Мрія книголюба. 16 книжок про книжки: підказка до осіннього бінго

Осінь – ідеальна пора для закоханих у книжки. Заварюєш запашну каву або чай, кутаєшся у щось тепле й приємне на дотик, вмощуєшся зручніше і поринаєш у читання. Щоб зробити його абсолютно ідеальним, обираєш історії про таких, як і ти – тих, хто обожнює читати, гортати сторінки, вдихати запах паперу й старі й нові видання. А історії про книголюбів – це насамперед історії про книжки…

Художня література

Одного дощового осіннього дня студенту-редактору Адаму Лозаничу потрапляє до рук незвичайна книжка. Про її автора, Анастаса Браніцького, відомо лиш те, що видав він цей фоліант за власний кошт, а сам завершив свій земний шлях самогубством. Дивна книжка не містить нічого – жодного натяку на сюжет, жоднісіньких персонажів, – лише барвистий опис саду й будинку. Але випадковості не випадкові, особливо коли йдеться про сербський магічний реалізм ☺ Бо незабаром з’ясовується, що Адам Лозанич – один із них читачів, які глибоко поринають у читання і можуть буквально-таки гуляти всередині тексту. І він такий не один: деякі люди, одночасно читаючи ту саму книгу, можуть зустрічатися всередині неї, розмовляти і навіть будувати стосунки!

Куди заведе читачів книжка Браніцього, чим закінчаться спроби молодого редактора втрутитися у її текст, хто і за чим ходить до крамнички «З легкої руки» – про все це дізнаєтеся лише тоді, коли пірнете у роман Горана Петровича і з насолодою промандруєте від першої його сторінки до останньої. Будьте уважні й, можливо, побачите того, хто мандрує крізь текст разом із вами 😉

Певно, вам не раз траплялися художні тексти, які починалися з дисклеймера: «Усі персонажі вигадані, всі збіги випадкові». Роман «Ідеальний незнайомець», який отримує поштою успішна режисерка документального кіно Кетрін Рейвенскрофт, теж розпочинається з цієї фрази. От тільки їй не можна вірити. Бо чим далі читає жінка, тим більше впізнає у головній героїні себе, а в сюжеті – події, які сталися із нею. От тільки штука в тому, що єдиний, кому достеменно відома ця історія, давно на тому світі. А сам роман, хоч і розповідає начебто правду, проте не всю – і зізнатися в тому, що було насправді, Кетрін не готова.

Невідомий автор розсилає примірники «Ідеального незнайомця» чоловіку, сину й колегам героїні. Її кар’єра, її сімейні  стосунки починають сипатися через таємницю з далекого минулого. Чи вдасться Кетрін реабілітуватися в очах близьких? Чи дізнається вона, хто і навіщо спланував для неї цю літературну помсту? Відповіді на всі запитання у трилері Рене Найт відкриються аж наприкінці. Дочитайте!

Мсьє Одинак – власник плавучої баржі-книгарні, у якій він підбирає найкращі ліки-книжки від душевних недуг. Але собі книгар допомогти не може або не хоче: ось уже 20 років, відколи від нього пішла  кохана, життя його позбавлене радощів, почуттів і насолод. Аж поки у закритій від світу лавандовій кімнаті він не знаходить лист – послання, яке все пояснює, але й ускладнює. І тоді мсьє Одинак відв’язує свою плавучу книгарню і рушає на пошуки привидів минулого – аби попросити пробачення і навчитися знову жити. Компанію у цій мандрівці річками Франції йому складуть книжки, коти, молодий письменник із кризою другого роману і майстер-на-всі руки, геніальний кухар і природжений волоцюга Кунео. 

Кулінарні і бібліо-рецепти, приголомшливі краєвиди, зворушливі роздуми про стосунки чоловіків і жінок, незабутні пригоди й чарівна «французька» атмосфера – це те, що наповнює «Маленьку паризьку книгарню» і робить її по-справжньому charmant. 

Цвинтар забутих книжок у повоєнній Барселоні – це таємниче місце, в яке потрапляє десятирічний Даніель, син власника книгарні. Там він знаходить книжку, що змінить його життя. Це – «Тінь вітру» загадкового Хуліана Каракаса, який писав геніальні тексти, не зазнав слави й помер у бідності. Але через багато років після його смерті хтось скуповує всі примірники романів Каракаса і… спалює їх. Даніель береться розмотувати цей клубок таємниць. Вони приведуть його у такі химерні і моторошні місця і потривожать таких небезпечних привидів минулого, що хлопцю доведеться непокоїтися не лише за долю Каракасових книг, але й за власне життя. Тим паче, що юнак містичним чином схожий на молодого Хуліана, і, здається, повторює його долю. Чи вдасться Даніелю зробити так, щоб його стосунки з коханою не перетворилися на трагічну історію фатального кохання Каракаса?

«Тінь вітру» – це «книжковий» готичний роман, який заворожує і не відпускає. А ще це лише перша частина циклу «Цвинтар забутих книжок», до якого наразі входять чотири книги.

Маленька книгарня Ей-Джея Фікрі на невеликому острові – місце, яке притягує диваків-бібліофілів. Але не скажеш, щоб це дуже тішило власника. Після смерті дружини він став неприязним до зовнішнього світу. Справи у його книжковому бізнесі йдуть кепсько. А коли з домашньої колекції Ей-Джея Фікрі зникає раритетне видання віршів Едгара По, чоловік зовсім занепадає духом. І тут доля підсовує йому подарунок в особі чарівної дівчинки в рожевому комбінезоні. Що робитиме з цим дитям чоловік, який звик до спілкування з книгами?

Симпатична і мила книжка, в які знайдеться місце не лише книгам і мімімішностям, але й кільком смертям, все ж залишить по собі приємний післясмак. А справжні книголюби затишно почуватимуться в декораціях роману. Маленька книгарня – це те, де охоче оселилися б усі, хто жити не може без читання, чи не так?

Запрошуємо у Монт-Сент-Мішель – давнє абатство на скелястому острові, в якому монахи століттями писали й переписували книги. Через п’ять століть після того, як ця свято обитель стала осередком книжності, сюди приїздить романістка, яка шукає свою країну книжок. На сторінках старого записника її чекає зустріч з художником, який багато віків тому у цій книжковій обителі шукав зцілення від ран, завданим коханням. Чи зійдуться два світи – Середньовіччя і сучасності? Як дві історії переплетуться у місці, що дихає історією і надихає на творчість?

«Книжкова обитель» схожа на малюнок імпресіоніста. Легкі штрихи, маленькі деталі, що складаються в єдине полотно, яскраві барви і роздуми, які хочеться занотувати на пам’ять і принагідно цитувати у довколакнижкових дискусіях. Ця книга –  медитативний роман у романі, який неквапно веде читача до чогось прихованого, чогось такого, що хочеться пізнати.

Фантастичний роман Рея Бредбері, який уже став класикою в жанрі антиутопії, розповідає про майбутнє, в якому книги опинилися поза законом, а пожежники не гасять вогонь, а розпалюють його – з книжок. 451 градус за Фаренгейтом – це саме та температура, за якої горить папір, і головний герой роману Гай Монтег чудово це знає. Він – пожежник, який досконало виконує свою роботу, аж поки одного дня замість того, щоб спалити книгу, рятує її. Він чудовий сім’янин (байдуже, що дружина віддає перевагу віртуальному спілкуванню, аніж вечері з ним), який щодня повертається додому з роботи, аж поки одного дня не зустрічає дівчину, що змінить його життя. Одного дня він, замість сидіти у вітальні з несправжніми гостями опиниться в товаристві диваків, кожен із яких – жива книга…

Бредбері був не лише талановитим письменником, а й геніальним провісником, який передбачив чимало винаходів з майбутнього. Так і в цьому романі, написаному ще в середині ХХ століття, герої користуються навушниками-крапельками і живуть у тому, що нині ми звемо віртуальною реальністю. Лишається сподіватися, що описане тут тоталітарне суспільство, заборона літератури і спалювання книжок ніколи не будуть втілені насправді.

Роман, за який Маргарет Етвуд отримала Букерівську премію, можливо, менш відомий і вражаючий, ніж її ж «Оповідь служниці», але так само непростий і глибокий. У ньому йдеться про двох сестер, одного ексцентричного письменника, який вигадував фантастичні сюжети, самогубство і рукопис, в якому неочевидно і завуальовано йдеться про секрети з минулого, які назавжди мали б канути в небуття. Переплетення трьох сюжетних ліній, оповідь, що перемежовується вирізками з газет, несподівані обставини, що оприявнюються з часом і повністю змінюють сприйняття історії… Так, цей роман читати непросто, але винагородою за  старання будуть відкриття і осяяння, які так люблять справжні книгомани.

«Сліпий убивця» – роман багатошаровий. У ньому є трохи трагедії, трохи соціальної проблематики, трохи фантастики, трохи творчості, трохи фемінізму, трохи іронії – і ще дечого, що відкриється тільки вам.

Чи існує життя після важкої втрати? Діана намагається налагодити його – порядкує у своїй кав’ярні-книгарні, зустрічає чоловіка, який дарує їй кохання… Але спогади про загиблих чоловіка й доньку досі болять. Тим часом з Ірландії, де вона отримала прихисток і можливість зцілити свої душевні рани, надходять тривожні звістки. І жінка зважується на те, аби покинути уламки минулого і поїхати в іншу країну, аби ступити назустріч новій долі.

Це зворушлива, щемка і романтична книжка із дуже «книжним» антуражем, в якій йдеться про самотність, травми минулого і їх подолання, страх та надію. І так, як головна героїня підбирає для відвідувачів своєї крамнички «Щасливі люди читають книжки і п’ють каву» саме ту літературу, яка їм припаде до смаку, «Закохані в книжки…» можуть стати ідеальною книжкою для вас – саме тут і саме зараз.

Нон-фікшн

Ця книжка – не лише для тих, хто любить книжки, а й для тих, хто їх трохи боїться. Катаріна Маренгольц і Дон Парісі здивують фактами про письменників-класиків і їхні твори, коротко, жваво і дуже іронічно перекажуть сюжети «програмних» романів, підкажуть, коли їх варто читати, чим можна знайомство із ними доповнити і на що звернути увагу. А головне – заспокоять: не всі знакові тексти варто читати кожному з нас. Іноді достатньо подивитися екранізацію ☺ Звісно, багато книголюбів з ними не погодиться, але когось ця індульгенція втішить і, замість безнадійно вгризатися в «Улліса», він з легким серцем побіжить за улюбленого Кінга ☺

У цій книзі ви знайдете дуже смішні малюнки, чудову структуру, яка допоможе раз і назавжди зорієнтуватися в морі літератури, кілька надзвичайно корисних інфографік і добрячий мішок спойлерів. Останні підстерігатимуть вас там, де йдеться про короткий зміст творів, тож читайте уважно й обережно!

Ви любите читати і хочете про це поговорити? Юстин Соболевська дасть таку можливість! Щедро нашпигована цитатами, посиланнями на тексти авторів, які так чи інакше, в дослідницьких розвідках і літературних творах торкалися теми читання, приправлена солідним список використаної і рекомендованої для подальшого знайомства літератури, ця книга, однак, написана доступною мовою, без надміру спеціалізованих слів і термінів. Улюблені куточки для книг, принципи, за якими впорядковувати домашню бібліотеку, способи читання (з олівцем чи без, кілька книжок водночас і по черзі тощо), читацькі ритуали і багато інших приємних аспектів, кожному з яких присвячений окремий розділ з дотепною назвою, примусять серце справжнього книголюба битися сильніше.

«Книжка про читання» – це повноцінне соціокультурне дослідження, з купою імен і цитат, з посиланнями і списками рекомендованої літератури. Але написано воно так легко і цікаво, що читається, ніби авторський блог. Блог людини, котра закохана у читання і не може про нього не говорити.

Готові до Джойса? Чи роками приглядаєтеся до Кафки і ніяк не можете до нього взятися? Ростислав Семків підготував для вас поради, як безболісно почати читати класиків й отримати від їхніх текстів справжню насолоду. Він ділить літературу «високої полиці» за рівнями складнощів – так, аби новачкам було легко починати, не ігнорує (і не радить цього робити читачам) жанрову літературу і пропонує цікаву схему, яка допоможе збалансувати читання класики, легких текстів і нон-фікшену.

Фірмовий іронічний стиль Семківа, легкий виклад, списки рекомендованих книжок, нові імена і жанри – усе це перетворює цей текст на таку собі бібліофільську гру, на путівник для читачів-туристів, які ще тільки вступають у джунглі класичної літератури, але мають все шанси непогано там освоїтися.

Посібник Мортімера Адлера називають найкращим у світі текстом для вибагливих читачів, який допоможе їм зрозуміти все прочитане. Автор розповідає про різні рівні читання, радить різні техніки, які найкраще підходять для наукової літератури і п’єс, історичних праць і віршів, пропонує читацькі вправи, які допоможуть відслідкувати якісні зміни у вашому читанні і, звісно, подає читацькі списки – куди ж без них ☺

До слова, найбільше уваги Адлер приділяє науковим виданням – адже, як би там не було, вони найскладніші для сприйняття. З його порадами читачам стане значно простіше і легше подолати текст будь-якого рівня складності,  а ще – навчитися розуміти і сприймати суть кожної книжки, від поеми до багатошарового роману.

Розказати про книгу так, щоб людям захотілося її прочитати – це справжнє мистецтво. А літературна критикиня Ганна Улюра вибрала аж 365 книг із 60 країн світу! До її каталогу увійшли шедеври світової літератури, які належать до різних жанрів, стилів та епох. Об’єднує їх те, що, на думку авторки, з ними варто ознайомитися кожній культурній людині. І якщо про «Айвенго» Вальтера Скотта чи «Кобзар» Тараса Шевченка усі ми чули бодай зі шкільної програми, то «Мармурова шкіра» Славенки Дракуліч або «Сліпа сова» Садека Хедаята – тексти, які нам (маю на увазі, українським читачам) лише належить колись-таки відкрити.

365 розділів, присвячених книгам, розташовані за абеткою і часто дуже цікаво між собою «римуються». У них авторка окреслює тематичні і жанрові особливості текстів, пише про те, чому варто їх прочитати і, зрештою, просто інтригує. Звісно, всі книжки зі списку за рік прочитати важкувато. Однак сама книга «365» чудово надається до цілорічного читання – по розділу за день, занурюючись у нові й нові історії, надихаючись на літературні відкриття.

Дитячі видання

Героїня цієї книжки Анна має нетипові дитячі страхи – дорослішання і старіння. Вона боїться майбутнього і від своїх фобій втікає у читання. Заховавшись за історіями про вигаданих персонажів, дівчинка уникає реального життя і понад усе цінує книжки. Тому читає їх запоєм, адже бібліотекарка пані Монсен попередила: ті книги, які ніхто не позичає у книгозбірні, за певний час знищують. Та ж сама бібліотекарка береться подолати фобії Анни, запропонувавши їй особливу книжку. Не буду спойлерити, але зазначу, що саме ця книга справила на юну читачку терапевтичний ефект, допомогла перебороти страхи, знайти друзів і підбити ціле місто на грандіозний книжковий флешмоб.

«Дівчинка, яка рятувала книжки» – це зворушлива, ніжна, ба навіть поетична оповідь про те, як з допомогою сили слова позбутися своїх фобій і почати повноцінно насолоджуватися життям.

Книги бувають не лише цілющими, а й небезпечними артефактами – і героїня повісті Аліни Штефан Дзиґа випадково у трамваї натрапляє саме на таку. Книга-перевертень викрадає молодшу її сестричку. Не те щоб дівчинка не мріяла позбутися набридливої Малої – але ж не у такий спосіб! Разом зі старшою сестрою Читачкою вони міркують, як же витягнути Малу з дивного книжкового світу, в який її затягнуло, – Реальності Барґеста, заселеної дивними істотами і чудернацькими машинами. У пошуках відповідей сестрички вирушать до будинку Генетика, схожого на оселю Мумі-Тролів, де зустрінуть братів, Троля і Чеширського, у яких теж декого вкрали…

Українське фентезі, в якому змішалися казкові, літературні і міфологічні мотиви різних світових культур, захоплює з перших сторінок і затягує читачів у себе, майже як та книжка-перевертень. Яскраві, сучасні й живі герої, цікаві й небезпечні пригоди та химерний антураж зроблять все для того, аби з «Реальності Барґеста» вам не хотілося повертатися.

(Visited 1 375 times, 1 visits today)
Віталіна Макарик
Віталіна Макарик
Журналістка, редакторка, блогерка і пристрасна читачка і мама двох дітей. Люблю каву, цікаві тексти різних жанрів і підліткову літературу. Мрію про те, щоб у добі було більше годин, щоб встигнути написати і прочитати усе, що хочеться. Але коли кількість непрочитаних книжок у «списку очікування» скорочується до п’яти, починаю панікувати. Поки збираюся написати свій роман, з насолодою читаю чужі і обожнюю про них говорити.
http://vityska.pp.ua/