«Що це взагалі таке?»: книга для «чайників» про сучасне мистецтво

«Що це взагалі таке? 150 років сучасного мистецтва в одній пілюлі» — мастрід для тих, хто соромиться свого нерозуміння, хіхікає на виставках у Пінчук Арт-центрі і не відрізняє експресіонізму від імпресіонізму.

Українською мовою книга вийшла у травні 2017-ого, але я переконана, що актуальною вона залишиться ще довго.

По-перше, варто зізнатись, книг про мистецтво не для мистецтвознавців, а простих людей українською виходить досить мало. А тут талмуд на майже 500 сторінок, та ще авторства Вілла Гомперца – колишнього директора галереї «Тейт» та людини, яка пише про мистецтво для «Бі-Бі-Сі», «Таймз» і «Гардіан».

Фактично перед нами історія появи художніх напрямків від 1820 року до сьогодення. У кожному розділі автор розповідає нам про те, що підштовхнуло митців відійти від канонів реалістичного мистецтва, що ними рухало, як їх сприймали сучасники. І звісно не забуває розбавити текст цікавими замальовками із життя митців, так би мовити зануритись в їх побут і доторкнутись до богемного життя: випити з Матісом, чи уявити себе гостем вечірки Далі.

Текст написаний просто і зрозуміло, все розкладається по поличках. Тож читач відчуває себе допитливим шукачем, а не студентом, який зубрить текст до іспиту.

Перш за все у виданні ціную смачні описи, де пояснюється не лише що, а і навіщо саме так зробив автор.

Наприклад, опис картини «Ресторан «Ля Машин» у Буживалі» Вламінка пояснюють так:

quote1

«На картині зображено задушливий полудень в модному селищі на захід від Парижа. На вулиці нема нікого, мабуть тому, що мешканці ховаються в будинках і бережуть очі від сліпучого сонця надворі. Проте це якщо вони бачать своє селище так само, як Вламінк. Він підсилив інтенсивність кольорів до максимуму, перетворивши ідилічний пейзаж на різнобарвну галюцинацію. В уяві митця вулиці Буживаля і справді були устелені золотом (фарбою), а привітна зелень села перетворилась на покривало з клаптиків оранжевого, жовтого і синього. Кора на деревах не коричнева чи сіра, а натомість калейдоскопічна суміш яскраво червоного, аквамаринового і лай мово-зеленого. Що ж до будинків, які влаштувались на картині Вламінка, вздовж жовто-цегляної дороги, то вони спрощеної форми: дахи – це просто мазки бірюзово-синьої фарби, а фасади передано бризками синього і рожевого.

А загальний ефект – візуальний шок»

quote2

Невже після такого опису ви не кинулись шукати, як же виглядала та картина? До речі, вкладок з ілюстраціями в книзі теж багато. Звісно, вони не ілюструють всі згадані в тексті роботи, бо тоді б довелось видавати як мінімум тритомник.

Так само жваво читачам пояснюють і особливість мистецьких течій та напрямів.

quote1

«Ви знаєте абстракціонізм. Ці картини з довільними закарлючками, дивлячись на які думаєш, буцім «п’ятирічна дитина таке намалює». Це, звісно, може бути і правдою, хоч малоймовірно. Доволі важко точно визначити, що відрізняє ці лінії від того, що ви могли намалювати, але різниця справді існує. Є щось особливе у плинності ліній, композиції та формі, що змушує мільйони людей товктися в художніх галереях, аби побачити абстрактні картини, наприклад, Марка Ротко або Василя Кандинського».

quote2

Читаючи описи кольорів із нашаруваннями барв, знімаєш капелюха перед перекладачами, які проробили велетенську роботу.

Єдиним мінусом видання є м’яка обкладинка. З одного боку, вона, звісно, здешевлює і так не надто доступну за ціною книгу, а з іншого боку, плями і потертості на ній з’являються швидше, ніж встигаєш донести її з магазина додому, а так хочеться поділитись книгою із друзями.

Не гарантую, що після прочитання книжки ви станете знавцем і поціновувачем фонізму і кубізму або більше не будете сміятись із перформансів, але перший крок до розуміння мистецтва буде зроблено.


Читати також: «Не бійтесь галерей», «Це Далі», «Як розмовляти з дітьми про мистецтво», «33 митці у трьох актах», «Помаранчевий надувний пес».



Читати  Імпресіоністи під прицілом. Уривок із книжки Замах на мистецтво

Читати  Арт-терапія: 15 книг, які варто прочитати всім, хто цікавиться мистецтвом
(Visited 196 times, 2 visits today)
Настя Дзюбак
Настя Дзюбак
Книжковий шопоголік. Не можу обійти паперову книжку. Гримуча суміш журналіста і філолога. Час від часу організовую у Кропивницькому зустрічі з письменниками. Лише з тими, яких люблю сама. У вільний від читання час готую і їм.
https://www.facebook.com/nastia.dziubak