«У коханні інший — ніколи не доступний»: рецензія на роман «Ольга» Бернгарда Шлінка

«Ольга» Бернгарда Шлінка — нетипова меланхолійна історія про втрачене кохання. Вона затягує не динамічним і стрімким сюжетом, а знайомим багатьом людям відчуттям — самотності та неможливості відчути абсолютну близькість навіть поряд із коханою людиною.

Українською книга вийшла у видавництві КСД у 2019 році в перекладі Єлени Даскал.

Бернгард Шлінк здобув світову славу в 1995 році завдяки роману «Читець». Саме цей роман поставив його поруч з такими письменниками як П. Зюскінд,  Е.М. Ремарк, Г. Белль.

Біографія Бернгарда Шлінка має багато цікавих фактів. У 1980-х роках він пробує себе в багатьох сферах. Отримавши юридичну освіту та працюючи викладачем юриспруденції, у вільний час опановує професію терапевта-масажиста. Пізніше починає займатись ювелірним мистецтвом. Після захисту кандидатської та докторської дисертацій займає посаду професора Боннського університету. З 1988 року виконує обов’язки судді в Конституційному суді. З 1990 по 2006 роки викладає юриспруденцію в університеті.

Його дебют як письменника відбувся наприкінці 80-х з серії детективних романів. На перший погляд, серйозному професору з права не личило працювати у розважальному жанрі. Але саме за один із детективів Шлінк і отримує найпрестижнішу німецьку премію.

 «Читець» – перший німецький роман, який потрапив до списку бестселерів Нью-Йорк Таймс. Роман був перекладений на 39 мов та екранізований.

В новому романі «Ольга» Б. Шлінк продовжує тему сильної особистості та створює образ незламної та впевненої в собі жінки, яка багато чого втратила в житті, але не втратила саму себе.

Дорога до щастя не буває прямою

Ольга – дівчина з бідної сім’ї, сирота, яку виховувала бабуся. Дівчинка з дитинства не відчувала любові, але це зробило її сильною, навчило йти до мети, не зупинятись на півдорозі. Герберт – багатий спадкоємець, надія батьків, ніколи ні в чому собі не відмовляв. Вони зростали разом і сподівались поєднати свої долі. Чи на це сподівалась лише вона? Для мене так і залишились загадкою справжні почуття Герберта. Вони роками не бачились, маючи для щастя лише короткі миті. На перший погляд, звичайна історія двох закоханих, які йдуть до свого щастя. Таких історій дуже багато. То чим же особлива ця книга?

Ми були терплячішими за вас. Багато хто місяцями й роками були в розлуці, а поміж тим дуже недовго разом. Ми мусили навчитися чекати. Сьогодні ви їздите, летите й телефонуєте, і думаєте, що інший буде доступний. У коханні інший ніколи не доступний.

Ольга не задовольняється власним життям в селі. Вона прагне отримати освіту, хоча це не схвалюється її оточенням. Та для сильної особистості це не перепона. Попри всі негаразди, Ольга отримує освіту і стає шкільною вчителькою, бореться за своє місце в житті. В той час Гербертові аж ніяк не сидиться на місці. Він не спілкується з батьками, бо вони не схвалюють його стосунків з Ольгою. Та й не може просто залишитись з нею. Його манять далекі країни, незвідані простори півночі. Здається, що він тікає від всього світу, а може, від самого себе? Що він намагається там знайти? Скарби чи, може, владу? А в той час Ольга мріє про тихе сімейне щастя.

Я б залюбки зробила з тобою багато чого. Потанцювала, покаталася на ковзанах і санчатах, пішла збирати гриби й чорницю. Почитала тобі вголос і послухала, як читаєш ти, заснула і прокинулась поруч із тобою, вирушила у подорож потягом і бричкою, а потім зупинилася в готелі, як багатії.

Історія знищеного покоління

Роман «Ольга» – це не просто історія кохання, це історія цілого покоління, яке не дожило, не докохало, не здійснило свої мрії.

Соціальна нерівність героїв – не основна перепона на шляху до їхнього щастя. Вони втілюють в собі все тогочасне покоління. Жінки не мають прав, вони хоч і можуть отримувати освіту, але це не так просто, адже не схвалюється суспільством. А чоловіки осліплені жагою до пригод і бажанням панувати над усім світом. Навіть не усвідомлюючи, заради чого.

Час минає швидко, люди помирають, змінюються покоління, але пам’ять про минуле не зникає. Історія Ольги й Герберта не закінчується з їхньою смертю. Вона продовжує жити в спогадах людей, котрі їх любили, в листах, в старих фотографіях.  

Кому читати

Якщо ви любите романтичні історії на тлі важливих історичних подій. 

Кому не читати

Це не ваше, якщо ви не любите високі слова про вічне та недосяжне.

Схожі книги  

Е. Дорр «Все те незриме світло», К. Генна «Соловей».

(Visited 153 times, 1 visits today)