Як ви ставитеся до містичних історій? Тих, де є відьми, привиди та моторошні таємниці. Полюбляєте такі книжки чи обходите їх стороною? Як щодо трохи злякатися та полоскотати нерви? А що, як додати до “нечисті” атмосферу відомого вам міста, старі легенди та добрячу порцію гумору? Саме так я можу охарактеризувати нову книгу Лади Лузіної “Джек-потрошитель с Крещатика”.
Одна з найвідоміших та найуспішніших українських письменниць, скандальна журналістка в минулому та авторка великого циклу “Киевские ведьмы”. Непересічна особистість, яка чудово розуміється на тому, про що пише – Лузіна очолює клуб київських відьом. Киянка, що є дуже важливим в контексті мабуть усіх її романів, чому – зрозумієте пізніше. Письменниця, про яку неодноразово говорила вся Україна. Та, книги якої я ще ніколи не читала – моє знайомство з творчістю Лади Лузіної почалося саме з “Джек-потрошитель с Крещатика”.
Київ 19 сторіччя і сьогодні, відьми-києвиці і моторошні таємниці та події. Чому юна дівчина вбиває свого батька? Як її обличчя з’являється на картинах відомого художника, який давно помер? І хто безжалісно та жорстоко вбиває дівчат на вулицях?
Зізнаюся, я дещо упереджено ставилася до творчості письменниці. Дарма. Моє перше знайомство з романами Лузіної і одразу “в яблучко”. Захоплюючий та інтригуючий сюжет, де кожну історію сприймаєш за чисту правду. Важко не повірити письменниці, враховуючи те, що деякі з її героїв – реальні люди.
Цю книгу неможливо назвати просто містичним детективом, “Джек-потрошитель с Крещатика” – це щось більше. Легенди, відьомські штучки, історичні факти та навіть фотографії, які посилюють враження від прочитаного. Хороший додаток до роману – декілька розділів з першої біографії Вільгельма Котарбинського (який теж є серед персонажів Лузіної) від іншої письменниці, Ірини Потаніної. І те, що мене підкупило найбільше – неймовірна атмосфера старого – як у часі, так і розташуванням – Києва. Після читання дуже хочеться прогулятися містом, подивитися на нього іншими очами, з подачі Лади Лузіної. Здається, що авторка закохана у Київ по самі вуха.
У письменниці свій стиль, місцями плутаєшся – читаєш класичну чи все ж таки сучасну літературу. Це чудово вписується в богемну атмосферу Києва 19 сторіччя, в який читач пірне з головою. Окрема тема, як ще один приємний бонус – гумор. Даша Чуб – моя фаворитка у романі, саме завдяки своїм іронічним жартам. “Землепотрясная” – мабуть найяскравіший персонаж у цій історії. Хоча, вони усі досить харизматичні та унікальні.
“Джек-потрошитель с Крещатика” – ідеальна книга для холодного зимового вечора. Містична та захоплююча, вона читається на одному диханні. Окрема рекомендація тим, хто полюбляє старі легенди та таємничі історії про трохи дивних особистостей. І наостанок – закохуватися у Київ, старий та загадковий.
9 thoughts on “Відьомське. Рецензія на нову книгу Лади Лузіної”