Навіщо в Україні створили літературну агенцію: інтерв’ю з засновниками OVO

Нещодавно в Україні розпочала роботу новостворена Літературна агенція OVO, яка має на меті сприяти авторам-дебютантам знаходити видавців, а тим, хто вже має видані в Україні книжки, допомагати з продажем прав за кордон та їх промоцією.

За кілька місяців роботи засновники вже отримали 52 рукописи, запустили в роботу 6 книжок, розпочали співпрацю з Артемом Чапаєм, Світланою Тараторіною та іншими, зокрема в напрямку просування за кордоном.

Про те, чому троє менеджерів вирішили заснувати літагенцію, які основні задачі та бачення були при її створенні, на що опиралися, які помилки колег врахували та кому варто звертатися до них за послугами, блог Yakaboo розпитав Олену Одиноку та Вікторію Ма.

З чого все почалося: бачення та основні задачі

О.О.: Насамперед був попит на літературні послуги з просування, особливо для дебютантів. Коли ми познайомились з Остапом Микитюком (він харківський представник OVO), вирішили, що не завадило б надавати такі послуги. А потім він познайомив мене з Вікою. І так втрьох з вересня ми пробуємо щось робити. Насправді є попит і, відповідно, замовлення. Фактично попит формує нашу пропозицію, бо спочатку ми не могли охопити всього, у чому зацікавлені автори чи видавці. Нас троє, і зараз кожен займається своєю частиною роботи.

В.М.: Основні цілі при створенні агенції — бажання полегшити дорогу молодим авторам у виданні книжок. Тобто до них входять — відбір якісних рукописів, робота над текстом, пошук видавництва, промоція самого автора і далі продаж прав на переклад за кордон.

Досвід, що ліг в основу

О.О.: Ми спілкувались з українськими літагентами та зрозуміли їхні помилки. Було багато ентузіастів, але багато хто здався.

В.М.: На львівському Форумі відбулася подіумна дискусія «Назріло», де літагенти розповідали, чому в них не вийшло з агенцією. Отож ми вирішили, що треба змінити волонтерський підхід на комерційний. Можна ставити перед собою багато задач, але час має бути оплачуваний. Тому ми читаємо рукописи, які нам надсилають, виключно за оплату, готуємо рецензію, і далі пропонуємо якісні рукописи у видавництва. А згодом, десь за рік, отримуємо свої відсотки від гонорару автора.

Також ми досліджували французький ринок, і там особлива ситуація. Відомо, що видавництва працюють тільки з літагенціями, бо не мають можливості та бажання читати всі рукописи. Вони відправляють авторів до літагенцій, без рецензії ніхто рукопис не розглядає. Цікаво, що часто на аутсорсингу літагенцій рецензентами працюють редактори тих же видавництв. Тобто у видавництва потрапляють лише відібрані тексти, що значно підвищує якість текстів і спрощує роботу видавництв, виводячи цей процес на цивілізований рівень. Ми намагаємося прищепити таку модель українському ринку.

З перекладами українських авторів все складніше, бо не так багато перекладачів з української на англійську. Зараз в Америці з’явилась агенція TAULT з перекладу художньої літератури, з якою ми співпрацюємо. Є надія, що будемо рухатись у цьому напрямку трохи швидше і якісніше.

Жанри та вікові категорії книжок

В.М.: Ми не ставимо вузьких рамок. Якщо, наприклад, говорити про продаж прав за кордон, то у нас є як художні твори, так і нон-фікшн, з якими ми почали працювати. На останні є більший попит.

Щодо рукописів, які надходять, то вони дуже різні. Надходило кілька непоганих жанрових детективів та жіночих романів. Також траплялися пригодницькі, психологічні, соціологічні романи та фентезі.

Ми не дуже беремося за дитячу літературу. На українського ринку існують професіонали дитячої літератури — Літературна агенція Барабука, в якої ми переймали досвід при створенні, і навіть якщо такі рукописи потраплять до нас, ми перенаправимо їх до них. Поки що у нас не було масово дитячих творів, які варто було б їм передати в роботу.

З вересня нам надійшли 52 рукописи. З них ми відібрали 6 авторів, з якими наразі працюємо. Двоє з них вже підписали угоди з видавництвом «Книги ХХІ», і їхні книжки «12 сезонів жінки» (Ксенії Фукс) та «Кокліко» (Павла Матюші) мають вийти друком на Книжковий Арсенал. Ще одна книжка, можливо, вийде на Форум.

Переважна кількість рукописів — це романи. Були збірки оповідань, але вони поки не пройшли на наступний етап. Для написання оповідань майстерність має бути не меншою, ніж для написання роману. Зараз оповідання можуть бути навіть популярнішими, бо багато хто, втомившись від великої форми, надає перевагу короткій прозі. Але не всі романісти можуть писати коротку прозу.

Критерії, за якими оцінюються рукописи

В.М.: Рецензент дивиться, чи актуальний цей твір, чи прописані герої, сюжет, яка мова, діалоги. Якщо, наприклад, з 10 критеріїв 8 ок, то ми його даємо на доопрацювання, а потім ще раз переглядаємо, щоб працювати на належному рівні. Якщо ок тільки 1–2 критерії, то ми відверто кажемо, що не візьмемо в роботу. Автор платить за рецензію, але це не дає гарантії, що вона буде 100 % позитивною.

З тих шести авторів, що ми відібрали, троє доопрацьовували свої романи після рецензії, дехто з наставниками. Є й такі автори, що не поверталися з допрацьованим варіантом.

Співпраця з переможцями літературних конкурсів та випускниками літературних курсів

В.М. Переможці звертаються до нас, і динаміка хороша. Зараз ми втрьох вже не встигаємо опрацьовувати всі запити. Серед критеріїв безкоштовного надання послуг просування рукопису є наявність рецензії з конкурсу. І щоб нам був цікавий цей рукопис. Так, підписані з видавництвом «Книги ХХІ» угоди з авторами, що є лауреатами премії «Смолоскип»: Ксенія Фукс і Павло Матюша. Участь у конкурсах є плюсом для автора, але вона не є вирішальним фактором. Просто таким чином ми економимо час і переходимо до наступного кроку.

Співпраця з видавцями

В.М.: Ми хочемо, щоб література була якіснішою і надходила до видавництв у кращому стані, тому ми залучаємо фахівців, які працюють з авторами. Тому видавництвам вигідніше працювати з нами, бо ми надаємо продукт вищої якості.

Є видавництва, що йдуть на контакт. А є ті, хто притримується звичної роботи. Тобто є ще ті, що не готові до нових гравців на ринку. Наша задача — поступово це змінювати, пропонуючи якісні рукописи.

О.О.: Вже маємо такий досвід: автор «Дому химер», з яким ми на етапі підписання угоди, раніше отримав відмову від видавництва. Але я відправила оновлений рукопис знову Вікторії Гранецькій (засновниці видавництва — прим. авт.). Вона його перечитала після рецензії та правок і сказала, що було б добре його видати до Форуму видавців.

В.М.: У нас немає такої школи редакторів, як в Америці, коли він стежить за сюжетними провисаннями, конфліктом, динамікою; у нас швидше коригують мову і все. Ми пропонуємо нову послугу — літературне наставництво. Автори беруть у допомогу літературний супровід експертів.

Послуги для авторів, що вже мають книжки

О.О.: Ми прописуємо для авторів з готовою книгою стратегію співпраці. Це виглядає як календар-план-бюджет. Автор бачить, за які послуги, коли і скільки він сплачує. Це може бути SMM, робота зі ЗМІ, участь у преміях, інтерв’ю, дизайн, буктрейлери. Словом, будь-які маркетингові послуги. Після підписання угоди в автора є доступ до файлу, де він може бачити що і на якому етапі, лінки на виконану роботу, писати побажання чи примітки. З видавництвами ми також розробляємо такі стратегії, згідно з тією сумою, яку вони готові виділяти на маркетинг та піар.

Розширення штату

О.О.: Є люди, які відчувають, що можуть працювати як агенти під парасолькою OVO, і ми зараз продумуємо умови співпраці з агентами з різних міст. Цікавляться Дніпро, Львів. Наш плюс перед поодинокими літературними агентами у тому, що ми всі вже давно у книжковій сфері, й кожен з нас обріс своїми контактами. Люди, які хочуть працювати з нами, розраховують на нетворкінг у майбутньому. Можливо, самі вони бояться стартувати.

В.М.: Ми зареєстровані офіційно, і на початку діяльності навіть зіткнулись з тим, що ніде було взяти агентську угоду, бо її просто не існувало. Тобто прописати тристоронню угоду з видавництвом і автором було для нас проблемою. Зрештою нам допомогла українська юристка Христина Потапенко, що працює зараз у Польщі, і ми створили угоду на прикладі польської, з урахуванням українського законодавства.

Ми будемо раді появі нових агенцій, бо конкуренція породжує якість. І будемо тішитись, що були першопрохідцями.

Найближчі плани

О.О.: У найближчі місяці маємо запустити наш сайт. Також допрацьовуємо стратегії для замовників на кілька років вперед.

В.М.: А ще ми беремо участь у Паризькому книжковому салоні в березні. Зараз подаємо інформацію у каталог Інститут книги, а також ми робимо свій буклет про авторів. І будемо на Паризькому салоні працювати над продажем прав на видання української книги у світі.

Покрокова інструкція для молодого автора

  • По-перше, мати написаний рукопис.
  • Зайти на сторінку літагенції, вподобати її.
  • Надіслати свій рукопис на електронну пошту агенції.
  • На нашій сторінці можна ознайомитися із вартістю рецензування.
  • Ми ставимо у чергу цей рукопис.
  • Впродовж двох тижнів рецензуємо.
  • Після цього автор отримує рецензію.
  • Якщо вона суперпозитивна, ми одразу забираємо рукопис в роботу — шукаємо видавництво, якому б він міг підійти.
  • Тоді укладаємо угоду, де ми отримуємо 30 % від гонорару автора.
  • Якщо рецензія не надто позитивна, ми пропонуємо допрацювати всі недоліки, які були виявлені у рецензії, або звернутися до літературного наставника, і після того надіслати допрацьований рукопис. Впродовж двох тижнів автор може попрацювати із наставниками, щоб підтягнути текст — на комерційній основі. Маємо домовленості з Ростиславом Семківим, Богданою Романцовою, Володимиром Арєнєвим, Олександром Михедом.
Мар'яна Хемій
Редакторка блогу. Люблю книжки, розмови, подорожі.

Залишити відповідь