Венчурний капіталіст Джон Доер як інвестор допоміг стати на ноги таким технологічним гігантам як Amazon, Google та Twitter. У 2018 році, ґрунтуючись на власному досвіді у сфері управління, Доер написав книгу «Міряй важливе. OKR. Проста ідея зростання вдесятеро», яку було миттєво перекладено українською видавництвом Yakaboo Publishing. В інтерв’ю виданню Harvard Business Review Доер поділився секретами того, як правильно ставити цілі та як їх потім досягати. Розповідаємо найцікавіші думки автора тут, а ось детальніше про ефективну роботу менеджера та історію становлення Google прочитати можна в самій книзі.
Уроки Intel
Ідея зі створення ефективної системи досягнення цілей виникла в Енді Ґроува, засновника корпорації Intel. Доер прийшов до компанії, коли вона переживала період розквіту, адже в 1970-их в Іntel тільки розробили мікрочіп, і в компанії був стимул рухатися та зростати й надалі. Ґроув став наставником для Доера, і залишив йому безцінний спадок — систему встановлення цілей, що була оманливо простою, однак чи не єдино-альтернативною для поширеної традиційної системи менеджменту, яка базувалася на принципі ієрархії, створенні річних планів та переважанні низхідних комунікацій (з вищих ланок управління — до нижчих). Робота в Intel принесла Доеру розуміння деяких простих істин:
«Не важливо, що саме ти знаєш… Володіти знаннями — це другорядна річ, а ось виконання завдань є надважливим. Що ж, такого я би й в Гарварді не навчився! Ця думка мене захопила, це було практичне підтвердження того, що досягнення важить більше за кваліфікацію».
Покинувши Intel у 1980 році, щоб заснувати власну компанію і допомагати іншим створювати і розбудовувати свої, Доер захопив з собою презентацію Ґроува, яку той використовував, щоб пояснювати систему цілей та результатів. Усього 30 слайдів вплинули на успіх тих компаній, що вирішили застосовувати цю систему у власному виробництві після того, як Доер ретельно представив її для понад сотні керівників.
Проста система, яку непросто встановити
Дехто взагалі не ставить собі цілей у житті, або ж розпочинає з постановки цілей щодо того, що вони хочуть досягти і як до цього можна прийти, однак ніхто не замислюється, навіщо він взагалі щось робить. Система цілей і ключових результатів OKR (Objectives and Key Results) зосереджується саме на вирішенні таких проблем.
«Ціллю є те, чого ти хочеш досягти. А вже ключовими результатами є те, як ти цього досягнеш. Цілі є більш довгостроковими, вони сміливі, вони надихають. А ключові результати завжди можна виміряти, вони обмежені в часі та обсязі».
У системі OKR допускається, що організація може мати до 5 цілей і близько трьох ключових результатів:
«Потрібно мати рішучість сказати, що ці пункти і є найважливішими для роботи організації. Це не сукупна кількість завдань. Це не порядок денний для підприємства. Це те, що ми як команда визначили як таке, що заслуговує особливої уваги і справді має значення. В Intel Енді Ґроув змусив нас повісити свої особисті OKR біля свого робочого місця, так щоб всі могли їх бачити».
Така система означає надзвичайну підзвітність та прозорість, до якої багато компаній ще просто неготові.
Цілься на Марс, якщо хочеш опинитися на Місяці
Книга «Міряй важливе» окреслює чотири суперздібності. Першою є зосередженість і відданість пріоритетам, адже їх має бути небагато. Друга — скерованість і поєднання в командній роботі. Третя — підзвітність. Відкрито прописавши цілі так, щоб всі могли їх бачити, підзвітність з’являється сама по собі. Кожен сам починає звіряти, чи прагне його діяльність до досягнення власних OKR та загальних цілей компанії. І четверта — відстеження прогресу.
«Думаю, є ще й п’ята… Це здатність розтягувати. Співзасновник Google Леррі Пейдж якраз із прихильників того, щоб все збільшити разів у десять, поширити надалі. Він каже, що радше мати ціль полетіти на Марс, адже якщо не вийде, то ти хоча б опинишся на Місяці».
OKR як сенс життя
OKR працює не лише в бізнесі. Урядові та освітні структури також повинні визначити для себе пріоритети і заохотити всіх до самостійного регулювання своєї діяльності у відповідності до цих спільних напрямків. Так у школі при Академії Хана кожен учень прописує власні цілі та ключові результати, що і формує їх довгострокову навчальну програму.
Сам Джон Доер є прикладом того, як систему можна застосувати і в особистому житті, зорганізувавши повсякденні справи у відповідності до заданих собі сенсів:
«Я завжди вірив у те, що спільна вечеря в родинному колі є ключем до створення щасливої сім’ї. Тож моїм ключовим результатом завжди було повертатися додому до вечері десь о 6-ій хоча би 20 днів у місяць, при цьому під час вечері ми би мали бути абсолютно включеними у цей процес, залишивши всі гаджети в сусідній кімнаті. І це досить важко. Мені вдавалося бути ефективним лише на 70%, тобто на десь 14-15 вечерь на місяць. Ось це і є прикладом OKR в реальному житті. Вони — невидимі рушії, які визначають наші “що” та “як”. А цінності, які ми в них вкладаємо, і є нашою відповіддю на питання “чому”».
13 thoughts on “«Такого я би й в Гарварді не навчився!»: автор книги «Міряй важливе» про те, як досягати мети”