Париж і Лондон – столиці мого життя

«Париж – це жінка, а Лондон – незалежний чоловік, що курить трубку в пабі», – писав Джек Керуак у «Одинокому мандрівникові». Я би додала, що Париж – це любовна історія, а Лондон – це детектив.

Різні стилі, різні літературні жанри.

Обидва міста стали частиною моєї особистої історії.»

Повторюйте за мною: завжди давайте другий шанс. Чи перший, чи третій, чи хоч спробуйте, тому що це змінить не тільки вас, а, можливо, й ваше життя. Я дала другий шанс. Собі, сучасним авторам, українській літературі та Парижу. Ми зустрілися знову. Може не вперше, не вдруге, та й навіть не в двадцяте, але ми зустрілися і порозумілися. Як? І чому це так важливо?

Саме про це я хочу розповісти вам у новій рецензії на надзвичайно незвичайно звичайну книжку (хай живе умисна тавтологія).

«Париж і Лондон – столиці мого життя»  сьома книжка серії «Відкрий світ» розповідає читачу одразу про дві країни – Францію та Велику Британію. І навіть не стільки про країни, як про їхні столиці, де авторці довелося подовгу мешкати.

Олена Ящук-Коде показує Париж і Лондон через призму власного сприйняття, через пережите там, через свій життєвий досвід, тобто – суб’єктивно. Можливо, хтось побачив ці міста інакше, адже скільки людей, стільки і поглядів на світ.

Найголовніше в цій книзі: досвід українки у столицях європейських країн – навчання, шлюб, народження дітей, подорожі, культурні цінності, їжа, інфраструктура, побут, безпека і теракти, психологія місцевих мешканців і емігрантів, – про все це з гумором і сумом небайдуже від українки з Європи.

1506434584295

Чому я дала шанс Парижу? Чому йому потрібно давати шанс взагалі? Відповідь, як то кажуть, напрочуд проста: я не люблю Париж. Але я дала йому шанс, щоб зрозуміти причину, через яку я так категорично до нього ставлюся.

І знаєте, це допомогло! Звичайно, я не полюбила його отак, відразу. Але я нарешті почала розуміти як живуть справжні парижани і ті, які намагаються ними бути. Я зрозуміла в чому його магія та відраза. Я дізналася, яким надзвичайним способом він притягує до себе стількох унікальних, талановитих і абсолютно неповторних людей.

І так само, як я відчула Париж, що колись була не любила, я закохалася у Лондон, знову.

Лондон – це суцільне протиріччя: це історія та майбутнє, жах та дивина, краса та потворність, сморід та неповторний аромат, сірість та яскравість. Лондон – це столиця земної кулі, тому що тут є усе, усі та й зовсім – нічого.

Я ще ніколи не читала про Лондон таке, про що написала Олена Ящук-Коде, тому що їй довелося стати українською парижанкою в Лондоні, що ніколи не була парижанкою, але вже не зможе бути стовідсотковою українкою.

«Колись я жартувала, що як не знайду цікаву роботу в Парижі, подамся до Лондона – там усі дороги відкриті, це ельдорадо можливостей! Ось і настав саме той момент у моєму житті, коли мені конче було потрібно змінити роботу, вирватися із клятого лабіринта… Але щоб так радикально? Змінити країну? Це був би надто сміливий крок»

Я закохалась у Лондон знову, відчувши на собі його різноманіття, інакшість, дивакувату архітектуру та стародавні традиції, його толерантність до зовнішності людей, його виховання, всі незрозумілі харизматичні нотки акцентів та людей, що увібрали в себе все неймовірне, продиктоване нашим світом, я закохалась в їхню їжу та у їх традиційні чоловічі клуби, у культ Гаррі Поттера (завжди), вроджений у містян синдром Шерлока Холмса та ведмедика Паддінгтона, у паби та англійські сніданки, у чорні кеби та в червоні автобуси. Я закохалась у Лондон, що ожив за допомогою слів.

Тож про що ця книжка і чому я раджу її прочитати?

В першу чергу вона – правдива! Це історія жінки, яка стала своєю одразу у трьох країнах світу і завжди боролося за свої мрії та вірування.

Це історія людини, яка чесно розповіла, як це насправді – починати життя спочатку, з найпершого кроку.

Це історія мами, яка зробила усе, аби її діти жили в мирі та злагоді, маючи, бодай, кожного ранку звичний багет та шмат найдорожчих благородних сирів, де б вони не були і що б не робили.

Це історія українки, яка не втратила своєї любові до рідної країни навіть на іншому кутку світу, і яка завжди вірить у те, що все буде добре. Хай там як, але все так чи інакше буде добре.

Читайте, друзі, адже читати – стильно. А читати українське – вдесятеро крутіше.

«Щоразу ми переживаємо наш власний «День бабака» в його найприємнішому прояві. Ми повертаємося у той самий квартал, де ми жили, аби піти в ті самі супермаркети за їжею, погуляти у напам’ять завченому Рідженс парку, побачитися з друзями.

Париж та Лондон в моєму світовідчутті пов’язані відтепер назавжди!»


Великі міста: історії Лондона, Парижа, Нью-Йорка, Барселони і Стамбула

Арміне Авакян
Меня зовут Армине Авакян, мне 21 и я поттероман. Возможно, это все, что нужно обо мне знать, возможно, это то, из-за чего я стала тем, кем являюсь, но я поттероман и это навсегда!! Архитектор уже семь лет, но пишу - уже всю жизнь. Написанных книг четыре, опубликованных пока нет)) Больше всего на свете люблю читать, а после - делиться со своими читателями мыслями о прочитанном в инстаграме (инстаграм @armi.moon) Фанат киноиндустрии, викингов, космоса и комиксов. Верю в науку и Санта Клауса. Мечтаю о полёте на Красную планету и нескончаемом запасе какао))

5 thoughts on “Париж і Лондон – столиці мого життя

  1. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a game where you can do anything you want. SL is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these Second Life websites and blogs

  2. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a video game where you can do anything you want. SL is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these sl authors and blogs

  3. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a game where you can do anything you want. Second life is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these second life authors and blogs

Залишити відповідь