Дебютна книжка Павла Матюші «Вієчка», що вийшла у видавництві “Фонтан казок”, відкриває серію покетбуків «Казка під подушку», розрахованих на те, щоб дитина читала їх перед сном, брала з собою на прогулянку чи в подорож.
Оглядачки блогу Yakaboo вже прочитали цю книжку і готові поділитись враженнями.
Оглядачки
Ірина Юрченко: мама-книголюб. Вірю в те, що книги відіграють велику роль у формуванні особистості – не тільки маленької, а й дорослої
Анна Остапчук: майбутня мама, яка вірить, що правильна книга у руках нашої малечі – перший крок до свідомої нації.
Настя Заремба: мама, яка прочитала більше 25 книг про виховання. Вірю, що в книгах можна знайти відповіді на будь-які питання, головне знати, де шукати.
Іра: Яка вона, ідеальна казка на ніч для дитини? Щоб і цікава, і з вірними настановами та малюнками гарними. Думаю, кожна мама замислюється над цим. Коли-небудь я стану кандидатом казко-на-нічних наук, а поки що продовжу шукати цікаві та захоплюючі книжечки:) Однією з таких стала “Вієчка” Павла Матюши від видавництва Фонтан Казок.
Перше, що мене здивувало – це формат книжки. Я ніколи не бачила нічого подібного: дитячий покетбук. Спочатку це трохи збентежило, чи сподобається таке дворічній дитині? А потім стало зрозуміло: не тільки сподобалося, а ще й дуже зручно! “Вієчка” займає мало місця і носити її можна з собою куди завгодно. Чого не скажеш про традиційний формат дитячих книжок. А сама історія…
Тепла, мила та дуже світла! Вієчка – маленька гномочка, яка живе із своїм татом Жаринкою. Не дивлячись на те, що гноми у лісі дуже суворі та не товаришують ні з ким, головні герої – привітна та любляча родина. Вієчка з Жаринкою разом тиняються лісом, регочуть, збирають ягоди та граються. Майже весь перший розділ присвячений побуту гномиків та одній страшній пригоді із соколом…
Читаючи «Вієчку» дуже хочеться сказати, що вона няшна чи мімімішна – так сподобалася мені ця казочка. Вона вчить бути привітним і добрим, навіть якщо навколо все інакше; любити свою сім’ю та піклуватися одне про одного; бути відважним, якщо комусь з рідних загрожує небезпека. Чудовий варіант для читання на ніч, хіба ні?
Аня: Я б назвала цю книгу дорожньою. Маленька. гарненька і пізнавальна. Чому дорожня? Бо ти можеш взяти її із собою будь-куди, розміри дозволяють. І таким чином залучити свою малечу, щоб не нудьгувала.
Хто ж така Вієчка? Наша головна героїня, яка разом з батьками робить світ добрішим. Живе у мальовничому лісі з іншими його жителями. Автор уміло розмежовує добро та зло, таким чином дає дитині зрозуміти, як важливо приносити добро.
Чотири історії, в кожній з них є щось повчальне і водночас достатньо динамічний розвиток подій та простір для власної фантазії дитини. Сподобались приємні та яскраві ілюстрації, великий шрифт. Така історія точно сподобається вашим діткам, адже налаштує вас на приємні обійми й радісне спілкування. Якраз з такого чтива потрібно розпочинати життєву стежку.
Настя: Абсолютно погоджуюсь з Ірою, що перше на що звертаєш увагу – це такий маленький розмір книжечки. Тому для мене вона однозначно дорожня книжка, яку дуже легко всюди носити з собою і забавляти дитину, коли це необхідно. Наступне, що впадає в око, це дуже красиві ілюстрації, особливо гномочка, вона неймовірно мила.
Що ж стосується самої казки, то в книжці розповідається чотири дуже повчальні історії про маленьку гномочку Вієчку. Мені ці історії нагадали казки нашого дитинства, де добро обов’язково перемагає зло. Але найбільший акцент зроблено на чемності та ввічливості, а саме — чому необхідно так себе поводити. Виявляється, що саме завдяки такому ставленню до інших можна легко порозумітися будь з ким та щиро допомогти всім, хто цього потребує.
Найбільше мені сподобалась казка «Про те, як Вієчка посварилася з феєю Леєю». Між дівчатками виникло невеличке непорозуміння, яке призвело до дуже неприємної сварки і почуттів злості та вини. Але батьки допомогли їм зрозуміти одна одну, зробити висновки на майбутнє і звичайно ж примиритися. Інколи неможливо уникнути неприємних ситуацій, тому дуже важливо вміти гідно виходити з них.
Від «Вієчки» Павля Матюша в мене залишились найприємніші враження. Дуже мила чарівна казка з власною лісовою атмосферою та необхідними висновками для діточок.
Кому читати:
Іра: тому, хто любить добрі та світлі казочки.
Аня: якщо ваша дитина уміє читати – нехай починає:) якщо ні, почитайте ви.
Настя: хлопчикам і дівчаткам від 3-ох до 8-ми років.
Кому не варто читати:
Іра: тому, кому не подобається уся ця мімімішність – текст дууже ніжний:)
Аня: “злюкам” не читати!
Настя: тим діткам, які не люблять казки та лісові історії.
Схожі книги
Іра: «Зайчикова книжечка» Івана Андрусяка, «Пташка Пін на прізвисько Гвін» Сергія Товстенко
Аня: «Кажан Жан» Ольги Фреймут та «Незвичайні пригоди Алі» Галини Малик
Настя: «Нічна пригода» Ольга і Тетяна Яценко, «Пипа Люпина. Вторая жизнь вещей» Моніка Фінстербуш і Буркхард Нуппеней, «Бегемотик и звездочка» Наталя Чуб.
153 thoughts on “#МамиЧитають: «Вієчка» Павло Матюша — дорожня книжка для найменшеньких”