Оце так диваки! 10 книг про людей, з якими ніколи не буває сумно

Не такі, як усі, шалені, крейзануті, кумедні, незрозумілі, часом небезпечні, іноді надто вразливі — словом, диваки населяють сторінки цих історій. Вони неймовірно різні, але мають між собою дещо спільне: занадто вирізняються з-поміж «маси» або «порядного суспільства». Історії про диваків — це завжди щось яскраве і незабутнє. А ми підібрали для вас аж десяток таких!

Для тих, хто виконує завдання зимового бінго, ця добірка стане чудовою підказкою до пункту № 25.

У Меріт ще та сімейка! Надто правильний і позитивний брат і сестра-близнючка, яка западає тільки на тих хлопців, які лежать при смерті, — то лиш верхівка айсберга. Їхній татусь зробив дитину медсестрі, яка доглядала його хвору на рак дружину. І тепер мачуха Вікторія мешкає в одному домі із мамою Вікторією, тільки перша — у подружніх спальні, а друга — у підвалі, звідки не виходила вже кілька років. Їхній дім — це колишня церква, і нещодавно до них вселилися сестрин хлопець і зведений брат мачухи, кожен зі своїми тарганами в голові. Ну як тут не з’їхати з глузду?

Та Меріт доводять до божевілля не їхні дивацтва, а ті секрети, які вони старанно приховують одне від одного. Сита по горло всім цим, дівчина збирається накласти на себе руки, але перед тим пише викривального листа. Він здійме ще ту бучу, але допоможе зробити перші кроки до одужання кожному з них. Адже попри всі дивацтва, ця сімейка не така вже й погана, і без Меріт їм — ну ніяк! А сама ця підліткова історія — надзвичайно симпатична і добра ода психічному здоров`ю (точніше, необхідності дбати про нього). 

Цю історію вам чистим суржиком розповість неандерталець Стьопа, якого «вивели» з ДНК українські вчені. Вже звучить дивакувато? Чекайте, це лише початок! Адже цей доісторичний герой, потрапивши у більш-менш звичне усім нам середовище, стає таким собі кривим дзеркалом, яке дбайливо відбиває все те, що ми звемо «нормальним» життям. Повірте: в очах Степана всі ці люди, які його оточують, видаватимуться більш чи менш, але ненормальними. Навіть більше, всі ці дивні люди — ми з вами, кожен із нас.

Ця книжка Артема Чапая смішна і сумна, як і все наше життя. І в ній є стільки знайомого — від не дуже хорошої звички «порішати» з допомогою дзвінка потрібній людині, коробки цукерок чи хабаря до побутового насильства й алкоголізму. «Дивні люди» — це можливість подивитися на себе збоку, подивуватися проникливості Стьопи і зрозуміти щось важливе (а може, навіть і змінити себе).

Надзвичайно добра і душевна книга розповідає про двох дивачок, Ельзу та її бабусю. Одній сім, другій сімдесят сім, але між ними багато спільного. Ельзу недолюблюють у школі, бо вона надто розумна на свій вік, обожнює комікси про супергероїв і любить виправляти червоним фломастером помилки в оголошеннях. Бабусю ж навпаки люблять довколишні, хоча вона здатна на такі шаленства, як-от пробратися в зоопарк і кидатися в поліцейських мавп’ячими какунцями. А ще бабуся вигадує для Ельзи дивовижну країну. І коли їм настає час прощатися, дає онуці листи, які слід доставити адресатам, передати від неї привіт і попросити вибачення.

І з найсумнішого у житті дівчинки дня починається її найбільша пригода, яка навчить відкривати серденько, довіряти й любити, знаходити друзів, пізнавати людей, боронити тих, хто тобі дорогий, і загалом ставати сильною, мудрою і такою ж неймовірною особистістю, якою була її бабуся.

В маленькому курортному містечку живе медсестра, яка мріє вирватися у широкий і цікавий світ. Коли вона дізнається, що вагітна від музиканта, який приїжджав сюди з концертом, то розуміє: ось він, шанс! Та музикант одружений і таки кохає свою дружину. Тому хоче якось залагодити цю ситуацію з найменшими втратами для себе. Схоже на звичайний сентиментальний роман? На перший погляд, так, але ж методи, якими діють усі персонажі, те, як вони поводяться одне з одним, ну зовсім не налазить на голову!

«Вальс на прощання» — на перший погляд легкий, а на другий — гротескно-сатиричний роман. Вислови деяких героїв можуть вас шокувати, а їхні мрії (залишити по собі якнайбільше потомства чи стати названим сином іноземця-багатія) — і поготів. Але реальність у країнах соцтабору створювала ідеальні декорації для цього театру абсурду, і Мілан Кундера надзвичайно талановито розіграв у них цей «Вальс». Що це було, блюзнірство чи бурлеск? Вирішувати вам.

Гумористична повість Джерома Клапки Джерома про те, як троє лондонських жевжиків (і їхній пес) вирушили у подорож на човні по Темзі, принесла шалену популярність не лише самому автору, а й такому виду туризму, як річкові мандри. Адже її герої, хоч і втрапляють у всілякі кумедні ситуації і поводяться не зовсім як розсудливі дорослі люди, отримують неабияке задоволення і від самої мандрівки, і від історичного бекграунду тих місць, повз які пропливають. Стара добра Англія, її королі й королеви, готелі й таверни — усе це виглядає так цікаво і привабливо!

Самі ж герої, Джей, Джордж та Гарріч — то такі собі вікторіанські хіпстери, які вирішили влаштувати собі річковий ретрит, адже втомилися від виснажливого міського життя. А що самі непристосовані до побуту і довгих походів, то постійно втрапляють у дрібні халепи й дуже смішно із них виборсуються.

Легкий, але не банальний чеський роман про невимушену радість від життя завоював серця чехів значно сильніше, аніж популярні бестселери. Його головний герой, Сатурнін, якого необачно взяв собі за слугу оповідач, вміє перетворити найнуднішу реальність у захопливу пригоду. Сатурнін — особа, наділена несусвітньою дурістю, і в цьому його суперсила. Він легко відшиває нахабних родичів свого роботодавця, створює чимало клопотів його дідусеві, і наповнює літній відпочинок дивними та смішними придибенціями.

Гумор Зденєка Їротки трохи абсурдний, трохи наївний і абсолютно самобутній. Тим читачам, які шукають такого піднесеного, легкого і нестандартного чтива, він обов’язково припаде до смаку.

Диваки похилого віку — найбільші життєлюби, і ця історія — саме про них. Лука Левандовський у віці 96 років вирішує, що решту життя йому варто провести з максимальним задоволенням. Тому їде до Відня, оселяється у найрозкішнішому готелі й заводить дружбу зі своїм однолітком. Разом літні друзяки віддаються усім доступним радощам буття — бешкетують, дегустують алкоголь, смакують подробиці любовних пригод і обговорюють шалені мрії.

Роман Мар’яни Гапоненко розповість вам про те, що вміння отримувати радість від кожного дня не завершується з досягненням певного віку. Коли в тобі нуртує ця життєдайна енергія, ти можеш непогано повеселитися і в 96. До чого ж тут якась невідома Марта, спитаєте ви. Читайте — і дізнаєтесь. Або ні. Але задоволення отримаєте точно 🙂

Овен та Люсі оголосили свій шлюб «відкритим», і вже цим завоювали статус диваків серед мешканців їхнього маленького містечка. Упродовж пів року спати, з ким захочеш, але не закохуватися і через пів року все припинити — начебто дуже прості правила. Але не все йде за планом, коли до стосунків, які ви в такий спосіб вирішили «освіжити», опосередковано залучаються інші люди. І вже замість однієї пари маємо кілька, у різних конфігураціях. Цікаво, яка ж із них нарешті залишиться?

Роман Сари Данн — це історія не лише про сімейні стосунки, але й про життя у маленьких містечках, у ньому вдосталь і драматизму, і здорового почуття гумору. А чи вважати дозвіл на зраду дивацтвом, кожен може визначитися сам.

Онучка класика єврейської літератури Шолом-Алейхема Бел Кауфман написала «клаптиковий» роман, зітканий із сотень реплік, нотаток, уривків, записок, шкільних творів і листів. Чому він так полюбився багатьом читачам і навіть отримав екранізацію? Може, завдяки щирості оповіді, можливо, завдяки незвичній формі, а може, через головну героїню. Це молода вчителька Сильвія Баррет, яка щиро намагається зацікавити учнів своїм предметом — англійською літературою. Але для того, щоб достукатися до них і допомогти знайти місце під сонцем, їй доведеться поборотися проти бюрократії, расових упереджень і численних спокус, які тільки й чекають на цих підлітків.

Це книга, яку можна прочитати за один присіст. А можна зависнути над нею надовго, міркуючи про життя нелегке життя вчителів або підлітків — залежно від того, хто вам ближчий.

Де межа між екстравагантністю і божевіллям? Оповідач цієї історії намагається віднайти її на прикладі батьків. Шалено закохані, вони вибудовують довкола себе химерний світ постійного свята, у якому немає місця буденності. Так коли божевільні вигадки матері переливаються за край і впритул підступають до можливої трагедії, син і батько готові підставити їй руки та плечі, аби не зупиняти цей дивовижний танець під пісню Ніни Сімон, аби її свято тривало і далі.

Дивна, кумедна і водночас глибоко печальна історія про хворобу, любов, відданість і підтримку може викликати у вас сльози сміху або смутку і врятує від банальності повсякдення.

Віталіна Макарик
Журналістка, редакторка, блогерка і пристрасна читачка і мама двох дітей. Люблю каву, цікаві тексти різних жанрів і підліткову літературу. Мрію про те, щоб у добі було більше годин, щоб встигнути написати і прочитати усе, що хочеться. Але коли кількість непрочитаних книжок у «списку очікування» скорочується до п’яти, починаю панікувати. Поки збираюся написати свій роман, з насолодою читаю чужі і обожнюю про них говорити.
http://vityska.pp.ua/

Залишити відповідь