Хто не любить історії про драконів? А про нечисту силу і хоробрих героїв? А якщо це все ще й в рідному, знайомому з дитячих казок, антуражі? Тоді це — історії Володимира Рутківського. Остання з них — «Щирик зі Змієвої гори» (ВСЛ, 2018) — про всім відомого Змія Горинича, не менш лихозвісного Костія Безсмертного (саме так, а ніякого не Кащика Невмирущого), міцну дитячу дружбу і навіть про котиків (принаймні, одного).
Характерник українських казок
Володимира Рутківського представляти українським читачам немає потреби, його ім’я — це вже синонім хорошої української книги для дітей. Тетралогія «Джури-характерники» (А-ба-ба-га-ла-ма-га) про пригоди козаків, повість «Сторожова застава» (А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2017), котра була екранізована минулого року і пройшла в кінотеатрах на ура, п’ять літературних премій і ще багато чого, що складає добру славу одного з найкращих дитячих письменників України сьогодні. Його книги — це завжди захоплююча пригода, з дрібкою гумору і неодмінно хорошим фіналом.
Нянька для дракона
У новій книзі «Щирик зі Змієвої гори» йдеться, звісно ж, про дракона. І не про абиякого, а про самого Змія Горинича, бо прийшов його час прокинутися раз на 400 літ. А разом з ним — і маленькому Щирикові, його синові, ще зовсім наївному і безкрилому ящеру. І, звісно, Костію Безсмертному, вічному і вірному (за золото) слузі Змія. Маленький Щирик ще не може їсти сирих овець і корів, як його татко, а ще йому потрібен товариш для ігор, тож Костій викрадає для нього Андрійка, котрий приїхав у село до рідних (мораль — ніколи не ходіть з незнайомими дідусями в горах!). Далі будуть і спроби утечі, і благородна дружба, і небезпечні розваги і, звісно, справжній герць із драконом! Нудьгувати не доведеться.
Казка з карпатським колоритом
Читати історії Володимира Рутківського — як слухати улюблені оповідки дідуся. Казкові герої борються з злими силами, проте вони — не якісь там древні легенди, а цілком сучасні хлопці — їздять на мотоциклі, спілкуються по мобільнику і навіть мають з собою ракетницю (про всяк випадок). Та й сама нечиста сила тут не те щоб 100% погана, а, як і у справжньому житті, є в ній і хороші сторони (а у Ядвіги Олізарівни, відомої в широких колах як Баба Яга, їх безліч, а ще й кіт!). Додайте до цього неймовірну карпатську природу, роздуми про справжню дружбу, підтримку і подвиги — і отримаєте чудову казку для будь-якого віку. До того ж, тут можна знову зустрітися з героями інших, давно улюблених історій: «Гості на мітлі» та «Бухтик із тихого затону» 😉
Кому читати
«Щирик зі Змієвої гори» розрахований, звісно, в першу чергу на дітей шкільного віку. Саме тих, котрі люблять давні казки, битви, пригоди, попереживати і посміятися. Однак насправді ця історія така легка й захоплива, що будь-якій дитині незалежно від віку («від 2 до 102») неодмінно припаде до душі.
Схожі книги
Найцікавіше — це зустрічати уже улюблених героїв в інших книжках. Якщо «Щирик» завоював ваше серце, то в «Гостях на мітлі» можна ближче познайомитися з Ядвігою Олізарівною та її неперевершеним Аристархом, а книга «Бухтик із тихого затону» розповість всю передісторію самого Бухтика.
2 372 thoughts on “Про драконів і дружбу: «Щирик зі Змієвої гори» Володимира Рутківського”