Книга, в якій усі книголюби впізнають себе: рецензія і нічні імейли від автора «Печемо з Кафкою»

Я забрала свій примірник з пошти, прийшла додому і вирішила погортати, доки закипить чайник. Того вечора залишилися без чаю, бо зависла на добрих кілька годин з книжкою в руках. О першій ночі я вже писала імейл відомому британському ілюстратору Тому Ґолду. Він просто мусив допомогти мені розказати українським читачам про «Печемо з Кафкою».

Том Ґолд – британський ілюстратор. Малює комікси про книжки – в The Guardian, і про науку – в The Scientist. Його карикатури публікують найавторитетніші світові видання: The New Yorker, The New York Times та The Believer. Минулого року виграв премію Айснера – це як Пуліцер, тільки за комікси.

Найновіша книга Ґолда – «Печемо з Кафкою». Це – 160 сторінок карикатур та міні-коміксів. Ідеально підійде для бібліофілів, книжкових фетишистів і людей з почуттям гумору, які вміють читати. Хоча останнє, завдяки дотепним ілюстраціям, – необов’язково.

«Ггг» замість «lol» і зубата сатира

Витрачаєте на книжкових ярмарках суми, наближені до зовнішнього боргу Анголи? Читання – ваша пристрасть? Тоді ви ошалієте від «Печемо з Кафкою», бо ця книга нашпигована гумором про жанри, сюжетні ходи, письменницьку роботу і літературну критику! Щоб її полюбити, не конче обожнювати комікси. Але обов’язково – книжки.

Це чудовий привід посміятися над собою і всіма, хто нещодавно отримав портрет від Валентина Кузана.

За те, що вийшло так дотепно – окрема подяка перекладачам Геннадію Шпаку та Ользі Любарській. Вони не просто переклали текст з англійської на українську, але й адаптували деякі жарти для українського читача. Співзасновник «Видавництва» Ілля Стронґовський каже: поставили собі за мету передати суть жартів і не втратити авторського задуму:

«У Ґолда багато засновано на європейських і зокрема британських реаліях, які в Україні можуть бути не знайомі, або є нагода посилити дотеп без порушення ідеї. Наприклад, видавництво «Penguin» стало «Видавництвом Старого Пінґвіна». Чи довго добирали короткі меметичні слівця українською («ггг», «ніт») на місце англійських скорочень “lol” чи “idk”».

На перший погляд здається, що ці картинки дуже добрі. Однак, не варто втрачати пильність: лагідна іронія місцями переходить у зубату сатиру. Тут я ризикую вдатися до кліше і написати щось про «фірмовий британський стиль». Тому, слово автору.

Том Ґолд: відповідає на нічні імейли і насміхається із чваньків

tom

Можна назвати «Печемо з Кафкою» класичним прикладом британського гумору?

Ніколи не оцінював свої роботи, як щось винятково британське, доки їх не почали видавати в інших країнах і багато людей заговорили про «британськість» мого гумору. Тепер розумію, що вони мають на увазі, хоча словами це описати складно. Я люблю створювати гумор, який подає дурниці із серйозним виразом обличчя.

Любите «Monty Python»?

Я дуже люблю «Monty Python». У дитинстві мене неабияк надихала анімація Террі Гільяма у їхніх скетчах. Я дивився багато комедійних програм, і це сформувало мій гумор, можливо, більше, ніж будь-що інше. Зокрема, улюблені коміки Стівен Фрай та Г’ю Лорі, Вік Рівс та Кріс Морріс.

Електронна чи паперова книжка?

Безумовно, паперова! Інтернет та електронні книжки – дуже практичний спосіб ділитися коміксами, але я досі щиро люблю читати з паперу. Я проводжу надто багато часу, дивлячись на екран, тож відкласти телефон в бік і знайти трохи спокою, щоб почитати – чарівно і дуже розслабляє.

Ви – сноб? Це слово для Вас має позитивне чи негативне забарвлення?

Для мене це слово має багато негативних конотацій. Сноб дивиться згори вниз на багато речей (може, навіть на карикатури) і концентрується на поганих речах замість того, щоб помічати хороші. Можна насолоджуватися прекрасним, незрозумілим чи складним мистецтвом без снобізму. У моїй книжці є карикатури про чваньків. Я отримую найбільшу насолоду від висміювання снобських і бундючних персонажів.

Були в Україні? Раз ми вже заговорили про гумор, про політичну кар’єру не задумувались?

В Україні ще не був, але сподіваюся одного дня це виправити. А щодо політики – ніколи про це не думав. Але, знаєте, через Брекзит і той безлад, що навколо нього, ідея йти в політику зараз менш приваблива, ніж будь-коли.

Схиблені на книжках: про ручну роботу і фетиш

Я називаю їх книжковими фетишистами. Співзасновників «Видавництва» Лілію Омельяненко та Іллю Стронґовського. Просто купити права, перекласти і видати – це для слабаків. У «Видавництві» морочаться над кожною деталлю і пишаються цим.

«Печемо з Кафкою» надрукована на преміальному папері Pergraphica. Це серія дизайнерських паперів від одного з найбільших виробників паперу у світі Mondi. Для мене, як, вочевидь, і для вас, ці назви мало про що говорять. Співзасновник Ілля Стронґовський пояснює, що такий папір використовують для особливих нагод і вірить, що «Печемо з Кафкою» – якраз одна з них.

Обкладинка оздоблена фіолетовою тканинною спинкою. Про неї домовлялися окремо, бо у більшості іноземних видань «Печемо з Кафкою» вона інакша. Ілля Стронґовський каже: це особлива фішка «Видавництва»:

«Всі книжки «Видавництва», коли це дозволяє ліцензія, зроблені за єдиним шаблоном – корінець і область по обидва боки від нього завжди відокремлені від основного дизайну. Ззаду ми вертикально розміщуємо анотацію, вік, від якого ми радимо починати читати книжку і штрих-код. Таким чином наші книжки завжди вирізняються на полицях. Крім того, кожне наше видання ми намагаємося зробити особливим навіть у порівнянні з іншомовним оригіналом. У більшості світових видань «Кафки» спинка темно-зелена, часом тканинна, а нам дозволили поміняти тканину на фіолетову – на наш погляд, вона дає книжці більшої виразності. Використання тканини в палітуруванні – теж недешеве задоволення, збирання таких комбінованих оправ – тривала ручна робота, але для особливих книжок це доречно».

Якщо відчуваєте, що ця книга вам близька за духом, раджу, як і я, брати два примірники. Один – для власної бібліотеки, другий – на подарунок.

І наостанок. Коли принесете «Печемо з Кафкою» додому, майте повагу до її британського походження і не повторюйте моєї помилки. Перш ніж відкрити, заваріть чаю.