Вітаємо, ви в наступному турі! «Пульсація» Бена Елтона – саркастичний роман про залаштунки грандіозних TV-шоу

обкладинка роману "пульсація"

Якщо ви бачили хоча б один випуск талант-шоу, ця книжка порве вас на шмаття, і ви одразу скажете Бенові Елтону три «ТАК»! Відомий британський комік, продюсер і сценарист, який працював над мегапопулярними телепроєктами і навіть є одним із творців серіалу «Містер Бін», знаходить час ще й на письменництво. Аудиторію Елтон завойовує романами, в яких динамічні сюжети приправлені британським гумором. В його «Пульсації» повно яскравих героїв, тож годі зволікати – поринайте в нещадний світ шоу-бізнесу.

Вірити в свою мрію

«Пульсація» – саме так називається найпопулярніше розважальне шоу на британському телебаченні, яке переплюнуло навіть «Поп-ідола» та «X-Фактор». На нього «залипають» рекордні 8,5 мільйонів глядачів, не підозрюючи, що від їхніх поглядів приховано головне: справжня суть шоу полягає далеко не у тому, аби шукати талановитих співаків.

А внутрішня кухня проєкту настільки безпринципна, що запросто ламає навіть його працівників (якщо ті мають в собі бодай часточку моральності). То що вже казати про учасників, які третій сезон поспіль приходять на кастинги, щиро вірячи у свою мрію – стати зіркою?

Засліплені бажанням слави, натовпи конкурсантів готові буквально продатися в рабство телевізійникам. Кожен із них згоден дотримуватись правил, що можуть змінюватися скільки завгодно разів будь-якої миті, як тільки цього заманеться продюсерам. А також підписує контракт, який зобов’язує зберігати в таємниці всі нюанси створення «Пульсації». І рано чи пізно, кожен про це серйозно пошкодує.

Адже на екранах згодом покажуть щось абсолютно інше, ніж уявлялось: відчайдухів зроблять посміховиськами, з їхніх коментарів змонтують фрази цілком протилежні за змістом, ну, і з доволі скромної «масовки» ліпитимуть картинку для підтримання легенди про 95 тисяч охочих потрапити в «Пульсацію». Герої програми при цьому навіть не зможуть захистити себе, бо будуть змушені мовчати.

Великий маніпулятор

На перший погляд, долі учасників на шоу залежать від глядацького голосування і трьох суддів, які іноді поводяться настільки лицемірно, аж гидко. Однак насправді все вирішує тільки один із них – Келвін Сіммс, знаменитий продюсер, мільйонер і власник телевізійної корпорації. Прагматичний цинік, він точно знає, що потрібно для успіху. Тому буде усіляко «протягувати» не тих персонажів, які мають голос і вміють співати, а тих, хто має чудернацьку зовнішність, фізичні вади, дивну поведінку, сумнівне минуле – словом, свою «історію», здатну зачепити глядачів.

Зрештою, йому достатньо й самого тільки натяку на історію, щоб написати фантастичний сценарій – все інше можна додумати, перебільшити, компенсувати вибором пісні та костюма і подати під потрібним соусом. Так-так, у «Пульсації» все відбувається за заздалегідь підготованим сценарієм, а не в реальному режимі. Тільки не кажіть, що ви здивовані!

У новому сезоні Сіммс має власний інтерес – йому доконче потрібно, щоб у шоу переміг Його Королівська Величність, Принц Вельський. Але змусити глядачів полюбити старого зануду, мисливця на лисиць і органічного фермера – та ще задача навіть для такої акули, як Келвін…

Реп’ях, Тупак чи Страшко?

Найцікавіша частина талант-шоу – це завжди етапи відборів. Тут Бен Елтон відвів душу і максимально іронічно висміяв ці безкінечні кастинги! Думаю, сатира автора пішла куди далі, ніж реальність, адже в його книжці аналітики шоу навіть поділили конкурсантів на умовні категорії: Реп’яхи, Тупаки та Страшки. Відповідно до такого психологічного типажу формується подальший образ претендентів у програмі. Придивіться уважніше – хіба ви не впізнаєте цих персонажів?

Реп’яхи – це конкурсанти у цілковитому відчаї, які не маючи навіть натяку на талант можуть скиглити, плакати і благати суддів сказати їм «ТАК», адже вони настільки сильно мріяли про це! Відмова Реп’яхам на кастингу має всі шанси перетворитися на яскраве видовище.

Тупаки – украй самовпевнені й пихаті психи, фріки, переконані  у власній незрівнянності. Вони можуть бути вульгарними і зухвалими, а для шоу це завжди плюс.

Страшки – найсмішніша категорія, «еліта» «Пульсації», без них шоу не мало би сенсу існування. Це найбільш вразливі та неадекватні представники суспільства: люди з фізичними особливостями, незграби, задроти, емоційно відсталі чи просто пришелепкуваті.

Саме з таких претендентів і формується дюжина фіналістів. Звісно ж, нікому не йдеться про співочий талант. Усе – тільки заради розваги!

Але програш – це не завжди поразка

Попри те, що роман Бена Елтона присвячений шоу-бізнесу і написаний цілком у дусі стендап-комедії, автору вдалося зачепити на задньому плані сюжету ще й безліч інших тем, актуальних для сьогоднішнього бентежного та споживацького світу.

Тут і про сімейні цінності й підліткові проблеми, і про політичні тонкощі, про пошуки себе та справжній талант, про жадібність і романтичні почуття.

«Моя робота, ваша робота, наша робота – розважати. Якщо викинути найкращого співака – цікавіша розвага, ніж залишити його, тоді саме так ми й маємо вчинити, бо глядачів не цікавить спів. Спів – це необхідне зло. Глядачів цікавлять самі співаки. Ті люди, які співають пісні. Поп помер. Люди думають, що я такий розумний, бо переможці нашого шоу підписують контракт з моєю компанією звукозапису. О, вау! Подивіться на мене! Я такий гуру! Велике діло. Зможу випустити один-єдиний грьобаний альбом Безіменного Джо. Та до біса! Я за п’ять хвилин телефонного голосування заробляю більше, ніж за всю звукозаписувальну кар’єру більшості цьогорічних фіналістів. Так. Подумайте про це. Він, вона чи вони вигідніші для мене до того, як переможуть, ніж опісля».

Бен Елтон

Кому варто читати

«Пульсація» розрахована на масового читача, хоча б поверхнево знайомого з попкультурою й телебаченням. Тому буквально будь-кому цікаво буде провести з нею вечір. Тільки ж не забувайте про позначку 18+ – книга призначена лише для дорослої аудиторії, бо містить нецензурну лексику і сцени відвертого характеру!

Кому не варто читати

Щирим фанатам помпезних телевізійних проєктів (будь то співочі, танцювальні, кулінарні, якісь інші талант-шоу чи реаліті), – якщо вони не хочуть, аби їхні рожеві окуляри тріснули раз і назавжди.

Схожі книжки

img_100687 (2)

Прстиж
Крістофер Пріст

img_4373_1 (2)

Води слонам
Сара Груер

img472_1_76

Душевна музика
Террі Пратчетт

img140_4_61

Повний безлад
Вуді Аллен

img456_1_47 (1)

Ідеаль
Фредерік Бегбедер

Авторка: Ірина Стахурська