Бути інакшою в тоталітарному світі: рецензія на книгу «Перезавантаження» Тері Террі

2054 рік. Підлітків, які вчинили якийсь злочин, не саджають в тюрму, а стирають їм пам’ять. Їх відправляють у нові родини та дають можливість почати все з нуля. В голову вживляють чип, а на руку одягають браслет, що слідкує за їхнім настроєм. Будеш недостатньо щасливим – «виключишся» або помреш. Така зав’язка у роману Тері Террі «Перезавантаження», що вийшов цього року у видавництві #книголав. 

Про англійську письменницю Тері Террі відомо небагато. Світ дізнався про її талант у 2012 році, коли вийшла перша книга з трилогії «Обнулена». У 2013 та 2014 році вона написала наступні дві книжки. До України ця хвиля докотилась тільки зараз – завдяки #книголаву наші підлітки (та дорослі) вже можуть прочитати першу частину трилогії – «Перезавантаження». Продовження обіцяють видати у січні.

Я ставилась до цієї книжки скептично, бо вона все-таки підліткова, а мені вже 31. Втім, «Дім дивних дітей» – теж начебто для підлітків, але спробуй відірвись, поки не подолаєш усі три книжки! З «Перезавантаженням» вийшло так само. Я перестала пручатися з перших же сторінок і поринула з головою у створений авторкою світ майбутнього –  тоталітарний, неприємний і моторошний.

Про що це

Отже, головна героїня – Кайла – з тих самих «обнулених» підлітків. Вона намагається пристосуватись до світу, в якому опинилась. Звісно, Кайлі цікаво дізнатись, ким вона була і чим «заслужила» своє обнулення. Поступово головна героїня знаходить друзів (і недругів), а ще кохання, і розуміння, що вона трохи відрізняється від інших «обнулених». Через сни до неї прориваються уривки колишнього життя, але що ці картини означають – Кайла не розуміє. 

Сюжет «Перезавантаження» надзвичайно динамічний – у кожному розділі щось відбувається, що примушує читати далі і не зупинятись. А загальна атмосфера книжки дуже моторошна. Скрізь виринають лордери (щось типу СБУ), зникають люди, усі бояться сказати зайве слово, а браслети фактично контролюють думки – варто подумати про щось погане, і опиняєшся під загрозою. Паралельно існує організація (терористи?), яка проти цього устрою бореться, але поки безуспішно.

Що тут ще є

Якщо зануритись трохи вглиб, то в книзі піднімається тема «інакшості» (через свою «обнуленість» Кайла страждає, має менше свобод за «звичайних» людей і навіть не може брати участь у змаганнях з бігу, хоча бігає краще за інших). Її сприймають «другосортною», хоча вона не винна, що такою стала, і ніяк не могла цьому завадити. 

А ще тут є виживання у тоталітарному світі, сповненому пропаганди і страху. І відчуття підлітка у цьому світі – підлітка, який спочатку все сприймає на віру, довіряє системі, а потім починає розбиратись, хто тут «хороший», а хто «поганий» – влада чи терористи? І на якому боці варто бути? Зрештою, у будь-якому найжорсткішому режимі завжди будуть люди, що підуть на ризик, захищаючи свою свободу та справедливість. А ще в будь-якій тоталітарній системі влада, на правах сильного, порушує свої ж закони. Все це ми вже колись бачили (і бачимо зараз, на прикладі окремих сусідів). 

Ще одна думка довкола книжки: відчувати погані емоції – це нормально. І будь-які штучні пристрої, покликані начебто тримати відчуття щастя на найвищому рівні, ні до чого хорошого не призведуть. Засмучуватись та страждати – це теж свобода, яку собі має дозволяти будь-яка жива людина. Натомість ми намагаємось вдягнути на себе та оточуючих оці «контролюючі браслети», коли варто просто розслабитись і бути собою. 

Книжку я прочитала за кілька поїздок в метро. Завершилась вона, за законами жанру, на найцікавішому. Якщо хочеться чогось гостросюжетного, і разом з тим легкого (книжка все-таки для підлітків) – тоді швидко купуйте, читайте, і будемо разом чекати січня. 

Тетяна Гонченко
Маю в житті чотири пристрасті: журналістика, подорожі, література і котики. Тож багато пишу, багато їжджу по світу, багато читаю і маю двох котиків. Зрештою, ці сфери тісно пов’язані: хороший журналістський текст – це теж література. А книги – це ще один спосіб подорожувати. Котики ж прекрасні самі по собі. Веду телеграм-канал про книжки: http://t.me/npzbvnkngchtn
https://www.facebook.com/atanoissapa

7 thoughts on “Бути інакшою в тоталітарному світі: рецензія на книгу «Перезавантаження» Тері Террі

  1. I’m truly enjoying the design and layout of your website. It’s a very easy on the eyes which makes it much more enjoyable for me to come here and visit more often. Did you hire out a developer to create your theme? Great work!

  2. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a video game where you can do anything you want. sl is literally my second life (pun intended lol). If you want to see more you can see these second life authors and blogs

  3. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a game where you can do anything you want. sl is literally my second life (pun intended lol). If you want to see more you can see these second life websites and blogs

  4. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a game where you can do anything you want. Second life is literally my second life (pun intended lol). If you want to see more you can see these Second Life websites and blogs

  5. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a online game where you can do anything you want. SL is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these Second Life articles and blogs

Залишити відповідь