Українська перекладачка вперше одержала Орден полярної зірки: переклади Галини Кирпи

Орден полярної зірки — одна з найвищих відзнак Швеції, яку вручають лише закордонним діячам, які проявили себе в сфері культури, та членам королівської сім’ї Швеції. Як повідомляє Посольство Швеції в Україні, свого часу його отримали шведський вчений ботанік Карл Лінней, данський письменник Ганс Крістіан Андерсен, американська письменниця інтелектуалка Сьюзан Зонтаґ.
Вперше Орден отримала українська письменниця та перекладачка Галина Кирпа. Як авторка Галина відома переважно збірками віршів для дітей та шкільних хрестоматій, прочитати які можна тут. Оскільки Орден було вручено саме за переклади, хочемо розповісти більше про перекладні книжки Галини, які вийшли українською завдяки їй.

Шведському автору Ульфу Старку вдавалося створити справді магічний світ для дітей. У творах він намагався не відкидати дитячі емоції, а говорити з дитиною на рівних — ось чому ця книжка про першу закоханість насправді є водночас і милою, і цілком серйозною. Бо почуття — це не жарти, в якому віці би ти не перебував, хоч в 18, а хоч і у 8. Тому ця тепла розповідь і чудова для читання всією родиною, і деякі фрази з неї дуже точно описують емоційний стан, коли тобі хтось ну дуже подобається: «Але тоді я не взяв до уваги одне. Те, що від любові людина стає страшенно незграбною». 

Буркотливі гноми, домовики та інші дивні духи — часті гості скандинавських казок. Ось і цього разу один такий лісовий гном-воркотун йде на пошуки загублених рукавичок. Дорогою йому трапляються різні мешканці лісу, та він на всіх злиться, адже вони не можуть йому допомогти. Чи переможе різдвяна атмосфера невдоволений настрій гнома? Про це можна дізнатися у цій книжечці-супутниці зимових свят.

Шведська письменниця Астрід Ліндґрен, відома історіями про Карлсона та Пеппі Довгапанчоху, писала також і окремі, несерійні казки, про які читачі і досі мало знають. У цій збірці вміщені казки про Країну Сутінків, веселу Зозульку, Мірабель, принцесу, якй нічим не хотілося бавитися та інші незвичні розповіді, де є і магічні створіння, і духи, і діти, схожі на маленьких читачів цієї книжки.

Історія про магічне кресало є однією з перших казок Андерсена. Критики свого часу вважали, що в ній поєднуються елементи з казки про Аладдіна, Рапунцель та навіть Генсель і Гретель, що може свідчити про те, що скандинав Андерсен ретельно слідкував за цим жанром повчальних текстів з описами фантастичних подій, який на той час розвивався у Європі: там більше стали переповідатися східні оповідки, а також активно виходили збірки братів Грімм.

Усім любителям пригод і вафель присвячується ця книжка сучасної норвезької письменниці Марії Парр. Друзі-бешкетуни в ній чого тільки в своїхіграх не вигадують, аж доки їм на заваді не стається дещо непоправне…

Теобальд Родрик Даніельсен Іттергорд (а саме так звати головного героя, який в тексті також ображено зазначає, що не можна давати дітям таке ім’я), якому подобається дівчинка Лена і який з нею виконує різні трюки, навіть ходить по канатній дорозі між будинками, виконує відьомське поручення та стає вуличним музикою, імовірно сподобається читачеві дитячою безпосередністю і вже цілком дорослою мудрістю.

Сарі було 12 років, коли вона написала Астрід першого листа. З точо часу їхнє листування тривало аж до самої смерті письменниці. Неабияка розумна дівчинка писала про свої переживання до Ліндґрен, хоч її адресатка на той момент була старша на 50 років. Ці листи було згодом передано Королівській бібліотеці в архіви Астрід Ліндґрен, й упорядниця цієї книги Лена Тернквіст вирішила поділитися історією такої дружби з читачами.

Біографія, подана у незвичному ключі: дівчинка Ліннея разом із художником Блюмквістом досліджують життя і творчість Моне, гуляючи місцями, де він жив, малював і де тепер розташований музей Мармоттан з унікальною колекією його картин.