Коли я чую слово «фантастика», в першу чергу я уявляю собі космічні кораблі, бластери, прибульців і далекі подорожі. У «Поверненні з зірок», як зрозуміло вже з назви, є і кораблі, і космос, і мандрівки. Але в першу чергу, це книга про людство і людяність, глибоко психологічна і соціальна.
Огляд книжки на каналі Yakaboo
Поляк з українським корінням
Станіслава Лема представляти немає потреби. Станіслав Лем — це «Соляріс», «Астронавти», «Кіберіада», «Казки роботів» і ще багато-багато чого. Лем народився у Львові, що тоді був територією Польщі, однак виїхав звідти, коли місто перейшло до Радянського Союзу після Другої світової війни. Письменник був почесним членом американської організації письменників-фантастів SFWA (засновник премії «Неб’юла»), однак був позбавлений його за жорстку критику американської фантастики. Пізніше Лему запропонували звичайне членство, проте він відмовився. Багато його книг екранізовані, а на його честь названо астероїд.
Чужий серед своїх
Історія «Повернення з зірок» починається з, власне, повернення. Головний герой знову опиняється на Землі після 120 років космічних мандрівок. Проте звичний йому світ давно відійшов у небуття, і його місце зайняла інша реальність. Змиритися з нею чи бунтувати, спробувати знайти своє місце чи знову податися в далекі далі, та і наскільки хороша і правильна ця нова реальність — Станіслав Лем ставить багато запитань, але відповіді на них потрібно шукати читачеві.
Книга не стільки фантастична, скільки психологічна. Головною темою стає так звана бетризація — своєрідне вакцинування, яке унеможливлює будь-які прояви агресії, «ментальна кастрація». У новому суспільстві вона є обов’язковою для всіх чоловіків, тож головний герой відчуває себе білою вороною, якої, до того ж, усі сахаються і бояться. Завдяки бетризації життя соціуму стало надзвичайно стабільне, врівноважене, злагоджене. Але разом з тим зникли і майже будь-які дослідження, авантюризм першовідкриттів, тому що будь-який ризик — це теж свого роду агресія і небезпека.
Складнощів адаптації додає і те, що у космосі головний герой пережив багато небезпек і втратив теж чимало, тож тепер, у спокої, йому уже важко знайти собі затишне місце. Суспільство, в яке він повернувся, занадто заплутане і незрозуміле: дивні стосунки між чоловіками і жінками, налагодження яких стає для головного героя теж своєрідним дослідженням невідомого космосу; роботи, які уже майже замінюють людей і навіть відправляють інших роботів на переплавку, як би ті не просили їх залишити; дослідження, цікавість і сама потрібність польотів до зірок: «Якби там була лише порожнеча без зірок, ми би полетіли досліджувати порожнечу!». Зав’язок цікавих тем безліч, хоча на перший погляд історія здається простою і дуже лінійною.
Любителям фантастики і не тільки
Книги Станіслава Лема і зокрема «Повернення з зірок» можна сміливо рекомендувати не лише любителям фантастики. Звісно, в першу чергу тут багато космосу, пригод і подорожей. Але далеко не останнє місце займають роздуми про людство і його майбутнє, глибоко філософські і психологічні. Якщо все це — те, що ви любите читати, тоді Лем саме для вас. Окрім того, дуже цікаво знаходити у його книгах втілені передбачення майбутнього, як от, приміром, книги-кристали, що містили тільки один екран, світилися і перегорталися натиском в кутку екрану ?
