців – і за повість «Піксель Петрович» (дипломант Корнійчуковської премії), і за фентезі про козаків-характерників. Ще її казка звучала на радіо. Варто відзначити, що Олена Колінько – це та людина, яка ніколи не зупиниться, бо нарешті справа її життя отримала свій перший, яскравий прояв – видану книжку для молодших школярів.

Барв першій перлині додала художниця Катерина Рейда. Катя вже 15 років активний фрілансер, малює книжкові ілюстрації для багатьох видавництв, створює 2D-героїв, комікси, іконки, афіші та анімацію. Має ступінь магістра зі своєї спеціальності, навчалася у Національній академії образотворчих мистецтв та архітектури. ЇЇ малюнки Шпалереону – це палітра казкових кольорів, з елементами карикатури, мініатюри… Це чарівна виразність, яка дуже запам’ятовується і підсилює текстові образи. Майстрині вдалося малюнками передати вигадані Оленою Колінько плоди дитячої уяви, з яких вийшов цілий фентезійний світ зі своїми правилами.


Що було до шпалер. Школяр – від слова «школа»?


Початок історії знайомить нас, наче з камери вгорі літаючого дрона, з ситуацією у декількох сім’ях, де є школярі. Завтра перше вересня. Відчуття і проблеми у кожного різні, але мета одна – з’явитися на лінійку вчасно і весело розпочати новий навчальний рік.

Юля з малою сестричкою Діаною, яка йде в перший клас, Костя Кокос, Носоріг Батуренко, Бубня, Артур Ситник та Леся – команда, про існування якої ніхто з них самих навіть не здогадувався. Те саме перше вересня, важкі букети, від яких пітніють долоні, урочисті промови і перші зауваження від керівників:

«..скельця вчительських окулярів зблиснули, як панцир отруйного жука». С.17

Але у класі зробили ремонт, звісно, переклеїли шпалери, і ті своїми візерунками стали навіювати на школярів дуже химерні видіння. Варто лиш перевести подих від невдалого змагання за телефон з пильним поглядом учительки чи відпочити від підпільного читання забороненої літератури під партою – очі зупиняються на візерунках. Так, Юля Живчук декілька разів ловила себе на тому, що подумки вона десь далеко, і її наче притягує щось зовсім неземне, тобто щось, що не стосується класної роботи, коли вона дивиться на шпалери:

«Вона вже хотіла штрикнути Лесю, щоб та теж поглянула на диво, аж тут помітила, що у вікно зазирає сонце». С.15


Школяр – від слова «шкода»!


На уроках крім цих дивних відволікань у головної героїні Юлі нічого не трапилося. Та хто ж зі школярів не підтвердить, що найяскравіші пригоди за часом із заняттями ніколи і не збігаються. Усе колись між уроками, перед, чи після них – на чергуванні. Окрім того, що створюється романтична обстановка самостійності і незалежності від дорослих, є ще й якесь дійство, обов’язково поєднане з розподілом ролей відповідно до статусу в класі. От хоча би миття дошки чи підлоги. Ціле поле для самореалізації. Кожен сам за себе і зі своїми «тарганами», але лише доти, доки не звалиться на бешкетників якась біда.

Так, компанія з третьокласників разом з малою шепелявою першачкою через необережність і задерикувату халатність (ну чергування ж, як завжди) просто зникає собі зі школи… у чарівний світ:

«І все. Тиша. У кабінеті анікогісінько не залишилось». С.27


В’язні на елітних умовах


Якщо хтось запідозрив, що школярі потрапили на іншу планету їсти морозиво і розглядати нескінченні візерунки диво-шпалер – тримайтеся, бо ні. Мета їхньої вимушеної подорожі (скоріше в якомусь невідомому вимірі, ніж у часі чи просторі) – відповідальність і компенсація. І наче все добре, коли ти вже – третьокласник, тобто майже дорослий, такий крутий школяр, що можеш сміятися з малявок-першачків, наче так круто, коли ти знаєш про Маріанську западину краще за вчительку. Але не все так пурпурово, чи фіолетово – коли ти бозна де, переляканий (невідомо від чого більше – від пропущеного дня в школі, чи від пригод) і винний. Так, саме так – винний і мусиш рятувати ситуацію. Без своїх зручних фішок, які залишилися в класі і вдома. А тут:

«– Через діру до Шпалереону потрапляє реальність. А це найбільший ворог для нас». С.38


Обережно: дитяча фантазія


Так-так, повіяло екшном і фантастичними пригодами. У світі, де панують дитячі фантазії. І ось це – чи не найбільший спецефект і вау-момент казки «Шпалереон» – світ, де кожної миті з’являється щось нове, щойно як тільки це вигадало якесь мрійливе дитя з розкутою фантазією. Ось тобі й маєш: гавайські носороги, шоколадний асфальт, крижана лисиця і зовсім няшний екземпляр – хамелеон Хвилька, щоправда, розміром, мабуть, з бика.

Перешкоди і підстави, моторошні місця і ризиковані плани – все це пригода школярів, які у таких незвичайних, і що тішить, не менш кумедних ситуаціях, тримаються командою, концентрують всі корисні вміння і… перемагають, тобто виправляють ситуацію, яку ж самі і допустили.


Повернення додому. Кому читати


Читання повісті пролітає, наче швидкий Хамелеон-Хвилька – галопом, захекано, із такою ж різкою і несподіваною «зміною кольорів» від чудернацьких поворотів сюжету і його динамічності.

У повісті навіть є трохи детективу. Добре замасковані деталі, без зайвої «води» додають азарту не лише під час головної загадки пригоди – де і з чого зробити папір в екстремальних умовах, а і повністю по всьому сюжету: наприклад, ситуація з викраденням малої Діани, чи довгожданих листочків так сяк зліпленого паперу.

Книжка яскраво підкреслить полиці домашніх бібліотек, на яких читачі збирають захопливі історії для менших школярів, пригодницькі фентезі та книжки про те, як впоратися з отим «утнув на свою голову» і з гідністю нести відповідальність.

Тішить, що історія Олени Колінько зустрінеться з сучасними школярами, які стають все більш відкритими, мрійливими, активними. Світ Шпалереону, який насправді так символічно створений з фантазійних плодів дитячої, ще такої незаангажованої уяви, змотивує їх сміливіше мріяти та творити. І бути відповідальними у будь-якій ситуації до кінця. Нехай навіть за секунду до миті, коли на тебе налетить туша чубатого носорога!:)


Читати також: Олег Чаклун «Монстри, що живуть у шафах», Стренковська-Заремба Малгожата
«Детектив Кефірчик у пошуках скелета».


Читати: Книжковий Арсенал 2018. Дитячі новинки в Yakaboo

Читати: «Казка − вигадка, та в ній…». Що в ній? Шукаємо відповіді та #ЧитаємоРазом: Атлас Казок


Придбати книгу в Yakaboo

(Visited 115 times, 1 visits today)
Ірина Варламова
Ірина Варламова
Десь два роки тому в моїх профайлах можна було побачити: юрисконсульт, депутат, помічник керівника... Усе так, певною мірою, і залишається, та зараз моя найголовніша роль - мама. А найбільшим хобі завжди було читання. То ж я заснувала спільноту про читання дітям "Читата: читає мама і тато". Зі своїми дописами можу трапитись вам ще на Барабуці та в блозі Видавництва Старого Лева, у рубриці "Книготерапія" в сумській студентській газеті "Academix". Допомагаю бібліотеці в рідному селі поповнювати фонд та триматися сучасності. Просто так. Мрію відкрити книгарню-кав’ярню з дитячою кімнатою. Мотиваційна література для батьків, дитліт; книги для бізнесу та саморозвитку, історичні романи завжди знайдуться на моїх поличках і сторінках блогу.