Останній шанс стати переможцем: «Ми проти вас» Фредріка Бакмана

Новинка «Ми проти вас» – продовження історії про мешканців суворого північного містечка Бйорнстад, яка розпочалася у романі «Ведмеже місто». Бйорнстад - містечко в лісі, що живе хіба лиш хокеєм. У «Ми против вас» Фредрік Бакман препарує трагедію в містечку та оголює найчорніші закапелки людських душ. Письменник показує, що не тільки гнів та ненависть до спільного ворога об’єднують, але й любов та віра одне в одного.

Відголоски, що заглушили голоси

Бакман виявився страшенно немилосердним до своїх прихильників. Здавалося б, після «Ведмежого міста» важко викликати гостріші емоції, а внутрішню напругу читача довести до ще вищого градусу. Тим паче, маючи тих самих, вже добре відомих персонажів, і ті самі два хокейні клуби-суперники із Бйорнстада й Геда. Але схоже, письменник вирішив перевершити сам себе. Декому може здатися, що він перегинає палицю, та встояти перед новою інтригою не зможуть навіть скептики, які називають Бакмана майстерним маніпулятором.

Отже, після зґвалтування дівчини-підлітка, до якого виявився причетним зірка місцевої юніорської хокейної команди, все у містечку Бйорнстад полетіло під три чорти. Медіа рознесли скандал далеко за його межі, а мешканці розділились на тих, хто став на бік жертви, й тих, хто відмовлявся вірити у винуватість свого кумира. Зрештою, сім’я останнього вже покинула місто назавжди, але відголосків трагедії це не заглушило, а може й навпаки – підсилило їх звучання.

Все тепер розглядається крізь призму того злочину, його відбиток помітний усюди – в економіці міста, у сусідських взаєминах, в шкільних коридорах, а головне – у спорті, який тут важить більше, ніж просто гра. Скандальна слава Бйорнстада не залишила місту жодних шансів, тож його мешканців охопив агресивний відчай: їм потрібно було когось звинувачувати у всьому, і кожен шукав, як вмів, виходу своїй напрузі, що все наростала і наростала. Не всі ж бо виявились готовими жити в нових реаліях цього міста.

Письменник Фредрік Бакман

Бйорнстад проти всіх

Найгірше повелося хокейному клубові «ведмедів»: чимало гравців його покинуло та перейшло до ворожого «Гед-Хокею», аби не асоціюватися зі злощасною історією. Зрештою, саме існування клубу постало під питання, і коли він отримав доволі сумнівний шанс на виживання, настав момент важкого морального вибору. На сцену почали виходити нові персонажі, яких ми не зустрічали у «Ведмежому місті»: підступний політик-інтриган, вчитель, який фатально помилився, і хокейний тренер з браком почуття гумору.

Знайомі персонажі, в свою чергу, почали розкриватися з новою силою, і якщо у попередній частині першорядними героями серед юних хокеїстів для нас були Кевін та Амат, то зараз вже Беньї вражає своїми трансформаціями, а на підмогу клубові приходять нові спортсмени. Бакман не шкодує для своїх героїв провокацій, в яких вони показують своє справжнє єство.

Всім доведеться відповідати на запитання. Спортивному директору Петеру Андерссону – що для нього дорожче: клуб чи сім’я? Його дружині Мірі – як не опустити руки, коли тобі погрожують не на жарт? Їхнім дітям Майї і Лео – ким бути далі в цьому світі, який виявився до них так не по-дитячому жорстоким? Дуже багатьом – зрадити чи пробачити?

Хокей – проста гра тільки тоді, коли дивишся на нього з трибун

Як би там не було, а на льодовій арені почуттям не місце, там рахують тільки забиті шайби. Тому справжні баталії розпочинаються задовго до вирішального матчу, в якому знову зійдуться запеклі суперники – «ведмеді» з Бйорнстада та «бики» з Геда. Їхні вболівальники вирішують не менше за гравців, тому протистояння не обмежується тільки містом, воно заводить противників у ліс… Так, ліс, як і раніше, відіграє свою особливу роль для бйорнстадців, але для деяких – і поготів.

Для Ани, дочки мисливця, для Беньї, сина самогубці. Для цілої зграї оскаженілих молодиків, які в лісі вирішили з’ясувати стосунки, бо в Бйорнстаді чоловіки не можуть спати з чоловіками, та ще й називатися при цьому хокеїстами. Для тих, хто в лісі проведе останні хвилини свого життя. Для тих, кого їхні близькі поховають під найкрасивішими деревами.

Так, Бакман знову змусить нас пережити разом з його героями втрату їхніх близьких людей. Автор відразу відкриває карти перед нами, говорячи, що в Бйорнстаді знов зіткнуться з трагедією. І це буде навіть не одна, а кілька смертей. Але ж як майстерно він триматиме інтригу! І ми, читаючи, потай проситимемо його, вболіваючи за героїв, які нам полюбилися: будь ласка, не забирай цього персонажа, тільки не його, і не її також, тільки не їх, – гадаючи, чиє ж життя зараз обірветься за задумом письменника, але так і жодного разу не вгадавши.

Пряма мова

«Ми не хочемо плакати перед нашими дітьми, скільки б років їм не було. Заради них ми готові на все, а вони ніколи про це не знають, бо ще не розуміють розмаху чогось, що є безумовним. Батьківська любов нестерпна, необачна і безвідповідальна».


«Люди завжди вибирають не складну правду, а брехню — бо вона проста. Брехня має одну непоборну перевагу – коли правда повинна пояснити події, що сталися, брехні вистачає просто бути такою, в яку легко повірити».

«Для того, аби полюбити, потрібен лише час, а щоб убити любов, треба навіть менше – достатньо й миті».

«Про таємниці ми завжди говоримо, як про наші особисті речі. «Моя» таємниця. Саме так і є, поки таємниці залишаються прихованими від чужих поглядів. Таємниці неможливо втратити частково — ми або втрачаємо їх цілком, або ж вони залишаються з нами. Щойно вони прослизають у світ, починається землетрус, лавина, цунамі». .

Кому читати:

Тим, хто вже прочитав «Ведмеже місто» –  обидві книги цілком можна читати й окремо, як два повноцінні романи, та все-таки вони виграють як цілісна історія. Підліткам та їхнім батькам. Любителям гострої напруги і драматичних фіналів. Поціновувачам творчості Фредріка Бакмана.

Інші книга Бакмана

cholovik_na_imia_uve_mockup

Чоловік на ім`я Уве

cover_176_690

Моя бабуся просить її вибачити

cover_176_689

Брітт-Марі Була тут

Авторка: Ірина Стахурська